вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4971/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-3", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Фізична особа-підприємець Клименко Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-3" про стягнення заборгованості за договором № 299/ШК від 01.10.2023 у розмірі 106 056, 85 грн, з яких: основний борг у розмірі 61 317 грн, штрафні санкції у розмірі 44 739, 85 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Саттею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
22.09.2025 Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-3" до суду подано відзив на позовну заяву.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 229/ШК від 01.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати за виконанні роботи.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує на те, що є безпідставним посилання позивача на акт виконаних робіт № 299 від 20.10.2023, як на доказ належного виконання договірних зобов'язань станом на 20.10.2023. Відповідач зазначає, що акт був підписаний сторонами, однак на момент підписання акта дата не зазначалась. Після підписання сторонами виконавцем була самостійно проставлена дата, яка не відповідає фактичній даті виконання та прийняття робіт. Відповідач вказує на те, що позивачем станом на 20.10.2023 не було завершено виконання робіт в повному обсязі, що підтверджується перепискою сторін. Відповідач зазначає, що ним фактично перераховано позивачу 30 439грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 188 від 23.11.2023 на суму 20 439 грн, № 168125099 від 01.03.2024 на суму 5 000 грн, № ВЗ9А-464Р-9К61-ХАНТ від 01.03.2024 на суму 5 000 грн. Відповідач вважає, що позивачем неправильно розраховано штрафні санкції, оскільки їм не враховано часткову оплату здійснену відповідачем за договором. Також, позивачем не враховано норми ст. 253 ЦК України при визначені початок періоду нарахування пені, періодом нарахування з 26.10.2023. Крім того, умовами п.7.2.2 договору визначено, що пеня стягується у розмірі облікової ставки НБУ від вартості послуг зв кожний день прострочення, а не у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Також, відповідач просить суд застосувати позовну давність щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення пені та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.10.2023 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-3" (далі - відповідач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем Клименко Олександром Івановичем (далі - підрядник, позивач) укладено договір підряду № 229/ШК.
Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту м'якої покрівлі в об'ємі 100 мІ за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Співдружності, буд. 14, а замовник прийняти та оплатити послуги.
Ціна цього договору становить: 61 317 грн без ПДВ (п. 3.1 договору).
Пункт 4.1 договору, за виконані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом готівкового розрахунку за графіком:
- 20 439 грн протягом 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт,
- 20 439 грн до 10 листопада 2023 року;
- 20 439 грн до 10 грудня 2023 року.
Термін надання послуг: протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору (пункт 5.1 договору).
Згідно п. 6.1 договору, замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплатити за надані послуги (п. 6.1.1); приймати надані послуги згідно акту здачі-приймання наданих послуг (п. 6.1.2).
Пунктом 6.3 договору визначено, що виконавець зобов'язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року, або до повного виконання зобов'язань сторонами (п.10.1 договору).
Як зазначає позивач, ним повністю виконало умови договору на суму 61 317 грн, про що свідчить підписаний в двосторонньому порядку акт виконаних робіт № 299 від 20.10.2023.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором № 229/ШК від 01.10.2023 щодо своєчасної оплати виконаних робіт.
Позивач стверджує, що загальна сума заборгованості за виконані роботи по договору підряду № 229/ШК від 01.10.2023 складає 61 317 грн.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, в якому позивач, крім суми основного боргу у розмірі 61 317 грн просить стягнути 29 135, 37 грн пені, 12 541, 99 грн інфляційних втрат та 3 062, 49 грн 3% річних.
Відповідач визнав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду.
Щодо суми основного боргу
Згідно із частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Умовами п. 4.1 договору, визначено, що за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом готівкового розрахунку за графіком:
- 20 439 грн протягом 5 календарних днів після підписання акту виконаних робіт,
- 20 439 грн до 10 листопада 2023 року;
- 20 439 грн до 10 грудня 2023 року.
Згідно п. 6.1 договору, замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплатити за надані послуги (п. 6.1.1); приймати надані послуги згідно акту здачі-приймання наданих послуг (п. 6.1.2).
Пунктом 6.3 договору визначено, що виконавець зобов'язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1).
За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В підтвердження прийняття відповідачем, як замовником, виконаних позивачем робіт позивачем долучено до матеріалів справи підписаний сторонами акт виконаних робіт № 299 від 20.10.2023.
