ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/8322/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА
КОМПАНІЯ ГІСКОН"
(02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 15/17;
ідентифікаційний код: 42638741)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ"
(01104, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 14а, оф. 42;
ідентифікаційний код: 39534785)
про стягнення 135 553,57 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору №1259/22 на виконання робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу від 16.07.2021 у загальному розмірі 135 553,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 відкрито провадження у справі №910/8322/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.07.2024 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет 10.07.2025, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 11.07.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 11.07.2025.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/8322/25, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
16 липня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН» (далі - Підрядник або Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ІНВЕСТ» (далі - Генідрядник або Відповідач) укладено договір №1259/22 на виконання робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом'янському районі м. Києва. Житловий будинок №1 з стилобатом (далі - Договір) щодо виконання робіт по влаштуванню тепло- та гідроізоляції покрівлі (далі - Роботи) на об'єкті: «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом'янському районі м. Києва. Житловий будинок № 1 з стилобатом.» (далі - Об'єкт) за яким Підрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації у визначені цим Договором строки, виконати роботи та здати роботи Генпідряднику та Замовнику. Генпідрядник зобов'язується прийняти якісно та у відповідності з документацією виконані Підрядником Роботи та здійснити їх оплату на умовах, визначених даним Договором. Замовник за Договором - Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд».
Пунктом 2.1.1. Договору визначені загальні строки виконання Робіт за Договором, відповідно, початок робіт - липень 2021 року; закінчення робіт - грудень 2021 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість Робіт за даним Договором (договірна ціна) визначається Сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, Розрахунку договірної ціни (Додаток №1 до Договору).
У пункті 3.2. Договору встановлено, що загальна вартість Робіт за цим Договором визначається на підставі Розрахунку договірної ціни (Додаток №1 до Договору) та оформлених належним чином Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт на весь об'єм робіт, які виконувались Підрядником в рамках даного Договору.
Пункт 7.1. Договору визначає, що розрахунки (остаточні/кінцеві) за виконані Роботи здійснюються за фактом їх виконання на підставі підписаних Сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3, актів про надання послуг за відповідний період, не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання, шляхом переказу коштів на рахунок Підрядника, за умови надходження коштів від Замовника та за умови не порушення жодного пункту даного Договору Підрядником. У разі затримки Генпідрядником/Замовником фінансування, розрахунок за виконані Роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Генпідрядником коштів на фінансування робіт за цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору, для виконання Робіт Генпідрядник на власний розсуд надає Підряднику аванс у розмірі, встановленому Генпідрядником, який Підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання Робіт матеріалів, конструкцій, виробів, а також для часткового фінансування Робіт.
У положенні п. 6.1., п.п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3. Договору зазначено, що приймання виконаних проміжних Робіт здійснюється щомісячно або за фактом виконання погодженого Сторонами окремого етапу Робіт. Роботи приймаються за Актом виконаних робіт ф. КБ-2в (далі - Акт КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) та актів про надання послуг. Підрядник належним чином складає Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 у чотирьох примірниках, погоджує зміст з представником служби технічного нагляду Замовника, після чого передає Генпідряднику до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що є звітним. Генпідрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від Підрядника Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 за звітний місяць, перевіряє обсяг та якість виконаних Робіт та при відсутності заперечень, підписує вказані документи і передає їх в двох примірниках Підряднику. Обов'язок Генпідрядника з прийняття та оплати за виконані Підрядником Роботи в установленому Договором порядку, як і право Підрядника отримувати від Генпідрядника оплату за виконані Роботи згідно умов даного Договору встановлені п. п. 5.2.3., 5.2.6. та 5.3.1. Договору.
Пунктом 12.12. Договору встановлено, що сторони за Договором є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 30 червня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань, у тому числі дотримання гарантійних зобов'язань щодо якості результатів Робіт та використаних матеріалів. Будь-які зміни, доповнення до Договору здійснюються шляхом укладання додаткової угоди, які підписується керівниками та скріплюється печатками Сторін.
