ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2025Справа №910/6644/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича
до Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування"
про стягнення заборгованості у розмірі 58 647,42 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн,
У травні 2025 року Фізична особа-підприємець Норик Микола Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" про стягнення заборгованості у розмірі 58 647,42 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Норик Микола Володимирович вказує, що ним на підставі Договору на юридичне обслуговування №03/2016 від 04.04.2016, Договору про надання правничої (правової) допомоги №30-11/-18 від 30.11.2018 та Договору про надання правничої (правової) допомоги №03/21 від 05.04.2021 було надано Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" послуги по представництву інтересів щодо: - визнання Кредитного договору від 06.10.2006 №121/182/118 та Договору іпотеки від 06.10.2006 ВЕС №478254-478255, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрованого в реєстрі за №Д-873 припиненими; - зобов'язання ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" вчинити дії щодо видачі ПАТ "Ремторгустаткування" довідки про отримання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором від 06.10.2006 №121/182/118 та додатковими угодами до нього, укладеним між Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та Відкритим акціонерним товариством "Ремторгустаткування".
Позивач стверджує, що загальна вартість наданих послуг по представництву інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в господарських судах України по справах №910/15783/16 та №911/3830/16 становить 69 000,00 грн, в той час як відповідачем їх оплачено частково - у сумі 19 000,00 грн, у зв'язку з чим у останнього виник борг перед Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем у розмірі 50 000,00 грн.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань, Фізична особа-підприємець Норик Микола Володимирович стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" інфляційних втрат у розмірі 7 244,19 грн та 3% річних у розмірі 1 403,23 грн, нарахованих за період з 15.06.2024 по 22.05.2025.
До того ж позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань перед Нориком М.В., в останнього на фоні глибоких душевних переживань значно погіршилось здоров'я, що підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого №244129, тому позивач вважає, що наявні правові підстави для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
У змісті позовної заяви Фізична особа-підприємець Норик Микола Володимирович вказує, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 19 500,00 грн, докази понесення яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 відкрито провадження у справі №910/6644/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 про відкриття провадження у справі №910/6644/25 була доставлена до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" 03.06.2025 о 13 год. 40 хв., про що судом було отримано інформацію 03.06.2025 о 13 год. 51 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 02.06.2025 вручена відповідачу 03.06.2025.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, то - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/6644/25 встановлено Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування" вправі було подати відзив на позов у строк до 23.06.2025 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Під час розгляду справи №910/6640/25 по суті у суду виникли сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав та виконанні обов'язків щодо доказів, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 витребувано у Господарського суду Київської області копії всіх наявних в матеріалах справи №910/15783/16 документів, пов'язаних із наданням правової допомоги Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" (зокрема, проте не виключно договір про надання правової допомоги, акти виконаних робіт за таким договором, докази оплати правової допомоги, ордер / довіреність тощо).
31.10.2025 через відділ діловодства суду від Господарського суду Київської області надійшли витребувані докази.
07.11.2025 через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича надійшла заява про залучення співвідповідача та зміну предмету позову, в якій позивач просить суд залучити до участі у справі №910/6644/25 в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Молет" та змінити предмет позову у справі, шляхом доповнення позовних вимог новими, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молет" на користь адвоката Норика Миколи Володимировича заборгованість за Договором про надання правничої (правової) допомоги у розмірі 190 000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову (на відміну під підстав позову) - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №911/2317/24.
В свою чергу у заяві від 07.11.2025 фактично Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем доповнено свою вимогу новою вимогою про стягнення іншої суми коштів з іншого відповідача на підставі іншого договору (про існування якого в первісній позовній заяві навіть не зазначалось).
Відтак в поданій заяві позивач просить змінити і предмет, і підстави поданого позову, оскільки вимога про стягнення з іншої особи (відмінної від відповідача) суми коштів у розмірі 190 000,00 грн обґрунтована обставинами, про які не йшлося в позовній заяві.
В свою чергу, надаючи позивачу певну свободу щодо розпорядженням своїм правом на подання позову, законодавець вводить обмеження на одночасну зміну предмету та підстави позову, залишаючи позивачу право зміни предмет або підставу позову.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).
