ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2025Справа № 910/10110/25
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О. в порядку загального позовного провадження
справу № 910/10110/25
За позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕПЛІТЕК»
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін:
від позивача: Гончар Л.В.;
від відповідача: не з'явилися.
До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПЛІТЕК" про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, як директор ТОВ "РЕПЛІТЕК" скликав загальні збори учасників Товариства з метою розгляду питання про його звільнення з посади директора за власним бажанням. Загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв'язку із неявкою учасників Товариства. Оскільки прийняття рішення про звільнення керівника акціонерного товариства є виключною компетенцією учасників такого товариства, позивач звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин між ним і відповідачем припиненими, а також виключення з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань інформації про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "РЕПЛІТЕК".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 позовну заяву було залишено без руху.
25.08.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/10110/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.09.2025.
11.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Гончар Л.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника з'явитися у судове засідання.
Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки суд не визнав явку учасників справи в судове засідання обов'язковою, серед іншого, відповідач не подавав у визначений судом строк будь-яких додаткових пояснень по справі та клопотань процесуального характеру, які потребують вирішення за участю сторін у судовому засіданні.
Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 25.09.2025 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.10.2025.
Присутній у судовому засіданні 30.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 30.10.2025 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу не надходило.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву на позов не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
У судовому засіданні 30.10.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ОСОБА_1 (надалі - позивач) був призначений на посаду директора ТОВ "РЕПЛІТЕК" на підставі протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПЛІТЕК" № 1 від « 18» листопада 2002 року.
Відповідно до наказу №1 від 27.11.2002, ОСОБА_1. приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «РЕПЛІТЕК».
16.06.2025 позивачем складено заяву про розірвання трудового договору, в якій останній просив звільнити його з посади директора ТОВ «РЕПЛІТЕК» з 01 липня 2025 року за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Пунктом 8.1. Статуту ТОВ «РЕПЛІТЕК», в редакції затвердженої загальними зборами учасників товариства від 18.02.2005, визначено, що вищим органом управління товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
До виключної компетенції зборів учасників належить створення та відкликання виконавчого органу товариства (підпункт 8.6.5. пункту 8.6. Статуту).
Відповідно до пункту 8.9. Статуту, виконавчим органом товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариства є директор, який призначається зборами учасників товариства.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одноособовим учасником ТОВ «РЕПЛІТЕК» є: - КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Б.В.С. ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", є власником частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 98,41 %; - ОСОБА_2 , є власником частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 0,7940 %; - ОСОБА_1 є власником частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 0,7940 %.
З метою виконання положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту товариства, 26.06.2025 учасникам ТОВ «РЕПЛІТЕК» були надіслані Повідомлення про скликання та проведення позачергових зборів (місце проведення загальних зборів за місцезнаходження відповідача: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9); час початку зборів: 28.07.2025 року о 10.00 годині. Проект порядку денного: про обрання голови та секретаря зборів учасників; про звільнення директора товариства ОСОБА_1 ; про призначення нового директора товариства або тимчасового виконувача обов'язків; про уповноваження особи на здійснення усіх необхідних юридично значимих дій пов'язані з внесенням змін до відомостей, що містяться про товариство в ЄДР.
Повідомлення були направлені учасникам товариства цінним листом з описом вкладення за адресами місцезнаходження, які вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, 28.07.2025 збори учасників ТОВ «РЕПЛІТЕК» не відбулися, оскільки не було кворуму.
Відтак, станом на день подання позову відповідного рішення про звільнення позивача з посади директора відповідача прийнято не було.
Отже, звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що за його заявою не було звільнено з посади директора. За відсутності рішення загальних зборів Товариства про звільнення директора порушуються права позивача на припинення трудових відносин. При цьому, позивач зазначає, що ним дотримано порядок скликання загальних зборів учасників та належним чином повідомлено порядок денний таких зборів, однак, загальні збори не відбулися та питання звільнення не вирішено.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.
За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт «г» частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України «Про господарські товариства» і частину п'яту статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).
Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Аналогічне положення закріплено у п. 8.1. Статуту ТОВ «РЕПЛІТЕК».
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно із ч.1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Судом установлено, що ОСОБА_4 був обраний на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасника, зафіксованим у протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПЛІТЕК" № 1 від « 18» листопада 2002 року, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем трудового договору (контракту).
Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.
Відповідно до частин 2, 3 статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
У п. 8.4. Статуту відповідача також передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , як директор Товариства, скликав загальні збори учасників відповідача шляхом направлення 26.05.2025 рекомендованою поштою з описом вкладення Повідомлення про скликання та проведення позачергових зборів учасників ТОВ «РЕПЛІТЕК» із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як директор відповідача, дотримався вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства.
Судом установлено, що скликані позивачем на 28.07.2025 загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв'язку з відсутністю кворому. Доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за захистом свої прав.
Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача, а також фактичного звільнення ОСОБА_5 з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку права позивача підтягаються захисту шляхом припинення повноважень керівника ТОВ «РЕПЛІТЕК», що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Також позивач просить внести до Єидного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення повноважень керівника ТОВ «РЕПЛІТЕК».
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.
Враховуючи зазначене вище, у зв'язку із прийняттям судом рішення про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення також і вимоги позивача про внесення запису до Єидного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення повноважень керівника ТОВ «РЕПЛІТЕК».
При цьому, судом ураховані приписи ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , враховуючи принцип ефективності обраного способу захисту порушеного права позивача.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕПЛІТЕК» (код ЄДРПОУ 32202898, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) з дати набрання рішенням законної сили, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕПЛІТЕК».
3. Внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення повноважень керівника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «РЕПЛІТЕК» (код ЄДРПОУ 32202898, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на підставі рішення Господарського суду міста Києва.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕПЛІТЕК» (код ЄДРПОУ 32202898, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4844 грн. 80 коп.
5. В іншій частині вимог - в позові відмовити.
6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 07.11.2025.
Суддя А.І. Привалов