61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
10.11.2025р. Справа №905/908/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", м.Дніпро (код ЄДРПОУ 42086719)
до відповідача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" (84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Комунарів, будинок 6А; код ЄДРПОУ 20320089)
про стягнення 186 040,10 грн, -
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", через підсистему «Електронний суд», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1376 від 13.12.2018 загальному розмірі 186 040,10 грн з яких: суму боргу в розмірі 147 382,88 грн за спожиту у травні 2023 електричну енергію; суму 3% річних у розмірі 9 485,00 грн, нарахованих у період з 09.06.2023 по 31.07.2025 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті електроенергії, спожитої у травні 2023; інфляційну складову боргу у розмірі 29 172,22 грн, нараховану з 01.07.2023 по 31.07.2025, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої у травні 2023.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.09.2025 прийнято позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Судом встановлено, що відповідач - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС"- не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 84112, Донецька обл., м.Слов'янськ,вул. Комунарів, буд. 6А.
Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак поштове відправлення - 0601190155246 (ухвала про відкриття провадження у справі) було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо електронної пошти відповідача.
При цьому, Ухвала суду від 08.09.2025 направлена відповідачу на відомі суду ел.адресу - opehotina@gmail.com, згідно довідки - листа доставлено до скриньки 22.09.2025.
Суд здійснив спробу повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограми на відомий суду номер телефону - 0999742073, проте не вдалося встановити зв'язок з абонентом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/908/25.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями ст.248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
13 грудня 2018 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - Позивач, Постачальник) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" (далі - Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1376 (далі - Договір). Відповідачем було підписано Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Заява-приєднання), копія якої додається до Позовної заяви.
Для проведення розрахунків Позивач відкрив Відповідачу особовий рахунок №1376.
У межах договірних відносин, що склалися на підставі Договору, сторони досягли згоди щодо переходу на інші умови постачання електричної енергії з 01.07.2019 р. Такий перехід було оформлено шляхом погодження 28.06.2019 р. Індивідуальної комерційної пропозиції «Періодична» (далі - ІКП, Комерційна пропозиція), яка є невід'ємною частиною Договору.
Пункт 2.1 Договору встановлює, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пункт 5.1. Договору визначає, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Підпунктом 1 п. 6.2. Договору встановлено, що Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 4.1. ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Положеннями підпунктів 1, 2, пункту 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що Споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Правила п. 4.8 ПРРЕЕ передбачають, що форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). Договором (п. 5.7.) встановлено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Комерційна пропозиція (п. 5.1.) передбачає, що остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання електричної енергії здійснюється не пізніше, ніж на 5 (п'ятий) робочий день після закінчення розрахункового періоду.
Пункт 6.1. Комерційної пропозиції передбачає, що рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується Споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
У разі неотримання рахунку Споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», Постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу Споживача, зазначену в заяві-приєднання (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення Постачальником ел.листа). Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Сервіс «Особовий кабінет» (далі - Сервіс), створений з метою здійснення обміну інформацією та розрахунковими документами між Постачальником та Споживачем. У сервісі «Особистий кабінет», який заповнюється особисто Споживачем, зазначено: юридична адреса: м. Слов'янськ, вул. Комунарів, буд. 6 а; електронна адреса: opehotina@gmail.com. Факт реєстрації Відповідача у сервісі «Особистий кабінет» свідчить про можливість доступу Відповідача до вказаних рахунків у сервісі.
Підпунктом 9 пункту 7.1. Договору передбачено, що Постачальник має право повідомляти Споживача щодо змін до Договору та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, шляхом направлення відповідної інформації: через Особистий кабінет; засобами електронного зв'язку; СМС-повідомленням; в центрах обслуговування споживачів; засобами поштового зв'язку; в рахунках на оплату електричної енергії; через Колл - центр; іншими способами.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (надалі - АКО), (функції якого виконує ОСР) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Пункт 4.3 ПРРЕЕ передбачає, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (п. 10) встановлено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції АКО виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР). Кодекс комерційного обліку електричної енергії (п. 9.14.1 ККОЕЕ) зобов'язує АКО передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Частина 3 пункту 3.1.6 ПРРЕЕ встановлює, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється лише за умови, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу суду на наявність окремих договірних відносин щодо розподілу (передачі) електричної енергії між ОСР та Відповідачем, відповідно до яких ОСР здійснює облік спожитої Відповідачем електричної енергії.
У підписаній Заяві-приєднанні Відповідач зазначив АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» як оператора системи розподілу, з яким у нього укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. При здійсненні нарахувань Позивач використовує інформацію про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР. Дані від ОСР є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет, ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Обсяг, формат та порядок обміну (передачі/отримання) даних комерційного обліку визначається (п. 9.1.2. ККОЕЕ) регламентами та протоколами інформаційного обміну АКО, а також укладеними договорами між відповідними сторонами інформаційного обміну. Виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (далі - ТКО) Відповідача, на що Позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Згідно з галузевим законодавством та договірними умовами, Позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав повністю, та поставив Відповідачу електричну енергію у травні 2023 р. в обсязі 24882 кВт*год, що підтверджується Інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), яка надавалась ОСР, згідно з вимогами п. 4.3, 4.12, пп. 34 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (лист ОСР № 67/9458-вих від 20.08.2025).
На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії Позивачем сформовано та виставлено рахунок за травень 2023 р. на суму 152 051,51 грн.
Також, з метою додаткового інформування, акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунок за травень 2023 р. направлено на електронну адресу Відповідача, зазначену у заяві-приєднання 01.06.2023.
Відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії.
Станом на травень 2023 на особовому рахунку Відповідача утворилася переплата у розмірі 4 668,63 грн, як надлишок сплати від платежу № 237 від 24.01.2022 на суму 41 545,22 грн (копія виписки по особовому рахунку). З урахуванням п. 4.2. Комерційної пропозиції та абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ, грошові кошти із суми вищевказаного платежу були зараховані у розмірі 4 668,63 грн за розрахунковий період «травень 2023».
Інші оплати з чітким призначенням платежів за позовний період не надходили. Таким чином, за травень 2023 р. Відповідачу нараховано 152 051,51 грн, а сплачено 4 668,63 грн, що відображено в Розрахунку ціни позову.
Станом на 02.09.2025 (дату подачі позовної заяви) заборгованість за Договором становить 147 382,88 грн.
Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», керуючись приписами ст.ст.509, 525, 526, 549 ЦК України, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у якому просить стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" (ЄДРПОУ 20320089) суму боргу в розмірі 147 382,88 грн за спожиту у травні 2023 р. електричну енергію, суму 3% річних у розмірі 9 485,00 грн, нарахованих у період з 09.06.2023 р. по 31.07.2025 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 р. та інфляційну складову боргу у розмірі 29 172,22 грн, нараховану з 01.07.2023 року по 31.07.2025 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої у травні 2023.
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються приписами Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, умовами Договору №75 від 0101.2019.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статей 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За своєю правовою природою, укладений у грудні 2018 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та КП "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" Договір №1376, є договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. Суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Упродовж чотирьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», отримало ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови НКРЕКП), від 14.06.2018 № 429, та з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг.
Згідно з п.93 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Абзацом 1 п. 7 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника (https://dp.yasno.com.ua), шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Судом встановлено, 13 грудня 2018 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - Позивач, Постачальник) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" (далі - Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1376 (далі - Договір). Відповідачем було підписано Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Заява-приєднання), копія якої додається до Позовної заяви.
Для проведення розрахунків Позивач відкрив Відповідачу особовий рахунок №1376.
У межах договірних відносин, що склалися на підставі Договору, сторони досягли згоди щодо переходу на інші умови постачання електричної енергії з 01.07.2019. Такий перехід було оформлено шляхом погодження 28.06.2019. Індивідуальної комерційної пропозиції «Періодична» (далі - ІКП, Комерційна пропозиція), яка є невід'ємною частиною Договору.
Зазначений Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг (Постачальник) та укладений сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Враховуючи технічні характеристики об'єктів Відповідача та потреби, для яких здійснюється постачання електричної енергії, Відповідач приєднався до Договору на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна» (далі - КП) постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р (далі - ПРРЕЕ).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).
Згідно п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п.3.2.6. ПРРЕЕ).
За умовами Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору. Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу -АТ «ДТЕК Донецькобленерго» у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Відповідна інформація підтверджена Довідкою АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про фактичні обсяги купівлі електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за Договором виконав повністю, та поставив Відповідачу електричну енергію у травні 2023 р. в обсязі 24882 кВт*год, що підтверджується Інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), яка надавалась ОСР, згідно з вимогами п. 4.3, 4.12, пп. 34 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (лист ОСР № 67/9458-вих від 20.08.2025).
На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електричної енергії Позивачем сформовано та виставлено рахунок за травень 2023 р. на суму 152 051,51 грн.
Також, з метою додаткового інформування, акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунок за травень 2023 р. направлено на електронну адресу Відповідача, зазначену у заяві-приєднання 01.06.2023.
Відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії.
Абзац 2 пункту 4.24 ПРРЕЕ передбачає, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У п. 4.2. Комерційної пропозиції зазначено, що прийняттям даної Комерційної пропозиції, Споживач надає згоду та доручає Постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати, тощо), між відповідними рахунками таким чином, щоб на дату початку дії нового ринку забезпечити їх коректне відображення.
Станом на травень 2023 на особовому рахунку Відповідача утворилася переплата у розмірі 4 668,63 грн, як надлишок сплати від платежу № 237 від 24.01.2022 на суму 41 545,22 грн (копія виписки по особовому рахунку). З урахуванням п. 4.2. Комерційної пропозиції та абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ, грошові кошти із суми вищевказаного платежу були зараховані у розмірі 4 668,63 грн за розрахунковий період «травень 2023».
Інші оплати з чітким призначенням платежів за позовний період не надходили. Таким чином, за травень 2023 р. Відповідачу нараховано 152 051,51 грн, а сплачено 4 668,63 грн, що відображено в Розрахунку ціни позову.
Станом на 02.09.2025 (дату подачі позовної заяви) заборгованість КП "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС"за Договором становить 147 382,88 грн.
З метою досудового врегулювання спору 29.08.2023 на електронну поштову адресу opehotina@gmail.com, зазначену Відповідачем у Заяві-приєднання, направлялася претензія № 24/6910 від 29.08.2023. Відповіді на зазначену претензію Позивач не отримував.
Матеріали справи не містять доказів повної чи часткової сплати Відповідачем вказаного боргу.
З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення суму боргу у розмірі 147 382,88 грн за спожиту у травні 2023 р. електричну енергію по Договору № 1376 від 13.12.2018 підлягає задоволенню.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Із положень статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18.
Позивачем нараховані 3% річних за період з 09.06.2023 р. (п. 5.1. Комерційної пропозиції: через 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду) по 31.07.2025 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 р., в розмірі 9 485,00 грн.
Загальна сума інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.06.2023 по 31.07.2025 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 р., складає 29 172,22 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суд вважає їх арифметично вірними, правомірними та обґрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Станом на дату вирішення спору по суті, відповідач не надав суду доказів оплати послуг у розмірі 16 717,89 грн та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості за Договором №224 від 01.01.2019 року.
Суд звертає увагу, що докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: - належності, - допустимості, - достовірності - достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18) зробив наступний правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі-«non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Отже, відповідальність за достовірність та належність доказів покладається на сторону, яка подала ці докази до суду.
Статтею 358 КК України встановлено, що підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут - караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч.1).
Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк (ч.2).
Пунктом 2 частини 2 статті 320 ГПК України визначено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Рішення у справі №905/908/25 прийнято судом за наслідком дослідження наданих ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» документів, які прийняті судом, як належні, допустимі та достовірні докази.
Проте, у разі встановлення вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності факту фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення рішення у справі №905/908/25, воно може бути переглянуто судом за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛАЗНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС" (84112, Донецька обл., м.Слов'янськ,вул. Комунарів, буд. 6А; ЄДРПОУ 20320089) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Січових стрільців, буд. 4Д; ЄДРПОУ 42086719) суму боргу в розмірі 147 382,88 грн за спожиту у травні 2023 року електричну енергію, суму 3% річних у розмірі 9 485,00 грн, нарахованих у період з 09.06.2023 року по 31.07.2025 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 року, інфляційну складову боргу у розмірі 29 172,22 грн, нараховану з 01.07.2023 року по 31.07.2025 року, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електроенергії, спожитої у травні 2023 року та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 10.11.2025.
Суддя Е.В. Зекунов