Сутність обмеження зміни підстави і предмета позову знаходиться у площині в т.ч. забезпечення автоматизованого розподілу справ між суддями та розподілу справи за принципом вірогідності. Іншими словами зміна підстави та предмету позову може призвести до появи нової матеріально-правової вимоги (тобто зовсім нового позову).
З огляду на наведене, суд відмовляє Фізичній особі-підприємцю Норику Миколі Володимировичу у прийнятті до розгляду заяви від 07.11.2025 про залучення співвідповідача та зміну предмету позову повертає її позивачу.
Відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Норик Микола Володимирович здійснює незалежну професійну діяльність адвоката, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №114 від 25.11.2004.
04.04.2016 між Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Ремторгустаткування" (після зміни організаційно-правової форми - Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування") (замовник) укладено Договір №03/2016 на юридичне обслуговування (надалі - Договір №03/2016), у відповідності до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець здійснює юридичне консультаційне обслуговування з питань статутної діяльності товариства з метою захисту законних прав та інтересів товариства.
Під юридичним консультаційним обслуговуванням в цьому Договорі розуміється представництво інтересів замовника у ділових, комерційних, корпоративних та інших відносинах, а також перед органами державної влади та управління, в тому числі в Господарських, адміністративних судах України та судах загальної юрисдикції України з питань діяльності товариства (п. 1.2 Договору №03/2016).
Згідно п. 1.4 Договору №03/2016 обслуговування здійснюється у формі:
1.4.1 усних консультацій по мірі надходження запитань від замовника;
1.4.2 підготовки відповідних документів, в тому числі нотаріальне їх посвідчення;
1.4.3 прямої представницької участі у відносинах товариства з іншими юридичними та фізичними особами, органами державної влади та управління з питань статутної діяльності товариства.
Пунктом 3.1 Договору №03/2016 передбачено, що за надані послуги замовник сплачує виконавцю плату у розмірі, визначеному в акті виконаних робіт / надання консультаційних послуг. Оплата наданих послуг здійснюється за окремою домовленістю сторін.
Цей договір вступає в дію з дня підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. термін надання послуг за договором не обмежується. Кожна із сторін може припинити договір, письмово повідомивши іншу сторону про свій намір за 30 днів (п. 6.1 Договору №03/2016).
Головою правління Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" Демченком Ю.В. довіреністю від 14.02.2017 було уповноважено Норика Миколу Володимировича та Тітова Станислава Сергійовича на представництво інтересів відповідача із строком дії на три роки (до 14.02.2019).
14.11.2017 Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем та Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування" складно акт №03/17 про надання консультаційних послуг за Договором №03/2016, у відповідності до якого відповідачем прийнято виконані позивачем роботи з питань юридичного обслуговування діяльності товариства, а саме - консультації з питань зняття заборони за Договором іпотеки від 06.10.2006 по кредитному договору №121/182/118 від 06.10.2006, укладеному між ПАТ "Ремторгустаткування" та Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції". Представництво інтересів замовника в господарських судах України з питань визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження (господарська справа №910/5373/16). Вартість виконаних робіт відповідно до п. 3.1 договору складає 19 600,00 грн без ПДВ.
У пункті 3 акту №03/17 від 14.11.2017 вказано, що термін платежу - протягом 3 банківських днів з дня підписання акту.
Головою правління Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" Демченком Ю.В. довіреністю від 04.10.2018 було уповноважено Норика Миколу Володимировича на представництво інтересів відповідача із строком дії на один рік (до 04.10.2019).
30.11.2018 адвокатом Нориком Миколою Володимировичем (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування" (замовник) укладено Договір №30-11/-18 про надання правничої (правової) допомоги (надалі - Договір №30-11/-18), у відповідності до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надавати замовнику правову допомогу у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів замовника.
Відповідно п. 2.1.2 Договору №30-11/-18 виконавець зобов'язується представляти права і законні інтереси замовника в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України всіх рівнів та здійснювати іншу професійну адвокатську діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України.
Пунктом 2.3.1 Договору №30-11/-18 встановлено обов'язок замовника оплатити послуги виконавця в розмірі та в строк погоджені між ними.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (п. 3.1 Договору №30-11/-18).
