ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1091/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
про стягнення заборгованості в сумі 85 699,28 грн, з них: 85 101,54 грн - основного боргу, 480,90 грн - 3% річних, 116,84 грн - інфляційних втрат
за участю:
від позивача: Юзва Андрій Ярославович
установив: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 85 699,28 грн, з них: 85 101,54 грн - основного боргу, 480,90 грн - 3% річних, 116,84 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 0327-05032 від 28.12.2019, відповідач не сплатив у встановлені договором строки надані позивачем послуги за період квітень-червень 2025 року, у зв'язку з чим виник борг в розмірі 85 101,54 грн. За прострочення виконання договірних зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою від 13.10.2025 про доставку електронного листа в його електронний кабінет. Будь-яких клопотань та відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов'язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Фактичні обставини у справі вказують на те, що 28.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (по договору - оператор системи/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено договір № 0327-05032 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1. Договору оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії, у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2. Договору, споживач зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (Додаток 1 до цього Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору, оператор системи має право на отримання від споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (далі - Методика обчислення плати).
Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 Договору, розрахунковим вважається період з першого числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця.
Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Цей договір набирає чинності з 01.01.2020 і діє до 31.12.2020 та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із сторін не повідомить іншу про відмову від цього договору або його перегляд (п.7.1 Договору).
За змістом п. 1.7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору), перетікання реактивної електричної енергії щодобово контролюється та узгоджується між оператором системи та споживачем (постачальником послуг комерційного обліку) залежно від технічного оснащення системи обліку, наявності чергового персоналу (контроль може забезпечуватися записами в журналі показань приладів обліку, використанням інформаційних систем та ін.).
Згідно з п. 1.8 цього Порядку термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в період квітень-червень 2025 року на загальну суму 85 101,54 грн, що підтверджується: актом здачі-приймання послуг № РА-0004196 із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за квітень 2025 року від 30.04.2025; актом здачі-приймання послуг №РА-0004315 із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за травень 2025 року від 31.05.2025, актом здачі-приймання послуг №РА-0004430 із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2025 року від 30.06.2025, які сформовані в електронній формі та скріплені двосторонніми електронними підписами сторін.
Позивачем сформовано та доставлено відповідачу через систему електронного документообігу рахунки-фактури: №Р-0004212/0327-05032 від 08.05.2025 на суму 19 525,06 грн, доставлений 08.05.2025; №Р-0004326/0327-05032 від 09.06.2025 на суму 34 502,74 грн, доставлений 09.06.2025, №Р-0004441/0327-05032 від 08.07.2025 на суму 31 073,74 грн, доставлений 08.07.2025, які підписані електронним підписом представника позивача
Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка, в результаті чого утворилась заборгованість на суму 85 101,54 грн.
За порушенням строку оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу 480,90 грн - 3% річних, 116,84 грн - інфляційних втрат.
Предметом спору у справі є стягнення заборгованості в сумі 85 699,28 грн за Договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 0327-05032 від 28.12.2019, який за правовою природою є договором надання послуг.
Із змісту ст.11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
В ч.1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено порушення відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати за наданні позивачем послуги по перетіканню реактивної електричної енергії на підставі Договору №0327-05032 від 28.12.2019 за період квітень-червень 2025 року на суму 85 101,54 грн.
Відповідачем у справі не надано жодних доказів сплати вартості наданих позивачем послуг , як і не спростовано факту наявності боргу за договором в заявленому позивачем періоді.
Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 85 101,54 грн основного боргу є обґрунтованою.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі положень ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 480,90 грн - 3% річних, 116,84 грн - інфляційних втрат.
Суд здійснивши перевірку нарахування відсотки річних та інфляційних втрат встановив, що інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення, враховуючи, що суд не може вийти поза межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 ГПК України) , то з відповідача на користь позивача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання слід стягнути 116,84 грн - інфляційних втрат та 480,90 грн - 3% річних.
Принагідно, суд звертає увагу, що оскільки сторонами у Договорі виконання зобов'язання передбачено у операційних (банківських) днях, то при здійсненні перевірки нарахування відсотків річних та інфляційних втрат, суд врахував вимоги Закону№1591-ІХ, постанови Національного банку України (далі - НБУ) від 16.09.2021 №93, згідно з якими з 1 квітня 2023 року запущено нову версію СЕП-4, завдяки якій послуги доступні українцям 24 години на добу 7 днів на тиждень. За наведеного після запровадження СЕП-4, в Україні скасовано поняття "банківський день", у зв'язку із чим міжбанківські перекази можуть бути отримані навіть у вихідні чи святкові дні, ввечері та вночі, в той час як попередня версія СЕП надсилала банківські платежі, здійснені ввечері, на ранок наступного дня, а у вихідні в перший робочий день.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
З аналізу наведеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості в сумі 85 699,28 грн, з них: 85 101,54 грн - основного боргу 480,90 грн - 3% річних, 116,84 грн - інфляційних втрат - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, 4, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, код 33129683) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд.25, м. Київ, Київська область, 01032, код 00100227) 85 699,28 грн заборгованості, з них: 85 101,54 грн - основного боргу 480,90 грн - 3% річних, 116,84 грн - інфляційних втрат та 2 422,40 грн - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 10.11.2025.
Суддя С. М. Кобецька