Позивач зазначає, що з урахуванням положень наведених пунктів договору строк виконання зобов'язання є таким, що настав.
Втім, відповідач зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт за договором підряду № 229/ШК від 01.10.2023 належним чином не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за договором становить 61 317 грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Заперечуючи позовні вимоги відповідачем надано суду докази часткової сплати заборгованості у розмірі 30 439 грн за договором підряду № 229/ШК від 01.10.2023, що підтверджується платіжними інструкціями: № 188 від 23.11.2023 на суму 20 439 грн, № 168125099 від 01.03.2024 на суму 5 000 грн, № ВЗ9А-464Р-9К61-ХАНТ від 01.03.2024 на суму 5 000 грн.
Враховуючи те, що відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 30 439 грн до звернення з позовом до суду, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні повних вимог у вказаній частині.
Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за наданні послуги у розмірі 30 878 грн.
Щодо тверджень відповідача про те, що акт виконаних робіт № 299, на момент підписання його сторонами, не містив дати складання акта, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів мотивованої відмови від підписання актів.
Відповідачем долучено до матеріалів справи примірник підписаного сторонами акта виконаних робіт № 299 без зазначення дати його складання.
Враховуючи наявність заперечень відповідача, суд зазначає, що сторонами не було узгоджено фактичну дату складання акта виконаних робіт № 299.
Однак, акт виконаних робіт № 299 підписаний сторонами без зауважень щодо виконаних підрядником робіт, тому приймається судом у якості доказу належного виконання підрядником зобов'язань за договором підряду № 229/ШК від 01.10.2023.
Згідно зі ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладено, надані позивачем докази є вірогідними, тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості у розмірі 30 878 грн.
Щодо суми штрафних санкцій
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 7.2.2 договору, у випадку несвосчасної оплати послуг з вини замовника. Виконавець має право стягнути із замовника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 25.10.2023 по 15.07.2025 (по кожному етапу оплати окремо) на суму 29 135, 37 грн.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем без урахування умов п. 7.2.2 договору (в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення) та норм ч. 6 ст. ст. 232 Господарського кодексу України.
Суд звертає увагу на те, що сторонами не було узгоджено фактичну дату складання акта виконаних робіт № 299, враховуючи відсутність дати складання акта виконаних робіт та фактичну сплату позивачем заборгованості у розмірі 20 439 грн, відсутні підстави для визначення позивачем початку періоду прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати виконаних робіт з 25.10.2023 та нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за загальний період з 25.10.23 по 15.07.2025.
Судом здійснено перерахунок пені за заявлений позивачем період з урахуванням умов п. 7.2.2 договору (в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення) та норм ч. 6 ст. ст. 232 Господарського кодексу України з урахуванням часткової оплати 10 000 грн (платіжні інструкції від 01.03.2024), та встановлено, що пеня за період за загальний період з 11.11.2023 по 11.06.2024 складає у розмірі 2 738, 15 грн.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в частині стягнення пені у розмірі 2 738, 15 грн.
Щодо нарахування 3% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача за загальний період з 25.10.2023 по 15.07.2025 3% річних у розмірі 3 062, 49 грн та інфляційних втрат у розмірі 12 541, 99 грн за вказаний період.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки здійснено позивачем без урахування часткової сплати відповідачем заборгованості.
Судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за загальний період період з 11.11.2023 по 15.07.2025 з урахуванням часткової оплати та встановлено, що 3 % річних складають у розмірі 1 593, 91 грн, а інфляційні втрати у розмірі 6 409, 58 грн.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 593, 91 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 409, 58грн.
Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, відносно вимог про стягнення пені, господарський суд вважає необхідним зазначити таке.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (стаття 258 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Разом з тим, 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.20р. (з подальшими змінами), якою з 12.03.20 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.23р. №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.22р, затвердженим Законом України від 24.02.22р. № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності не сплив.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-3" (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 14, код ЄДРПОУ 23024411) на користь Фізичної особи - підприємця Клименко Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 30 878 грн, пеню у розмірі 2 738, 15 грн, 3% річних у розмірі 1 593, 91 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 409, 58 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 188, 27 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко