вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
10 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1113/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676
до відповідача Тячівської районної ради, м. Тячів, вул. Незалежності буд. 30, ЄДРПОУ 25438200
про стягнення 260316, 47 грн.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Без виклику учасників справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676 заявило позов Тячівської районної ради, м. Тячів, вул. Незалежності буд. 30, ЄДРПОУ 25438200 про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ у загальній сумі 338834,60 грн, у тому числі: - основний боргу у сумі 294139,56 грн; - пеня у сумі 35647,31 грн; - три проценти річних у сумі 3452,78 грн; - інфляційні втрати у сумі 5594,95 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 головуючим суддею для розгляду справи № 907/1113/25 визначено суддю Андрейчука Л.В.
Ухвалою суду від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
На адресу Господарського суду Закарпатської області 15.10.2025 від Тячівської районної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Тячівської районної ради про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені та стягнення судового збору відмовити у повному обсязі.
На адресу Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2025 від представника позивача Міненко Віктора Миколайовича було подано до суду відповідь на відзив, у якому позивач просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнити у повному обсязі.
На адресу Господарського суду Закарпатської області 23.10.2025 надійшло клопотання від представника позивача Міненко Віктора Миколайовича про зменшення розміру позовних вимог від 23.10.2025.
Ухвалою суду від 06.11.2025 заяву про зменшення розміру позовних вимог від 23.10.2025 вх.№ 02.3.1-02/9292/25 задоволено та постановлено подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем за оплату вартості спожитого за період з листопада 2024 по квітень 2025 природного газу у загальному розмірі 338834,60 грн за спожитий природний газ за Договором постачання природного газу №06-7136/24-БО-Т від 04.11.2024 року, в т.ч. основного боргу у розмірі 338834,60 грн, у тому числі: - основний боргу у сумі 294139,56 грн; - пеня у сумі 35647,31 грн; - три проценти річних у сумі 3452,78 грн; - інфляційні втрати у сумі 5594,95 грн.
Позивач зазначає, що відповідно умов Договору виконав усі зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, надав відповідачу у власність в період листопад 2024 - квітень 2025 природний газ на загальну суму 458 726,42 грн Фактичне споживання природного газу за вказаний період підтверджує даними з інформаційної платформи Оператора ГТС.
Натомість відповідач у встановлений строк не здійснив повну оплату вартості спожитого за період з листопада 2024 по квітень 2025 природного газу, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за спожитий природний газ перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яка складає 338834,60 грн, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій і звернення з позовом до Господарського суду.
Правова позиція відповідача.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Тячівської районної ради про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені та стягнення судового збору заперечує у повному обсязі, посилаючись на платіжні інструкції № 21 від 09.05.2025 року, № 27 від 09.05.2025 року, № 35 від 12.05.2025 року, № 37 від 13.05.2025 року, № 41 від 14.05.2025 року, № 44 від 15.05.2025 року, № 47 від 16.05.2025 року, № 50 від 18.05.2025 року, № 53 від 19.05.2025 року, № 56 від 20.05.2025 року, № 63 від 23.05.2025 року, № 65 від 25.05.2025 року, № 84 від 05.06.2025 року, № 97 від 10.06.2025 року, № 109 від 15.10.2025 2 11.06.2025 року, № 119 від 16.06.2025 року, № 125 від 18.06.2025 року, № 129 від 27.06.2025 року, № 130 від 27.06.2025 року, № 145 від 23.07.2025 року, № 148 від 25.07.2025 року Тячівською районною радою було сплачено 114 950 грн за спожитий газ.
Заперечення позивача на відзив.
Позивач у поданій суду відповіді на відзив спростовує аргументи відповідача, що викладені у відзиві на позов та зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та Тячівською районною радою (далі - Відповідач) 04.11.2024 укладено договір №06-7136/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Вказує, що в укладеному Договорі п.2.1 закріплена домовленість між сторонами, що поставка буде відбуватись з листопада 2024 по квітень 2025. Пунктами 3.5.-3.5.1 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Позивач наголошує, що вказаний обов'язок було проігноровано з боку Відповідача та не надано актів розподілу природного газу Позивачу за спірні періоди поставки.
Разом із цим, в підтвердження позовних вимог позивач вказує, що акти приймання-передачі природного газу направлялися на адресу Відповідача але були ним проігноровані. У зв'язку з тим, що Споживачем не підписано Акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі.
Разом із цим, зазначає, що відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн. Отже, з урахуванням обізнаності Відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, Відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку.
В зв'язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов Договору (п.5.1) за поставлений природний газ, Позивач правомірно нарахував за порушення строків пеню, 3% річних та інфляційних втрат, у зазначених розмірах у позовній заяві, відповідно до умов Договору(п.7.2) та положень чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо зменшення розміру позовних вимог
Позивачем до суду було надіслано клопотання щодо зменшення розміру позовних вимог, посилаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, то Позивач наділений правом збільшити/зменшити розмір позовних вимог.
Перевіривши надходження коштів, Позивач здійснив перерахунок основного боргу, і встановив, що з урахуванням оплат здійснених Відповідачем, станом на 16.10.2025, за поставку природного газу в період з листопада 2024 по квітень 2025 основний борг складає 211 653,69 грн. Загальна сума заборгованості за несвоєчасне виконання Відповідачем умов Договору постачання природного газу від 04.11.2024 №06-7136/24-БО-Т становить 260 316,47 грн з яких: Основний борг - 211 653,69 грн; пеня - 39 447,52 грн; 3% річних - 3 877,13 грн; інфляційні втрати - 5 338,13 грн. Враховуючи зазначене,
Позивач надає оновлений розрахунок суми основного боргу заборгованості станом на 16.10.2025 за Договором постачання природного газу від 04.11.2024 №06-7136/24-БО-Т. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Позивач сплатив за подачу позовної заяви 4066,00 грн, а з урахуванням оплат, здійснених Відповідачем і заяви про зменшення позовних вимог, сума судового збору складає 3 123,79 грн (4066,00 грн - 3123,79 грн= 942,21 грн - сума судового збору, яка підлягає поверненню Позивачу).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Матеріалами справи підтверджується, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та ТЯЧІВСЬКОЮ РАЙОННОЮ РАДОЮ (далі - Відповідач) 04.11.2024 укладено договір №06-7136/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача в період листопад 2024 - квітень 2025 природний газ на загальну суму 458 726,42 грн.
Згідно п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином.
Ціна природного газу за 1 000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн. крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. З 01.01.2025 Постановою НКРЕКП від 30.12.2024 №2387 встановлено тарифи для ТОВ «Оператор ГТС України» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025-2029 років.
Розрахунок вартості спожитого природного газу за листопад 2024 - квітень 2025: - поставка листопада 2024 р. Обсяг споживання тис.куб.м: 4,16255
1) 4,16255 х 13 658,33 = 56 853,48 грн
2) 4,16255 х 124,16 х 1,1 = 568,50 грн
3)(56 853,48 + 568,50) х 120% =68 906,38 грн.
Таким чином, Відповідач спожив у листопаді 2024 природного газу на загальну суму 68 906,38 грн. - поставка грудня 2024 р.
Обсяг споживання тис.куб.м: 5,77994
1)5,77994 х 13 658,33 = 78 944,33 грн.
2)5,77994 х 124,16 х 1,1 = 789,40 грн
3)(78 944,33 + 789,40) х 120% = 95 680,48 грн
Таким чином, Відповідач спожив у грудні 2024 природного газу на загальну суму 95 680,48 грн. - поставка січня 2025 р.
Обсяг споживання тис.куб.м: 5,83055
1)5,83055 х 13 658,33 = 79 635,58 грн
2)5,83055 х 501,97 х 1,1 = 3 219,44 грн
3)(79 635,58 + 3 219,44) х 120% = 99 426,02 грн
Таким чином, Відповідач спожив у січні 2025 природного газу на загальну суму 99 426,02 грн. - поставка лютого 2025 р.
Обсяг споживання тис.куб.м: 5,63950
1)5,63950 х 13 658,33 = 77 026,15 грн
2)5,63950 х 501,97 х 1,1 = 3 113,95 грн
3)(77 026,15 + 3 113,95) х 120% = 96 168,12 грн
Таким чином, Відповідач спожив у лютому 2025 природного газу на загальну суму 28597,20 грн. - поставка березня 2025 р.
Обсяг споживання тис.куб.м: 4,06580
1)4,06580 х 13 658,33 = 55 532,04 грн
2)4,06580 х 501,97 х 1,1 = 2 245,00 грн
3)(55 532,04 + 2 245,00) х 120% = 69 332,45 грн
Таким чином, Відповідач спожив у березня 2025 природного газу на загальну суму 69 332,45 грн. - поставка квітня 2025 р.
Обсяг споживання тис.куб.м: 1,71311 1)1,71311 х 13 658,33 = 23 398,22 грн 2)1,71311 х 501,97 х 1,1 = 945,92 грн 3)(23 398,22 + 945,92) х 120% = 29 212,97 грн
Таким чином, Відповідач спожив у квітні 2025 природного газу на загальну суму 29 212,97 грн.
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі природного газу.
Відповідно до п.п. 3.5.1 Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/ або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. Зазначену вимогу Відповідач не виконав.
Відповідно до п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає
Відповідачу два примірники акту прийманняпередачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Відповідно до п.п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Згідно п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Отже, в даному випадку обсяги встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та Відповідач був зобов'язаний сплатити вартість поставленого природного газу. Таким чином, на виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 458 726,42 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені Відповідачу у спірний період.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 27.08.2025 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: 56XS0000PC65K00M) спожито природний газ з ресурсу Позивача у відповідних обсягах за спірний період, які вказані в позовній заяві.
Відповідно до пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п.п. 3.5.1 Договору Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/ або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що в разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем (Відповідачем) газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 Відповідач усунувся від належного оформлення актів приймання-передачі природного газу, як передбачено умовами Договору.
Постачальник (позивач) виконав свої зобов'язання за договором, та поставив споживачу (відповідачу) природній газ, що підтверджується зокрема актом приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 на загальну суму 68 906, 38 грн.; актом приймання - передачі природного газу від 13.01.2025 на загальну суму 95 680,48 грн.; актом приймання - передачі природного газу від 12.02.2025 на загальну суму 99 426, 02 грн; актом приймання - передачі природного газу від 11.03.2025 на загальну суму 96 168, 12 грн; актом приймання - передачі природного газу від 12.05.2025 на загальну суму 29 212, 97 грн.
Додатково позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок суми основного боргу відповідача і розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань.
НОРМАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України .
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦКУ передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно положень ст. 714 ЦКУ, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до положень ст. 265 ЦКУ, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 691 ЦКУ передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦКУ).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 2 і ч. 3 ст. 692 ЦКУ).
Відтак, судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що дійсно що Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та ТЯЧІВСЬКОЮ РАЙОННОЮ РАДОЮ (далі - Відповідач) 04.11.2024 укладено договір №06-7136/24-БО-Т постачання природного газу.
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що постачальник (позивач) передає споживачу (відповідачу) на умовах даного договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 2150000 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: листопад 2024 - 6,50000; грудень 2024 - 5,5 0000; січень 2025 - 3,0000, лютий 2025- 3,00000 тис. куб. метрів; березень 2025- 3,00000 тис. куб. метрів; квітень 2025- 0,50000 тис. куб. метрів, загалом: 21,50000.
Згідно положень п. 3.1. договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ, споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п. 3.1. договору).
Приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу (п. 3.5. договору).
Судом встановлено, що постачальник (позивач) виконав свої зобов'язання за договором, та поставив споживачу (відповідачу) природній газ, що підтверджується зокрема Постачальник (позивач) виконав свої зобов'язання за договором, та поставив споживачу (відповідачу) природній газ, що підтверджується зокрема актом приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 на загальну суму 68 906, 38 грн.; актом приймання - передачі природного газу від 13.01.2025 на загальну суму 95 680,48 грн.; актом приймання - передачі природного газу від 12.02.2025 на загальну суму 99 426, 02 грн; актом приймання - передачі природного газу від 11.03.2025 на загальну суму 96 168, 12 грн; актом приймання - передачі природного газу від 12.05.2025 на загальну суму 29 212, 97 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 1) 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; 2) остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання - передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання - передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5. договору.
Дослідивши матеріали справи, судом досліджено платіжні інструкції № 21 від 09.05.2025 року, № 27 від 09.05.2025 року, № 35 від 12.05.2025 року, № 37 від 13.05.2025 року, № 41 від 14.05.2025 року, № 44 від 15.05.2025 року, № 47 від 16.05.2025 року, № 50 від 18.05.2025 року, № 53 від 19.05.2025 року, № 56 від 20.05.2025 року, № 63 від 23.05.2025 року, № 65 від 25.05.2025 року, № 84 від 05.06.2025 року, № 97 від 10.06.2025 року, № 109 від 15.10.2025 2 11.06.2025 року, № 119 від 16.06.2025 року, № 125 від 18.06.2025 року, № 129 від 27.06.2025 року, № 130 від 27.06.2025 року, № 145 від 23.07.2025 року, № 148 від 25.07.2025 року, якими підтверджується оплата Тячівською районною радою - 114 950 грн за спожитий газ згідно умов Договору №06-7136/24-БО-Т постачання природного газу від 04.11.2024 року.
З огляду на вищевказане, беручи до уваги, розрахунок суми основного боргу для підприємців, які надала Тячівська районна рада за договором станом на 16.10.2025 постачання природного газу від 04.11.2024 №06-7136/24-БО-Т становить 211 653, 69 грн.
Частиною 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Частиною 3 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Відтак, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 211 653, 69 грн., оскільки належними і допустимими доказами, а саме первинними документами - актами приймання - передачі природного газу підтверджується непогашена сума боргу відповідача перед позивачем.
Щодо стягнення пені.
Судом встановлено, що позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 39 447, 52 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період - листопад 2024 - квітень 2025 року за даним договором.
Частиною 1 ст. 549 ЦКУ передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГКУ передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 230 ЦКУ).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 230 ГКУ).
Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч. 4 ст. 232 ГКУ).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГКУ).
Так, пунктом 7.2. сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом здійснено арифметичний перерахунок розрахунку пені, складеного позивачем, і встановлено, що він проведений коректно та вірно.
Відтак, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 39 447, 52 грн. пені.
Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Судом встановлено, що позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання здійснено нарахування відповідачу 3 відсотків річних у розмірі 3 877, 13 грн. і інфляційних втрат у розмірі 5 388, 13 грн. від простроченої суми.
Приписами ст. 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, пунктом 7.2. сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом здійснено арифметичний перерахунок розрахунку 3 відсотків річних та інфляційних втрат, складеного позивачем, і встановлено, що він проведений коректно та вірно.
Відтак, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3 відсотків річних у розмірі 3 877, 13 грн. і інфляційних втрат у розмірі 5 388, 13 грн.
Висновки суду.
Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми загального боргу у розмірі 260 316, 47 грн. є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 3 123, 79 гривень витрат на оплату судового збору. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Тячівської районної ради (м. Тячів, вул. Незалежності буд. 30, ЄДРПОУ 25438200 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676) кошти у загальній сумі 260 316,47 грн у тому числі: основний борг у сумі 211 653,69 грн; пеня у сумі 39 447,52 грн; три проценти річних у сумі 3 877,13 грн; інфляційні втрати в сумі 5 338,13 грн.
3. Стягнути з Тячівської районної ради (м. Тячів, вул. Незалежності буд. 30, ЄДРПОУ 25438200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 42399676), сплачений судовий збір у сумі 3 123, 79 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 10.11.2025
Суддя Л.В. АНДРЕЙЧУК