На виконання умов Договору, в межах розрахунку договірної ціни за Договором, Підрядник виконав (в обсязі, відповідно до переданого Генпідрядником фронту робіт Підряднику) та за Актами приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) від 30 липня 2021 року на загальну суму 573 380,93 грн, від 31 серпня 2021 року на загальну суму 292 408,01 грн, від 30 вересня 2021 року на загальну суму 1 920,50 грн передав Генпідряднику, а Генпідрядник прийняв виконані Підрядником роботи з влаштування тепло- та гідроізоляції покрівлі ЖБ№1 на будівництві Об'єкту: «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом'янському районі м. Києва. Житловий будинок № 1 з стилобатом.», загальною вартістю 867 709,44 грн, у тому числі ПДВ - 144 618,24 грн. Перелічені Акти КБ-2в та Довідки КБ-3 підписані Генпідрядником та Підрядником та скріплені їх печатками.
Генпідрядником за Договором у період з 04 жовтня 2021 року по 05 вересня 2022 року були перераховані на банківський рахунок Підрядника грошові кошти у сумі 761 520,76 грн.
Пунктом 7.3. Договору встановлено, що Генпідрядник під час перерахування/оплати коштів утримує з Підрядника 5% (п'ять відсотків) коштів від кожного акта виконаних робіт в якості відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов'язань Підрядника за Договором). Розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються в наступному порядку: - оплата виконаних робіт здійснюється Генпідрядником у розмірі 95% (дев'яносто п'ять відсотків) від суми кожного оформленого Акту КБ-2в, Довідки КБ-3 з урахуванням авансових платежів. - накопичені за період будівництва 5% (п'ять відсотків) відкладеного платежу (як гарантія виконання зобов'язань Підрядника за Договором) сплачуються Генпідрядником у строк до 90 (дев'яносто) календарних днів після передачі виконавчої документації та робіт по акту експлуатуючій організації, передачі житлового будинку під заселення з оформленням акту передачі Генпідрядником експлуатуючій організації, після оплати останнім послуг генпідряду згідно з п. 7.5. даного Договору, а в разі виявлення дефектів під час прийняття - не пізніше ніж через 15 (п'ятнадцять) календарних днів після повного їх усунення Підрядником за свій рахунок та власними/залученими силами. - розмір відкладеного платежу зменшується Генпідрядником у беззаперечному порядку на суму витрат, пов'язаних з усуненням дефектів і недоробок за вимогами Покупців у набутих ними приміщеннях та експлуатуючої організації, оплатою комунальних послуг у зв'язку з несвоєчасним заселенням квартир із вини Підрядника тощо. - зменшення відкладеного платежу здійснюється Генпідрядником на підставі зробленого ним розрахунку одночасно з направленням Підряднику письмового повідомлення згідно умов цього Договору.
Загальна сума накопичених за період будівництва (з 30 липня 2021 року по 30 вересня 2021 року) 5% (п'яти відсотків) відкладеного платежу за Договором становить 43 385,47 грн.
Відповідно до п. 7.5. Договору, Підрядник оплачує Генпідряднику послуги генпідряду в розмірі 4% (чотири відсотка) від вартості фактично виконаних Робіт та використаних матеріалів Підрядником за виключенням вартості матеріалів, переданих Підряднику від Генпідрядника, на підставі акту КБ-2В та довідки КБ-3 за кожний звітній місяць, не пізніше 20 (двадцятого) числа наступного місяця за звітним. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Генпідрядника, послуги генпідряду оформлюються актами виконаних робіт та податковими накладними. Генпідрядник має право при розрахунках з Підрядником утримувати суму послуг генпідряду та зменшувати оплату на суму послуг.
Підрядник у повному обсязі оплатив послуги генпідряду та перерахував грошові кошти на банківський рахунок Генпідрядника в сумі 34 708,38 грн (Тридцять чотири тисячі сімсот вісім гривень 38 копійок), у тому числі ПДВ - 5 784,73 грн.
Як вказує Позивач, у свою чергу, Генпідрядник не дотримався свого зобов'язання за Договором в частині повної оплати вартості прийнятих Генпідрядником виконаних Підрядником робіт на Об'єкті, та станом на подання позову заборгував Підряднику грошові кошти у сумі 106 188,68 грн (з урахуванням суми відкладеного платежу, що становить 43385,47 грн .
Разом з тим, наразі Позивач не заявляє вимоги про стягнення з Відповідача суми накопичених за період будівництва (з 30 липня 2021 року по 30 вересня 2021 року) 5% (п'яти відсотків) відкладеного платежу, оскільки Об'єкт за Договором станом на дату подання позову не введено в експлуатацію.
В обґрунтування заявлених вимог, Позивач вказав, що Відповідач порушив умови Договору від 16.07.2021 в частині повної оплати вартості виконаних робіт, у зв'язку із цим ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" звернулося до суду із позовом про стягнення із ТВО "УКРБУД ІНВЕСТ" 140 379,98 грн, з яких 62 803,20 грн сума основного боргу, 50676,78 грн інфляційні збитки, 10 248,81 грн 3 % річних, 11 824,78 грн пеня.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).
Згідно із ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).
За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
На виконання умов Договору, в межах розрахунку договірної ціни за Договором, підрядник в повному обсязі виконав передбачені Договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) від 30 липня 2021 року на загальну суму 573 380,93 грн, від 31 серпня 2021 року на загальну суму 292 408,01 грн, від 30 вересня 2021 року на загальну суму 1 920,50 грн Вищезазначені акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підписані представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень.
Таким чином, позивач передав генпідряднику, а відповідач прийняв виконані підрядником роботи з влаштування дренажу підпірної стіни та підземної гідроізоляції підлоги паркінгу на будівництві Об'єкту: «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення, пожежного депо та підземного паркінгу по вул. Петра Радченко, 27 у Солом'янському районі м. Києва. Житловий будинок № 1 з стилобатом.», загальною вартістю 867 709,44 грн, у тому числі ПДВ - 144 618,24 грн.
Надалі, генпідрядник у період з 04 жовтня 2021 року по 05 вересня 2022 року перерахував підряднику грошові кошти у сумі 761 520,76 грн., що підтверджується копіями банківських виписок із рахунку позивача.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з наведених вище приписів процесуального закону, враховуючи положення договору, суд дійшов висновку, що надані позивачем акти є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарської операції, відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону України, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Договору визначає, що розрахунки (остаточні/кінцеві) за виконані роботи здійснюються за фактом їх виконання на підставі підписаних сторонами Акту КБ-2в та Довідки КБ-3, актів про надання послуг за відповідний період, не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту їх двостороннього підписання, шляхом переказу коштів на рахунок Підрядника, за умови надходження коштів від замовника та за умови не порушення жодного пункту даного Договору підрядником. У разі затримки генпідрядником/замовником фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання генпідрядником коштів на фінансування робіт за цим Договором (п. 7.1 Договору).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним свого обов'язку по оплаті за виконані позивачем роботи, наявність заборгованості у сумі 62 803,20 грн не заперечує.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором від 16.07.2021, у зв'язку із цим позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 50 676,78 грн інфляційних збитків, 10 248,81 грн 3 % річних та 11 824,78 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 8.9. Договору встановлено, що у випадку порушення строків виконання грошових зобов'язань, Сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен календарний день прострочення.
Оскільки, судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені на прострочену суду заборгованості є обґрунтованим.
Перевіривши розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними, здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 50 676,78 грн інфляційних збитків, 10 248,81 грн 3 % річних та 11 824,78 грн пені, суд вважає обґрунтованими.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Одночасно, у ст.76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідачем жодних заперечень щодо заявленої позивачем основної суми боргу не було надано, а також доказів які б спростовували твердження позивача викладені у позові.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01104, місто Київ, вул. Бастіонна, будинок 14а, офіс 42; ідентифікаційний код 39534785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН" (02094, місто Київ, вул. Краківська, будинок 15/17, ідентифікаційний код 42638741) суму основного боргу - 89 017 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч сімнадцять) 84 коп., 50 676,78 грн інфляційних збитків, 10 248,81 грн 3 % річних, 11 824,78 грн пені та 3028,00 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов