майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1450/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,
перевіривши матеріали позовної заяви
Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича (Житомирська область,
Житомирський район, селище Гуйва)
до: Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області
(Житомирська область, Житомирський район, селище Гуйва)
про визнання укладеним попереднього договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Фізична особа-підприємець Закшевський Олексій Станіславович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області у якому просить визнати укладеним попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації - нежитлових приміщень №38890043 у запропонованій позивачем редакції.
Ознайомившись із змістом позовної заяви та оглянувши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви від 03.11.2025 без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00грн.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено 1 (одну) позовну вимогу немайнового характеру, тому сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3 028,00грн.
У позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій. До матеріалів позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.07.2005, згідно з яким Закшевський Олексій Станіславович має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно пункту 13 частини 1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Стаття 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає коло осіб, які належать до учасників бойових дій, а стаття 12 цього Закону - перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них.
Згідно частини 2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз пункту 13 частини 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з частиною 2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій, ветерани війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Велика Палата Верховного Суду у справі №9901/311/19 в контексті аналізу застосування пункту 13 частини 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII). У статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Водночас оскільки у справі №9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало зі статті 12 Закону №3551-XII, тобто позов не зачіпав обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ця особа, попри її статус учасника бойових дій, не звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Даний висновок корелюється з висновком викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду ухвалою від 27.11.2019 передав справу №545/1149/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини 1 ст.5 Закону № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону № 3551-XII. У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17.
Отже, хоча пункт 13 частини 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з частиною 2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не містять вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.
Крім того, господарський суд зазначає, що Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.04.2025 передав справу №905/1426/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від наведених вище висновків щодо застосування пункту 13 частини 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 справу № 905/1426/23 було повернуто на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" залишається усталеною та незмінною.
Предметом позову у даній справі є вимога про визнання укладеним попереднього договору купівлі-продажу об'єкта приватизації - нежитлових приміщень №38890043 у запропонованій позивачем редакції. Тобто, у цьому спорі не вирішуються питання, пов'язані із соціальним захистом прав позивача, які передбачені положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учасника бойових дій.
Оскільки зазначена справа не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій, не стосується соціального і правового статусу позивача, не пов'язана із соціальним захистом порушених прав позивача, саме як учасника бойових дій, відтак позовні вимоги не охоплюються положеннями ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому відсутні правові підстави для звільнення ФОП Закшевського О.С. від сплати судового збору за подання даного позову.
Посилання позивача на те, що спір у даній справі виник внаслідок порушення його прав, як учасника бойових дій, на розвиток власного бізнесу, передбаченого "Порядком надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей", який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022, суд вважає необґрунтованим, оскільки в контексті застосування пункту 13 частини 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" слід виходити з того, чи стосується справа захисту прав, гарантованих саме статями 12 та 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб". Рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 028,00грн на відповідний рахунок Господарського суду Житомирської області.
Відповідно до частини 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ФОП Закшевського О.С. від 03.11.2025 - без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Закшевського Олексія Станіславовича від 03.11.2025 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків, до якої слід додати докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00грн на рахунок Господарського суду Житомирської області.
3. Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання цієї ухвали, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.11.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) - (рек. з пов.).