За умовами пункту 4.1 Договору №30-11/-18 на визначення розміру оплати послуг виконавця впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень замовника. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру оплати за послуги.
У пункті 4.2 Договору №30-11/-18 сторонами погоджено, що оплата послуг виконавця погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється актом виконаних робіт/надання консультаційних послуг до цього Договору.
В рамках виконання Договору №30-11/-18 було виписано ордер серії КС №118930 від 30.11.2018 на надання правової допомоги Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" в Північному апеляційному господарському суді та Господарському суді Київської області.
05.04.2021 адвокатом Нориком Миколою Володимировичем (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування" (замовник) укладено Договір №03/21 про надання правничої (правової допомоги) (надалі - Договір №03/21), у відповідності до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання усіма законними методами га способами надавати замовнику правову допомогу у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів замовника.
Згідно п. 2.1.2 Договору №03/21 виконавець зобов'язується представляти права і законні інтереси замовника в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України всіх рівнів та здійснювати іншу професійну адвокатську діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України.
Замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця в розмірі та в строк погоджені між ними (п. 2.3.1 Договору №03/21).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року (п. 3.1 Договору №03/21).
Відповідно п. 4.1 Договору №03/21 на визначення розміру оплати послуг виконавця впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень замовника. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру оплати за послуги.
У пункті 4.2 Договору №03/21 вказано, що оплата послуг виконавця погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється актом виконаних робіт/надання консультаційних послуг до цього Договору.
В рамках виконання Договору №03/21 було виписано ордер серії АІ №1121501 від 05.04.2021 на надання правової допомоги Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" в Північному апеляційному господарському суді.
31.05.2022 адвокатом Нориком Миколою Володимировичем було складено акт №01-22 виконання робіт за Договором №03/21, в якому вказано, що згідно Договору, про надання правничої (правової) допомоги №03/21 від 05.04.2021 виконавець надав, а замовник прийняв послугу (правову допомогу адвоката) та на підставі цього акту зобов'язався сплатити гонорар (сума та перелік робіт згідно Додаток №1 до акту №01/22 від 31.05.2024) за правову допомогу у вигляді представництва інтересів замовника в господарських судах України у справі №910/15783/16 та у справі №911/3830/16.
У пункті 3 акту №01-22 від 31.05.2022 вказано, що вартість послуг з представництва інтересів замовника в справах №910/15783/16 та №911/3830/16 складає 69 000,00 грн (з яких 19 000,00 грн було сплачено відповідачем).
У Додатку №1 до акту №01-22 від 31.05.2022 викладено детальний розрахунок наданих послуг по представництву інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" по справах №910/15783/16 та №911/3830/16 (опис виконаних робіт) за період з 01.09.2016 по 31.05.2022.
Акт №01-22 від 31.05.2022 та Додаток №1 до нього були направлені на адресу місцезнаходження Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" із супровідним листом від 03.06.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0222517789472 від 03.06.2024.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов'язку із оплати наданих Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем послуг (виконаних робіт) за договорами правової допомоги з представництва інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в справах №910/15783/16 та №911/3830/16, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення із відповідача боргу у розмірі 50 000,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 244,19 грн, 3% річних у розмірі 1 403,23 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно наявного у статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів №03/2016, №30-11/-18, №03/21, суд прийшов до висновку, що дані правочини (як і будь-які інші договори про надання правничої допомоги) за своєю правовою природою є змішаними договорами, які містять елементи договору підряду (в частині складання та подання процесуальних документів) та договору про надання послуг (в частині представництва в органах, установах, підприємствах тощо), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статтями 11, 202, 509, 837, 843, 853, 854, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що адвокатом Нориком Миколою Володимировичем здійснювалось представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в справах №910/15783/16 та №911/3830/16 в період з 01.09.2016 по 31.05.2022.
У спорі по справі №910/15783/16 Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування" просило суд визнати припиненим кредитний договір №121/182/118 від 06.10.2006, укладений між ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та ПАТ "Ремторгустаткування"; визнати припиненим іпотечний договір ВЕС №478254-478255 від 06.10.2006, укладений між ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та ПАТ "Ремторгустаткування, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрований в реєстрі за №Д-873.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2017 позов задоволено частково, визнано припиненим договір іпотеки від 06.10.2006, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрований в реєстрі за №Д-873, в частині забезпечення виконання основних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором №121/182/118 від 06.10.2006. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2017 у справі №910/15783/16 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким визнано припиненим кредитний договір №121/182/118 від 06.10.2006. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 касаційну скаргу ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі №910/15783/16 скасовано; справу №910/15783/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 та постановою Верховного Суду від 07.12.2021, позов задоволено частково; визнано припиненими зобов'язання ПАТ "Ремторгустаткування" щодо повернення кредиту на суму 1 500 000,00 доларів США та щодо сплати відсотків за користування кредитом на суму 222 325,58 доларів США у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином; визнано припиненим договір іпотеки від 06.10.2006. Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 756,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову, 3 031,60 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 61 490,00 грн витрат за проведення судової експертизи.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, у справі №910/15783/16 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на користь Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Із наданих Господарським судом Київської області документів вбачається, що крім Норика М.В. інтереси Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" також представляли адвокат Тітов Станіслав Сергійович та Товариство з обмеженою відповідальністю "Молет", яке в свою чергу також уклало з Нориком М.В. Договір №12/12/19-405БП про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2019, предметом якого було представництво Нориком М.В. інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в межах справи №910/15783/16.
Таким чином, представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в межах справи №910/15783/16 здійснювали:
1) адвокат Норик Микола Володимирович за прямим договорами з Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування";
2) адвокат Тітов Станіслав Сергійович за прямим договором із Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування";
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Молет", яке залучило для виконання таких робіт / надання послуг Норика Миколу Володимировича (тобто фактично представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" здійснювалось Нориком Миколою Володимировичем через укладений із іншою особою договором).
Суд не вбачає можливим пояснити доцільність такої побудови правовідносин із представництва інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в межах справи №910/15783/16, проте констатує, що правова конструкція не суперечить законодавству.
В свою чергу, із наданих Господарським судом Київської області доказів вбачається, що фактично в межах справи №910/15783/16 вирішувалось питання щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" витрат на правову допомогу, яка надавалась Товариством з обмеженою відповідальністю "Молет", та саме докази оплати цій юридичній особі послуг подавались до Господарському суду Київської області для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Натомість доказів оплати Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування" правової допомоги, наданої адвокатом Нориком Миколою Володимировичем, ні матеріали справи №910/15783/16, ні матеріали справи №910/6644/25 не містять (оскільки судом витребовувались всі документи, пов'язані із наданням правової допомоги Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування", а в наданих Господарським судом Київської області документах доказів оплату Норику М.В. послуг немає).
Отже матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Нориком Миколою Володимировичем Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" послуг з представництва інтересів у справі №910/15783/16.
Також Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про зобов'язання вчинити дії щодо видачі довідки про отримання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальником за кредитним договором №121/182/118 від 06.10.2006 та додатковими угодами до нього.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, у справі №911/3830/16 позов задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" вчинити дії щодо видачі ПАТ "Ремторгустаткування" довідки про отримання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за кредитним договором від 06.10.2006 №121/182/118 та додатковими угодами до нього, укладеним між Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та Відкритим акціонерним товариством "Ремторгустаткування" (в подальшому - ПАТ "Ремторгустаткування").
Постановою Верховного Суду від 31.05.2022 касаційне провадження у справі №911/3830/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2017 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2017 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі №911/3830/16 залишено без змін.
Представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" в межах справи №911/3830/16 також здійснювалось адвокатом Нориком Миколою Володимировичем, що підтверджується, зокрема зазначенням позивача в якості представника відповідача в судових рішеннях по справі №911/3830/16.
Отже, факт надання адвокатом Нориком Миколою Володимировичем послуг правничої допомоги Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" підтверджується окрім наданих позивачем доказів, також і судовими рішеннями по справам №911/3830/16 та №910/15783/16.
Після завершення надання правової допомоги в межах справи №911/3830/16 та №910/15783/16 (після набрання судовими рішеннями у даних справах статусу остаточних) адвокатом Нориком Миколою Володимировичем було складено акт №01-22 від 31.05.2022 із Додатком №1 до нього (в якому міститься детальний опис виконаних адвокатом робіт у справах №910/15783/16 та №911/3830/16 за період з 01.09.2016 по 31.05.2022), який був направлений на адресу місцезнаходження Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" із супровідним листом від 03.06.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0222517789472 від 03.06.2024. За інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта" дані документи (поштове відправлення №0222517789472) були вручені відповідачу 07.06.2024.
Доказів вмотивованої відмови Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" від підписання направленого йому адвокатом Нориком Миколою Володимировичем акту №01-22 від 31.05.2022 матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Згідно із частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (постанови Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 28.08.2025 у справі №908/2710/24, від 10.09.2025 у справі №922/2954/24).
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України (постанови Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 28.08.2025 у справі №908/2710/24, від 10.09.2025 у справі №922/2954/24).
Враховуючи, що акт №01-22 від 31.05.2022 направлявся Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" засобами поштового зв'язку, в той час як відповідачем не надано доказів висловлення жодних зауважень (заперечень) щодо обсягу та вартості виконаних адвокатом Нориком Миколою Володимировичем та відображених у акті №01-22 від 31.05.2022 робіт / послуг, то суд приходить до висновку, що спірні роботи та послуги є такими, що прийняті Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування".
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У частині 1 статті 854 Цивільного кодексу України вказано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У Договорах №03/2016, №30-11/-18, №03/21 сторонами не було погоджено строку оплати наданих адвокатом Нориком Миколою Володимировичем послуг / виконаних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, адвокатом Нориком Миколою Володимировичем 03.06.2024 було направлено Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" акт №01-22 від 31.05.2022 із супровідним листом від 03.06.2024, які були вручені відповідачу 07.06.2024.
Проте, ні акт №01-22 від 31.05.2022, ні супровідний лист від 03.06.2024 не містили вимоги про сплату коштів за надані послуги / виконані роботи, в той час як сам спірний акт по своїй суті має лише положення, що фіксують перелік та вартість послуг, які позивач пропонував відповідачу узгодити.
Вимога оплатити надані послуги / виконані роботи за Договорами №03/2016, №30-11/-18, №03/21 була висловлена позивачем у претензії від 28.10.2024, однак жодних доказів направлення Фізичною особою-підприємцем Нориком М.В. претензії Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" матеріали справи не містять, а позивачем суду не надано.
Відтак позивачем не доведено факт пред'явлення Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" вимоги оплатити надані послуги / виконані роботи за Договорами №03/2016, №30-11/-18, №03/21 до дати подання даного позову.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, зважаючи на дату звернення Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича до суду із даним позовом та відповідно на дату доставлення відповідачу в електронний кабінет даної позовної заяви, суд дійшов висновку, що строк виконання Приватним акціонерним товариством "Ремторгустаткування" своїх грозових зобов'язань перед Фізичною особою-підприємцем Нориком М.В. настав.
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов'язань за спірними договорами не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування" не виконало своїх зобов'язань за Договорами №03/2016, №30-11/-18, №03/21 зі сплати Фізичній особі-підприємцю Норику Миколі Володимировичу коштів у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір боргу Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" за Договорами №03/2016, №30-11/-18, №03/21 у сумі 50 000,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовна вимога Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань, Фізична особа-підприємець Норик Микола Володимирович стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" інфляційних втрат у розмірі 7 244,19 грн та 3% річних у розмірі 1 403,23 грн, нарахованих за період з 15.06.2024 по 22.05.2025.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Попри наведене, Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем не доведено пред'явлення Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" вимоги про оплату спірного боргу до звернення до суду із даним позовом (що мало місце 27.05.2025), а відтак не доведено пропуск 7-денного строку на оплату наданих послуг / виконаних робіт та відповідно порушення відповідачем грошового зобов'язання у період з 15.06.2024 по 22.05.2025, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7 244,19 грн та 3% річних у розмірі 1 403,23 грн.
Також позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань перед Нориком М.В., в останнього на фоні глибоких душевних переживань значно погіршилось здоров'я, що підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого №244129, тому позивач вважає, що наявні правові підстави для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Норик М.В. вказує, що доволі довгий період намагався вирішити спір в досудовому порядку, неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити йому кошти за виконану роботу. Однак, будь які намагання були безрезультатними, та Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування" грубо ігнорувало і зараз ігнорує всі вимоги позивача. В свою чергу, внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань перед Нориком М.В. , в останнього на фоні глибоких душевних переживань значно погіршилось здоров'я. На підтвердження погіршення його здоров'я позивачем надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого №244129. Крім того, Норик М.В. вказує, що йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_1 від 06.08.2024.
Щодо наведених доводів Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича про завдання йому глибоких душевних переживань внаслідок неоплати відповідачем боргу у розмірі 50 000,00 грн, внаслідок чого здоров'я позивача значно погіршилось, суд зазначає наступне.
По-перше, адвокат Норик Микола Володимирович здійснює діяльність у сфері надання професійної правничої допомоги з 25.11.2004 (тобто станом на дату звернення до суду із даним позовом його професійний адвокатський стаж складав понад 20 років).
Специфіка діяльності адвоката полягає у тому, що він постійно має (повинен мати) справу із порушенням зобов'язань тими чи іншими особами та вживати заходів для відновлення порушених прав своїх клієнтів.
Відтак, зважаючи на специфіку професійної діяльності Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича протягом 20 років, суд критично оцінює можливість емоційної вразливості позивача, яка могла б потягнути за собою погіршення стану здоров'я, до порушення перед ним зобов'язань іншою особою, оскільки саме такі ситуації протягом десятиліть і становили зміст роботи позивача.
По-друге, матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача до відповідача (тим більше неодноразового) з проханням сплатити йому кошти за виконану роботу до подання даного позову, а відтак твердження Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича про намагання протягом тривалого періоду вирішити спір у досудовому порядку є голослівними.
Тим більш сумнівними є такі твердження в контексті перебігу правовідносин сторін - завершення надання спірних послуг мало місце у травні 2022 року із ухваленням касаційним судом постанови у справі №911/3830/16, проте перша спроба узгодити вартість та перелік виконаних робіт / наданих послуг мала місце лише зі спливом 2 років після їх завершення (доказів зворотного матеріали справи не містять).
У суду відсутні підстави вважати, що адвокат із 20 річним стажем роботи у сфері надання правової допомоги робив спроби вирішити спір в досудовому порядку та звертався до відповідача з проханням сплатити йому кошти за виконану роботу, у спосіб який не може бути доведений жодними доказами (хоча б роздруківками із листування між сторонами у месенджерах).
По-третє, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.08.2024 підтверджується встановлення ІІ групи інвалідності Норику Миколі Володимировичу як потерпілому від аварії на ЧАЕС, а не через обставини, за які відповідає Приватне акціонерне товариство "Ремторгустаткування".
До того ж завдання такої шкоди здоров'ю позивача внаслідок аварії на ЧАЕС, що потягнула встановлення йому ІІ групи інвалідності, цілком пояснює погіршення здоров'я Норика Миколи Володимировича .
По-четверте, із медичної картки стаціонарного хворого №244129 вбачається, що Норик Микола Володимирович , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поступив на лікування зі скаргами на видиме утворення в області шиї та йому було поставлено діагноз - папілярна карцинома щитовидної залози (найпоширеніший тип раку щитовидної залози, який пов'язаний з радіоактивним опроміненням, зокрема через аварію на ЧАЕС, що сталась 26.04.1986).
Як вказував директор ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України", академік НАМН України, член кореспондент НАН України ОСОБА_2 , сьогодні не викликає сумніву той факт, що негативний вплив Чорнобильської катастрофи на здоров'я реалізувався, насамперед, у збільшенні захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які на момент аварії були в дитячому або підлітковому віці. Як засвідчують дослідження і статистика, кількість випадків раку щитовидної залози продовжує збільшуватись, причому здебільшого за рахунок осіб, яким на момент аварії було 0-18 років. У всіх вікових групах основним гістологічним типом раку є папілярна карцинома (публікація за посиланням https://amnu.gov.ua/zagolovok-302/).
