ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 910/9218/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЮГІМПЕКС"
про стягнення 1 000 000 грн
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЮГІМПЕКС" з вимогою про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 052023 від 25.05.2023р. у сумі 1 000 000 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
15.08.2025 відповідач подав суду відзив на позов, в якому зазначив, що йому потрібен додатковий час для написання відзиву на позовну заяву, який він зобов'язується надати до 27.08.2025.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 30.09.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 28.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
25.05.2023 між позивачем (експедитором) та відповідачем (замовником) укладено договір транспортного експедирування № 052023, відповідно до умов якого експедитор зобов'язався за дорученням замовника надавати транспортно-експедиторські послуги, а замовник зобов'язався оплатити надані послуги відповідно до умов договору.
Відповідно до умов п. 3.2.7. договору замовник зобов'язується своєчасно, у порядку передбаченому цим договором, сплачувати експедитору вартість послуг, наданих за цим договором, а також відшкодовувати документально підтверджені додаткові витрати, понесені експедитором в інтересах замовника в цілях виконання цього договору.
Відповідно до п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється замовником у безготівковій формі на підставі рахунку експедитора протягом 7-ми календарних днів після одержання вантажу вантажоодержувачем. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Експедитора.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно вимог ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Згідно вимог ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
На виконання умов договору позивач протягом 04.10.2024 по 13.01.2025 здійснив організацію доставки вантажу за вказаними маршрутами, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актами надання послуг, товарно-транспортними накладними за вищевказаний період загальною вартістю 1 640 000 грн.
Згідно пояснень позивача, викладених в позовній заяві, відповідач частково оплатив одержані послуги у розмірі 640 000 грн.
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати відповідачем одержаних послуг суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості відповідача за спірним договором у сумі 1 000 000 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЮГІМПЕКС" (03124, місто Київ, вулиця Волноваська, будинок, 3, офіс, В-406, код 32301550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" (65113, місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок, 162, офіс -, код 45073791) 1 000 000 (один мільйон) грн. основного боргу, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 07.11.2025
Суддя О.М.Ярмак