Справа № 909/603/25
28.10.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
(вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023"
(вул. Мазепи Гетьмана, буд. 72, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська
область, 76018)
про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014 в розмірі 9 220 827, 41 гривень, з яких: 1 808 452, 80 гривень - заборгованість за наданим кредитом; 1 803 149, 14 гривень - заборгованість за винагородою; 3 885 733, 41 гривень - заборгованість за комісією; 1 723 492, 06 гривень - пеня,
за участю:
від позивача: Крапівцевої Олени Олександрівни (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У травні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023" про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014 в розмірі 9 220 827, 41 гривень, з яких: 1 808 452, 80 гривень - заборгованість за наданим кредитом; 1 803 149, 14 гривень - заборгованість за винагородою; 3 885 733, 41 гривень - заборгованість за комісією; 1 723 492, 06 гривень - пеня.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 19.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 24.06.2025; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; звернув увагу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023" на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо обов'язкової реєстрації своєї офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу "Електронного кабінету".
6. 30.05.2025 за вх. № 9165/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Крапівцевої О. О. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 909/603/25.
7. Ухвалою від 03.06.2025 суд задовольнив заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Крапівцевої О. О. (вх. № 9165/25 від 30.05.2025) про участь у судовому засіданні по справі № 909/603/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; порстановив провести судове засідання, яке призначене на 24.06.2025 об 14:00 год та усіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
8. 24.06.2025 суд відклав підготовче засідання у справі на 10.07.2025.
9. В судовому засіданні 10.07.2025 представник позивача заявила усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення судового засідання. В тому ж судовому засіданні суд, протокольною ухвалою задовольнив означене клопотання представника позивача, продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.09.2025.
10. 04.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 30.09.2025.
11. В судовому засіданні 30.09.2025 представник позивача заявила усне клопотання про відкладення судового засідання. В тому ж судовому засіданні суд, протокольною ухвалою задовольнив означене клопотання представника позивача та відклав розгляд справи по суті на 28.10.2025.
12. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з'явився.
13. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся відповідними ухвалами суду, які направлялися на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Означені відправлення повернулися на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".
14. В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
15. Станом на 28.10.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
16. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
17. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
18. Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
19. Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"); організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі "Шульга проти України" № 16652/04, від 02.12.2010).
20. Враховуючи положення статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
21. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням лізингоодержувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" зобов'язань за договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014, які забезпечені порукою, у зв'язку із чим виникла заборгованість по лізинговим платежам, та обов'язок відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023" як поручителя на підставі договору поруки № DNH2LNI05503/DP1 від 24.04.2014 щодо їх оплати.
22. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
23. 24.04.2014 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № DNH2LNI05503 (далі - Договір фінансового лізингу), відповідно до пункту 1.1. якого Банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (далі - "Продавець"), а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу (далі - лізингу) Майно відповідно до Специфікації, наданої в Додатку № 1 до даного договору (а. с. 8 - 13).
24. Відповідно до пункту 1.2. договору фінансового лізингу, вартість майна становить 3 079 624, 17 гривень, ПДВ 615 924, 83 гривень, усього до оплати 3 695 549, 00 гривень.
25. Пунктом 1.4. договору фінансового лізингу передбачено авансовий платіж лізингоодержувача в рахунок оплати майна, який становить 8, 25 відсотків від суми до оплати, зазначеної в п.1.2. даного договору, що становить 304 700, 00 гривень і підлягає сплаті у день укладення даного договору фінансового лізингу на рахунок відкритий згідно п. 1.5. цього договору.
26. За умовами пункту 2.1. договору фінансового лізингу, загальна сума цього договору становить 3 695 549, 00 гривень і складається з: суми авансового платежу 304 700, 00 гривень згідно з п. 1.4.; загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна 3 390 849, 00 гривень, згідно з графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу.
27. Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу (пункт 2.2. договору фінансового лізингу).
28. Відповідно до пункту 2.3. договору фінансового лізингу, лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, зазначений у пункті 1.5. цього договору, згідно графіку внесення лізингових платежів, зазначеним в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу:
- винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 100, 00 гривень у день укладення даного договору фінансового лізингу;
- винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, в дату сплати процентів, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно графіку внесення лізингових платежів, зазначеному в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу;
- винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0, 00 (нуль) % від вартості майна, зазначеної у п. 1.2., без урахування авансу, зазначеного в п. 1.4., одноразово у день укладення даного договору фінансового лізингу, що становить 0, 00 гривень.
29. Відповідно до пункту 3.1. договору фінансового лізингу, передача банком та прийняття лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно Акту прийому-передачі майна - Додаток 4, що є невід'ємною частиною даного договору, не пізніше 17 календарних днів після внесення авансового платежу, зазначеного в п. 1.4. даного договору, на рахунок відкритий згідно п.1.5. цього договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку поставки майна за договором купівлі-продажу укладеного між банком та продавцем, про що банк попередньо повідомляє лізингоодержувача. З моменту підписання сторонами Акту, до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов'язані з користуванням і володінням майна (у тому числі ризики, пов'язані з відшкодуванням збитків та шкоди, заподіяних третім особам внаслідок використання майна). З моменту підписання Акту, лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну в результаті експлуатації майна. Ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе лізиноодержувач.
30. За умовами пункту 7.2.15. договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язується виплачувати лізингові платежі, що враховують: суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; проценти (комісії) за отримане в лізинг майно; інші витрати Банка, безпосередньо пов'язані з цим договором, та передбачені цим договором згідно з додатком № 2 та не пізніше дати, зазначеної у додатку № 2, на рахунок, вказаний у пункті 1.5. цього договору. Інші витрати Банка, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору, можуть також бути компенсовані Лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків або листів, що надані Банком.
31. Відповідно до пункту 8.15. договору фінансового лізингу, строки позовної давності по вимогам про стягнення лізингових платежів, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
32. Згідно пункту 8.1. договору фінансового лізингу, у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених пунктами 2.1. - 2.4., 7.2.15., 8.14. даного договору і зазначених у додатку № 2 до даного договору, Лізингоодержувач сплачує Банку: - пеню в розмірі 0, 2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня; - винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 48 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна згідно додатку № 2 доданого договору.
33. Підпунктами 10.1.2.1., 10.1.2.3. пункту 10.1. Договору фінансового лізингу передбачено про його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою банку в 3 денний строк у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених даним договором та у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення оплати становить більше 30 днів.
34. У випадку розірвання дії договору фінансового лізингу майно повинне бути повернуте протягом 3-х днів по акту прийому - передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу (п. 10.3. договору фінансового лізингу).
35. Пунктом 11.1. договору фінансового лізингу визначено що строк лізингу з дати підписання договору до 23.04.2019. Зазначений строк може бути змінений згідно п. п. 10.1. -10.4.2. даного договору.
36. З додатку № 1 до Договору фінансового лізингу вбачається, що майном, яке передається в лізинг на підставі даного договору, є Трактор Xerion 3800 NRAC вартістю 3 695 549, 00 гривень (з урахуванням ПДВ) (а. с. 11).
37. У додатку № 2 до договору фінансового лізингу сторони узгодили графік лізингових платежів (а. с. 12).
38. 24.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (Покупець) підписано договір купівлі-продажу майна № DNH2LNI05503 (а. с. 14).
39. Факт передачі майна лізингоодержувачу підтверджується копією акту прийому-передачі майна (Додаток № 4 до Договору фінансового лізингу) від 06.05.2014 (а. с. 19).
40. Таким чином, АТ КБ "Приватбанк" свої зобов'язання за договором фінансового лізингу виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу за актом прийому-передачі.
41. 24.11.2014 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014, яким було викладено додаток 2 у новій редакції, всі інші умови договору фінансового лізингу залишено без змін (а. с. 21).
42. 24.04.2014 між АТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023" (Поручитель) укладено Договір поруки № DNH2LNI05503/DP1 (далі - Договір поруки) (а. с. 20), предметом якого є надання відповідачем по справі поруки за виконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014 (п. 1.1. договору поруки) з:
- сумою договору фінансового лізингу, що становить 3 695 549, 00 гривень на взяття у лізинг майна згідно специфікації майна до договору фінансового лізингу у кількості 1 одиниці, в тому числі авансовий платіж лізингоодержувача становить 304 700, 00 гривень;
- з терміном до 23.04.2019, у відповідності до умов п. 11.1. договору фінансового лізингу;
- зі сплатою процентів (комісії) за отримане в лізинг майно у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно графіку внесення лізингових платежів, зазначеному в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу;
- сплати пені у розмірі 0, 2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня у разі порушення зобов'язань лізингоодержувача згідно п. п. 2.1. - 2.4., 7.2.15., 7.2.18. договору фінансового лізингу;
- а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов'язання лізингоодержувача, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
43. Відповідно до пункту 1.3. договору поруки, поручитель з умовами договору фінансового лізингу ознайомлений.
44. Пунктом 1.5. договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач та поручитель відповідають перед банком як солідарні лізингоодержувачі.
45. Підпунктом 2.1.2. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання лізингоодержувачем будь-яких зобов'язань, передбаченого п. 1.1. цього договору, банк направляє поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь) письмово з врученням поштового повідомлення про отримання. Банк має право звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу іншими способами.
46. Відповідно до пункту 4.1. Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу.
47. Згідно пункту 5.1. договору поруки, сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог банка до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 років.
48. Позивач зазначає, що в порушення умов договору фінансового лізингу лізингоодержувач не виконував свої зобов'язання за договором, у зв'язку із чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати лізингових платежів.
49. 30.09.2019 АТ КБ "Приватбанк" Листом № Е.65.0.0.0/3-191007 звернувся до лізингоодержувача з повідомленням про розірвання договору фінансового лізингу № DNH2LNI05503 з 10.10.2019 та необхідність повернення Банку лізингового майна за актом прийому - передачі, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (а. с. 22).
50. Факт направлення вказаного листа з повідомленням про розірвання підтверджується долученим до матеріалів справи Списком згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 03.10.2019 (а. с. 23).
51. При цьому, позивач зазначає, що після розірвання договору, у лізингоодержувача виник обов'язок зі сплати банку заборгованості по лізингових платежах та інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору, що лізингоодержувачем не було зроблено.
52. За наведеного та з урахуванням умов укладеного договору поруки № DNH2LNI05503/DP1 від 24.04.2014, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023"), позивач звернувся із даним позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
53. За частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
54. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
55. Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами умов договору поруки № DNH2LNI05503/DP1 від 24.04.2014, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023") на забезпечення виконання зобов'язань по договору фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014.
56. Згідно статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
57. Частиною 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
58. За приписами пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
59. Згідно із частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
60. За правилами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
61. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
62. За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
63. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
64. Судом встановлено, що позивач, придбавши у ТОВ "Приват Лізинг" майно (об'єкт лізингу), належним чином виконав свої зобов'язання по договору та передав його у платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісне-виробниче підприємство "Рідна природа" (лізингоодержувачу) на підставі підписаного Акту приймання-передачі майна від 30.04.2014.
65. Розмір, структура та порядок сплати лізингових платежів визначені у пунктах договору фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014, а також в додатку № 2 до цього договору.
66. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
67. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
68. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
69. Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісне-виробниче підприємство "Рідна природа" свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014 щодо оплати лізингових платежів належним чином не виконувало, внаслідок чого виникла заборгованість за наданим кредитом в сумі 1 808 452, 80 гривень та заборгованість за винагородою за користування майном в сумі 1 803 149, 14 гривень.
70. Крім того, у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, останній сплачує пеню в розмірі 0, 2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 8.1., п. 8.1.1. договору).
71. За пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
72. У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
73. Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
74. Враховуючи принципи договірних відносин, умови договору, норми чинного законодавства позивач нарахував до стягнення з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014 в розмірі в розмірі 9 220 827, 41 гривень, з яких: 1 808 452, 80 гривень - заборгованість за наданим кредитом; 1 803 149, 14 - заборгованість за винагородою; 3 885 733, 41 гривень - заборгованість за комісією; 1 723 492, 06 гривень - пеня, що судом визнається правомірним, обґрунтованим та арифметично вірним.
75. За правилами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
76. Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
77. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
78. Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
79. За частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
80. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
81. Отже, за змістом частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя.
82. Пунктом 1.5. Договору поруки № DNH2LNI05503/DP1 від 24.04.2014 сторони погодили, що у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач та поручитель відповідають перед банком як солідарні лізингоодержувачі.
83. Враховуючи ту обставину, що лізингоодержувач належним чином не виконав своїх обов'язків, то вимога позивача до відповідача, як поручителя, про стягнення заборгованості по договору фінансового лізингу є обґрунтованою та відповідає способу судового захисту, передбаченого статтею 16 Цивільного кодексу України.
84. Підпунктом 2.1.2. договору поруки встановлено, що у випадку невиконання лізингоодержувачем будь-яких зобов'язань, передбаченого п. 1.1. цього договору, банк направляє поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь) письмово з врученням поштового повідомлення про отримання. Банк має право звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу іншими способами.
85. Відповідно до пункту 4.1. договору поруки, сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу.
86. Згідно пункту 5.1. договору поруки, сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог банка до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 років.
87. Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
88. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
89. В спірному випадку відповідач по справі, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, заявлену позивачем заборгованість не спростував, докази оплати означеної заборгованості до суду не надав.
Висновок суду.
90. На підставі викладеного та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.
Судові витрати.
91. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
92. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 110 649, 93 гривень (платіжні інструкції № ZZ424B2B8V від 14.05.2025 та № ZZ424B2B8U від 14.05.2025).
93. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023" про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № DNH2LNI05503 від 24.04.2014 в розмірі 9 220 827, 41 гривень, з яких: 1 808 452, 80 гривень - заборгованість за наданим кредитом; 1 803 149, 14 гривень - заборгованість за винагородою; 3 885 733, 41 гривень - заборгованість за комісією; 1 723 492, 06 гривень - пеня - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Фірма НЕККАР 2023" (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 72, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код: 36796638) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код: 14360570) - 9 220 827, 41 гривень (дев'ять мільйонів двісті двадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень сорок одна копійка), з яких: 1 808 452, 80 гривень - заборгованість за наданим кредитом; 1 803 149, 14 гривень - заборгованість за винагородою; 3 885 733, 41 гривень - заборгованість за комісією; 1 723 492, 06 гривень - пеня, а також 110 649, 93 гривень (сто десять тисяч шістсот сорок дев'ять гривень дев'яносто три копійки) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повний текст рішення складено - 07.11.2025.
Суддя В. В. Михайлишин