Відтак суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем грошового зобов'язання та погіршенням здоров'я ОСОБА_3 , що зафіксовано у медичній картці стаціонарного хворого №244129, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні вимоги Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича про стягнення із Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича та стягнення із Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" боргу у розмірі 50 000,00 грн.
Щодо стягнення судового збору.
Пунктом 10) частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відтак, Норик Микола Володимирович був звільнений від сплати судового збору за звернення до господарського суду із даним позовом в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколаою Володимировичем заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" коштів у загальному розмірі 68 647,42 грн.
В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8), від сплати якого позивач був звільнений в силу Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, згідно ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України із Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" підлягає стягненню в дохід бюджету судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог.
Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У змісті позовної заяви Фізична особа-підприємець Норик Микола Володимирович вказує, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 19 500,00 грн, докази понесення яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Докази на підтвердження понесених позивачем на професійну правничу допомогу витрат долучені до позовної заяви.
Представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича в межах справи №910/6644/25 здійснювалось адвокатом Савчаком Ярославом Олеговичем (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4222 від 26.10.2010) на підставі ордеру серії АА №1196841 від 26.10.2024 та Договору про надання професійних правничих послуг адвоката №24-10/2024 від 24.10.2024 (надалі - Договір правової допомоги).
За умовами Договору правової допомоги адвокат (Адвокатське бюро "Савчак") зобов'язався надати клієнту (Норику Миколі Володимировичу) юридичні послуги, пов'язані із стягненням з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" заборгованості.
У пункті 1 вступної частини Договору правової допомоги сторонами було погодженого розрахунок гонорару погодинно за ціною 1 500,00 грн, а також погодженого перелік послуг / робіт, їх тривалість та вартість.
У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
22.05.2025 Фізичною особою-підприємцем Нориком Миколою Володимировичем та Адвокатським бюро "Савчак" складено акт щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт приймання-передачі професійних правничих послуг №1, у відповідності адвокатське бюро надало, а клієнтом прийнято наступні послуги:
1. проведення первинної консультації клієнта відносно порушених питань із вивченням наявних документів (1 год.) - 1 500,00 грн;
2. складання та подання претензії (досудової вимоги) до ПАТ "Ремторгустаткування" про повернення заборгованості за Договором про надання правничої (правової) допомоги №03/21 від 05.04.2021 (1 год.) - 1 500,00 грн;
3. складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості по Договору про надання правничої (правової) допомоги та моральної шкоди (4 год.) - 6 000,00 грн.
Зважаючи, що судом було відмовлено в прийнятті заяви Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича від 07.11.2025, а будь-яких інших документів від сторін не надходило, у суду відсутні підстави для висновку, про наявність іншої, ніж зафіксована в акті №1 від 22.05.2025 правової допомоги наданої в межах справи №910/6644/25 та яка б підлягала розподілу між сторонами в межах даного спору.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В свою чергу в матеріалах справи відсутні докази направлення Приватному акціонерному товариству "Ремторгустаткування" претензії про сплату заборгованості, що слугувало підставою для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3% річних за період, що передував зверненню до суду із даним позовом, відтак жодної доцільності та необхідності у наданні послуг із складання претензії (досудової вимоги) до ПАТ "Ремторгустаткування" про повернення заборгованості за Договором про надання правничої (правової) допомоги №03/21 від 05.04.2021 (послуг вартістю1 500,00 грн) немає, а тому суд не вважає розумним їх надання.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 9 000,00 грн не відповідають критеріям розумності та необхідності, у зв'язку з чим суд здійснює за наслідками розгляду даного спору розподіл очікуваних витрат позивача у розмірі 7 500,00 грн на оплату професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 126, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Повернути Фізичній особі-підприємцю Норику Миколі Володимировичу заяву від 07.11.2025 про залучення співвідповідача та зміну предмету позову.
2. Позов Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 44; ідентифікаційний код 02132668) на користь Фізичної особи-підприємця Норика Миколи Володимировича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) суму боргу у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 462 (п'ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн 70 коп. Видати наказ.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ремторгустаткування" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 44; ідентифікаційний код 02132668) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 38 коп. Видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 07.11.2025.
Суддя Р.В. Бойко