ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2025Справа № 910/9527/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства "Київський завод "Радар" (03150, міст Київ, вулиця Предславинська, будинок, 35)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстра Рітейл" (03150, місто Київ, вулиця Німецька, будинок 1)
про стягнення 1 134 808 грн 00 коп.,
Представники сторін: не викликались
31.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Київський завод "Радар" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстра Рітейл" про стягнення 1 134 808 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна від 20.10.2020 № 2803/23 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів та експлуатаційних послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 1 059 275 грн 10 коп. та заборгованість за експлуатаційні послуги в розмірі 212 059 грн 74 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 74 157 грн 72 коп. 3 % річних, 248 630 грн 13 коп. інфляційних втрат, 264 465 грн 76 коп. пені та 276 220 грн 00 коп. штрафу за прострочення повернення майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/9527/25 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу визнано малозначною постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
27.08.2025 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0610272958370, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (03150, місто Київ, вулиця Німецька, будинок 1), було направлено ухвалу від 04.08.2025, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка від 22.08.2025).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 вручена відповідачу 22.08.2025
Станом на 28.10.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 04.08.2025, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстра Рітейл" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.
20.10. 2020 між Акціонерним товариством "Київський завод "Радар" (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстра Рітейл" (орендар за договором, відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна, посвідченого, Сосновою І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1947, відповідно до умов якого рендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення корпусу № 24; загальною площею - 288,85 кв. м. згідно з планом-схемою, що є додатком до договору: приміщення цокольного (підвального) поверху №15 площею 34,0 кв. м., №16 площею 32,2 кв. м., приміщення № 17 площею 65,8 кв. м., №18 площею 13,7 кв. м., №19 площею 14,5 кв. м., приміщення № 22 площею 21,1 кв. м. приміщення № 23 площею 9,9 кв. м., сходи II площею 12,6 кв. м., частина приміщення №1 площею 25,01 кв. м., та приміщення лівого крила першого поверху площею 52,9 кв. м. та площею 7,14 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (в подальшому - Майно).
Відповідно до пункту 1.2 договору вартість майна визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30.09.2020 , виконаним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Фінпрайс" та становить 3 946 000 грн 00 коп. без ПДВ.
Згідно з пунктом 1.3. договору приміщення цокольного (підвального) поверху передаються в оренду для здійснення діяльності закладів громадського харчування, приміщення лівого крила першого поверху - для здійснення торгівельної діяльності на надання послуг.
У відповідності до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передавання майна, який підписується сторонами і стає невід'ємною частиною договору.
У разі припинення або розірвання цього договору, закінчення строку оренди орендар зобов'язали повернути майно протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим Орендодавцю з момент підписання сторонами акту приймання-передавання майна (пункт 2.5. договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування майном наперед щомісячно до 1 числа оплачуваного місяця, згідно рахункам виставлених орендодавцем. Представник Орендаря особисто забирає рахунки у представника орендодавця. Рахунки дублюються по електронній пошт. 42645956@ukr.net.
Згідно пункту 3.2. договору орендар зобов'язаний вчасно вносити орендну плату за користування майном незалежно від наслідків власної господарської діяльності.
Пунктом 3.3 договору вартість комунальних послуг, оплачених орендодавцем та отриманих орендарем, відшкодування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю (земельного податку) частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна, здійснені орендодавцем, не включаються до складу орендної плати та відшкодовується орендарем орендодавцю на підставі окремого договору, який має бути укладений між орендарем та орендодавцем не пізніше 1 календарних днів з дати підписання цього договору, за умови, що такий договір не був укладений сторонами раніше.
Орендна плата за базовий місяць оренди (базовий місяць та рік) становить 38 821 грн 14 коп. в т.ч. ПДВ - 6 470 грн 24 коп. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом автоматичного коригував орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції (індекс споживчих цін) до попереднього місяця. В разі, якщо індекс інфляції становить менше 100,0 розмір орендної плати за користування майном коригуванню не підлягає (пункти 3.4., 3.5. договору).
У відповідності до пункту 5.2 договору встановлений обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі оплачувати орендну плату за цим договором, а також відшкодовувати вартість комунальних послуг, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плату за землю (земельний податок) в частині (пропорції) щодо майна, інші витрати, в тому числі експлуатаційні, щодо утримання майна згідно з відповідним окремим договором. Самостійно оплачувати не передбачені зазначеним окремим договором витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.
Згідно з пунктом 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до пунктів 10.1 та 10.3 пунктів договору сторонами погоджено, що цей договір вступає в дію та набуває чинності з моменту його укладення. Цей договір діє до 20 жовтня 2027 року в частині оренди (користування майном орендарем), а в частині повернення майна орендодавцеві, виконання грошових зобов'язань, відповідальності за порушення - до повного виконання.
Відповідно до акту приймання-передавання орендованого майна від 20.10.2020, посвідченого Сосновою І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1950,1951, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного (підвального) поверху №15 площею 34,0 кв. м., №16 площею 32,2 кв. м., приміщення №17 площею 65,8 кв. м., №18 площею 13,7 кв. м., №19 площею 14,5 кв. м., приміщення №22 площею 21,1 кв. м. приміщення №23 площею 9,9 кв. м., сходи II площею 12,6 кв. м., частина приміщення №1 площею 25,01 кв. м., та приміщення лівого крила першого поверху площею 52,9 кв. м. та площею 7,14 кв. м, загальною площею 288,85 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Німецька, 1, корп.24.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Статтею 762 Цивільного кодексу України, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з 01.02.2022 по 20.12.2023 включно у розмірі 1 059 275грн 10 коп., та своєчасної оплати експлуатаційних витрат за період з 01.02.2022 по 20.12.2023 включно у розмірі 212 059 грн 74 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів та експлуатаційних витрат, що є порушенням з боку відповідача умов договору. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 74 157 грн 72 коп. 3 % річних, 248 630 грн 13 коп. інфляційних втрат, 264 465 грн 76 коп. пені та 276 220 грн 00 коп. штрафу за прострочення повернення майна.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів у розмірі 1 059 275 грн 10 коп. та експлуатаційних витрат у розмірі 212 059 грн 74 коп., та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 1 059 275 грн 10 коп. та заборгованість за експлуатаційні послуги в розмірі 212 059 грн 74 коп. за договором оренди нерухомого майна від 20.10.2020 № 2803/23 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 74 157 грн 72 коп. 3 % річних, 248 630 грн 13 коп. інфляційних втрат, 264 465 грн 76 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 16.02.2022 по 23.07.2025, та 276 220 грн 00 коп. штрафу за прострочення повернення майна, суд зазначає наступне.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Так, відповідно до пункту 9.6 договору оренди за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві неустойку - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.
Оскільки, відповідач у визначені строки не погасив заборгованість, позивач направив повідомлення вих. № 859 від 15.12.2023 про відмову від договору оренди нерухомого майна №1947 від 20.10.2020, яким орендаря було повідомлено про те, що відповідно до ст.ст. 782,783 ЦК України, у зв'язку з порушенням пунктів 2.3, 5.2., 5.4, 5.8. умов договору оренди - нерухомого майна, укладеного 20.10.2020, є розірваним з моменту одержання даного повідомлення про відмову від договору оренди нерухомого майна №1947 від 20.10.2020. Вказане повідомлення було отримане відповідачем 20.12.2023, що підтверджується трекінгом поштового відділення № 0100113296490 з сайту ДП Укрпошта.
У разі припинення або розірвання цього договору, закінчення строку оренди орендар зобов'язали повернути майно протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим Орендодавцю з момент підписання сторонами акту приймання-передавання майна (пункт 2.5. договору).
З матеріалів справі вбачається, що відповідач не попередивши позивача, не підписавши акт повернення приміщення з оренди, в березні 2025 року звільнив приміщення. Створена наказом №21 від 03.03.2025, комісія 10 березня 2025 року склала акт повернення з оренди нерухомого майна по договору №1947 від 20.10.2020, який було затверджено директором АТ «Київський завод «Радар». Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав (індексний номер 419260303, дата, час формування 24.03.2025 12:00:20) внесено запис про припинення іншого речового права - договору оренди №1947 від 20.10.2020.
Згідно з пунктом 9.7 договору за прострочення повернення майна орендодавцеві орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві неустойку у розмірі однієї десятої відсотка вартості майна, зазначеної у розділі 1 цього договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - також додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договорів.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення штрафу, пені та інфляційних втрат судом встановлено, що розмір штрафу, пені а інфляційних втрат, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 74 157 грн 72 коп. 3 % річних, 248 630 грн 13 коп. інфляційних втрат, 264 465 грн 76 коп. пені та 276 220 грн 00 коп. штрафу за прострочення повернення майна, визнаються судом обґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстра Рітейл" (03150, місто Київ, вулиця Німецька, будинок 1, ідентифікаційний код 42645956) на користь Акціонерного товариства "Київський завод "Радар" (03150, міст Київ, вулиця Предславинська, будинок 35, ідентифікаційний код 14307274) 1 059 275 (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн 10 коп. заборгованості з оплати орендних платежів, 212 059 (двісті дванадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн 74 коп. заборгованості за експлуатаційні послуги, 74 157 (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят сім) грн 72 коп. 3 % річних, 248 630 (двісті сорок вісім тисяч шістсот тридцять) грн 13 коп. інфляційних втрат, 264 465 (двісті шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн 76 коп. пені, 276 220 (двісті сімдесят шість тисяч двісті двадцять) грн 00 коп. штрафу за прострочення повернення майна та 13 617 (тринадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн 70 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька