ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2025Справа № 910/6438/24
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення у справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп"
до1) Державної служби України з безпеки на транспорті
2) Саксаганського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
простягнення 169 215 грн 00 коп.
Представники сторін: не викликались
24.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" з вимогами до Державної служби України з безпеки на транспорті та Саксаганського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення 169 215 грн 00 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 позов задоволено повністю, з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" стягнуто безпідставно сплачені кошти у розмірі 153 000 грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.; з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" стягнуто виконавчі збори та витрати виконавчих проваджень у розмірі 16 215 грн 00 коп.; з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 виправлено допущену в п'ятдесят першому абзаці описової частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 описку.
22.11.2024, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024, видано накази.
10.02.2024 до Господарського суду міста Києва від Державної казначейської служби України надійшла заява про виправлення описки у рішенні суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 виправлено допущені в пункті 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 описки, з 2 пункту резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 виключено слова та цифри "витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 у справі № 910/6438/24, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024, в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 900 грн 00 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп. визнано таким, що не підлягає виконанню.
30.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшла заява про зміну способу виконання рішення, відповідно до якої просить суду змінити спосіб виконання рішення шляхом обрання належного способу а саме: "стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Укртемп" виконавчий збір 15 300 гривень та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати виконавчих проваджень у сумі 915 грн.".
Також, 30.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшла заява про внесення виправлень до судового наказу, відповідно до якої просить суду внести виправлення до наказу, шляхом зазначення у графі боржник "Держава України".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025, в задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання судового рішення у справі № 910/6438/24 відмовлено. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про виправлення помилки у виконавчому документі задоволено та виправлено помилку в наказах Господарського суду міста Києва від 22.11.2024, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртемп" безпідставно сплачених коштів у розмірі 153 000,00 грн, виконавчих зборів та витрат виконавчих проваджень у розмірі 16 215,00 грн, та постановлено вважати вірним найменування боржника - "Держава Україна".
28.10.2025 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надійшла заява про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 914/2404/19.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частини 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.
Вказаним Порядком визначено повноваження Державної казначейської служби України, і його територіальний органів стосовно виконання рішення суду.
Зі змісту заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 вбачається, що заявник вказує на відсутність нормативно-процедурного механізму виконання судового рішення у спосіб, окреслений резолютивною частиною.
Проте, заявником не надано доказів, які свідчать про утруднення чи неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 та не доведено, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24, зокрема, резолютивна його частина, є нечіткою або незрозумілою для осіб, стосовно яких вказане рішення було ухвалене, або осіб, які будуть здійснювати його виконання.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині (постанови Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 766/9580/17 та від 26.05.2022 у справі № 620/1269/20).
При цьому, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 у справі № 910/6438/24 жодним чином не зумовлюють неоднозначне розуміння змісту даного рішення суду в процесі його виконання.
Якщо фактично у заяві про роз'яснення судового рішення порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала. Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 р. у справі № 908/6183/15.
Отже, виходячи з того, що роз'яснення судового рішення направлене на усунення невизначеності у розумінні змісту судового акту, а не внесення до останнього нових даних, враховуючи те, що заявником не вказано, в якій частині рішення є йому не зрозумілим або не чітким, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення у справі № 910/6438/24.
Крім того, суд звертає увагу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що відповідно до частини другої та третьої статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті (частини).
Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Отже, скасування рішення, у зв'язку з виконанням якого стягнутий виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, є підставою для повернення відповідних коштів, адже правова підстава для їх стягнення є такою, що відпала.
Оскільки відповідно до наведених норм набувачем сплаченого боржником у виконавчому провадженні збору є Державний бюджет України, суми такого сплаченого виконавчого збору підлягають поверненню саме з Державного бюджету України.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 14.12.2022 у справі №551/1099/21.
Суд також зауважує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, грошові кошти слід стягувати на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з конкретного органу за рахунок його бюджетних асигнувань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/5880/21).
Керуючись статтями 233-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви Головного управління Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про роз'яснення рішення у справі № 910/6438/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Н. Плотницька