вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4867/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення штрафу у розмірі 383 280,00грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" штрафу у розмірі 383 280,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2025 року зі станції Незалежна Придніпровської залізниці відповідач здійснив відправлення вагонів №60041704, №63261671, №63196232 згідно накладної №45106531 на станцію Мукачеве Львівської залізниці.
В процесі перевезення вантажу 23.05.2025 на станції Тимкове Одеської залізниці було виявлено невідповідність маси вантажу у вищезазначених вагонах. У зв'язку з чим вагони були відчеплені, здійснено їх огляд та контрольне зважування на вагах, про що складені акти загальної форми, а за результатами контрольного зважування комерційні акти №№ 414115/8, 414115/9 та 414115/10. Відповідно до протоколу зважування та комерційного акта, люка зачинені щільно, слідів втрати вантажу немає, за результатами зважування маса вантажу становила:
у вагоні № 60041704 маса брутто - 97280кг, нетто - 75630кг, тара - 21650кг, що більше ніж зазначено в документі на 6330кг;
у вагоні № 63261671 маса брутто - 95880кг, нетто - 73780кг, тара - 22100кг, що більше ніж зазначено в документі на 4630кг;
у вагоні № 63196232 маса брутто - 93740кг, нетто - 72140кг, тара - 21600кг, що більше ніж зазначено в документі на 3440кг.
Згідно із накладною №45106531 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає: за вагон №60041704 - 25552,00грн; за вагон №63261671 - 25552,00грн; за вагон №63196232 - 25552,00грн.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 383 280,00грн (25 552,00грн * 5 *3).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:
- перевезення шлаків доменних для потреб Державної прикордонної служби здійснюється на безоплатній основі, тобто провізна плата не встановлюється. Отже, некоректним є зазначення у накладній інформації про суму провізної плати і сплату її відправником вантажу (графа 31, 34) та обчислення суми штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення;
- на комерційних актах №414115/8, 414115/9 та 414115/10 від 23.05.2025 відсутній підпис начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Доказів відсутності у штаті відповідної посади не надано. З урахуванням п.10 Правил складання актів, надані позивачем комерційні акти складені з порушенням та не можуть бути підставою для призначення штрафних санкцій;
- відповідно до наказу Міністерства економіки України від 26 грудня 2024 року №28270, Приватне акціонерне товариство "Кривий Ріг Цемент" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Відповідач надавав послуги по складуванню, завантаженню, зважуванню шлаку доменного на безоплатній основі, витрачаючи власні трудові та матеріальні ресурси. Виявлена невідповідність у масі вантажу не носить систематичного характеру і не була здійснена умисно, а скоріше стала наслідком необхідності перевезення великої кількості вантажу у стислі строки. Одразу після отримання повідомлення про виявлену невідповідність маси вантажу силами ПАТ "КРЦ" надлишок вантажу був вивантажений і вивезений на автомобілі з території залізничної станції, тобто вага вантажу приведена до маси, вказаної в документі. Зазначене підтверджується актами загальної форми ГУ-23 від 28.05.2025.
Керуючись принципами справедливості та співмірності з наслідками порушення, у разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, відповідач просить зменшити розмір штрафу до 1-ї провізної плати.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що:
- факт неправильного зазначення маси вантажу було підтверджено комерційними актами та додатково актом комісійного огляду (перевантаження понад вантажопідйомність зафіксована і склала по кожному вагону 5630, 3780 та 2140 кг). При комісійному зважуванні був присутній представник вантажовідправника і зауважень з його сторони не було;
- на виконання пункту 10 Правил, комерційні акти були підписані начальником станції Коваленко (згідно з посадовими обов'язками), бригадиром ПКО Гаврилюк та старшим приймальником поїздів Коваль (в зв'язку з відсутністю по станції Тимкове посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) на вищезазначених працівників були покладені обов'язки щодо підписання комерційних актів) та працівник станції (згідно з посадовими обов'язками) Гриценко.
Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта. Копії посадових інструкцій додані до позовної заяви (аналогічна позиція викладена в постанові ВСУ 23.11.2018 по справі №916/2450/17);
- чинне законодавство не пов'язує розмір штрафних санкцій з платником по договору та не пов'язує розмір штрафу, якщо перевезення відбулося на безоплатній основі або для потреб держави. Відправник повинен додержуватись встановлених правил, як то заповнити правильно договір (накладну), правильно визначити масу вантажу, не допускати перевантаження вантажопід'ємності вагона оскільки це загрожує безпеці руху тощо. І при недодержані однієї з умов, законодавець передбачив штраф, а розмір його визначається від вартості провізної плати яка зазначена в договорі (накладній).
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 справу №904/4867/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
У травні 2025 року за накладною №45106531, яка у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Незалежна Придніпровської залізниці на станцію Мукачеве Львівської залізниці відправлено вагони №60041704, №63261671, №63196232 з вантажем - шлаки доменні (а.с. 32).
Вантажовідправником є Приватне акціонерне товариство "Кривий Ріг Цемент".
23 травня 2025 року на станції Тимкове Одеської залізниці складено:
комерційний акт №414115/8 (а.с. 27), яким зафіксовано, що вагон №60041704 вантажопідйомністю 70,0т. прибув 23.05.2025 поїздом №2149, без охорони. Вагон у технічному стані справний. Вантаж завантажено засобами відправника.
На підставі актів загальної форми №№ 856, 860 від 23.05.2025 ст. Тимкове Од. проведена комісійна перевірка та зважування вагону №60041704 на справних 150т зал. тензометричних статистичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1-СТ (держ. повірка 06.03.2025) у присутності начальника станції Коваленко Н.М., бригадира ПКО Гаврилюк Т.О., старшого приймальника поїздів Коваль Т.М., приймальника поїздів Гриценко Л.С.
У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту зазначено:
в документі зазначено: "Насипом. Шлаки доменні. Тара вагону перевірена 21650кг. Маса вантажу 69300кг. Вантажопідйомність вагона 70т". Фактично виявилось: брутто 97280кг, тара з ПД 21650кг, нетто 75630кг, що більше документу на 6330кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 5630кг. Навантаження у вагоні насипом, не розрівняне, з дозуванням, нижче бортів від 400мм до 1100мм, з відкосом до першого торцевого борту. Вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону № 60041700 проводилось двічі, вага більше документа на 6330кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 5630кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 додатку 3 до СМГС;
комерційний акт №414115/9 (а.с. 28), яким зафіксовано, що вагон №63261671 вантажопідйомністю 70,0т. прибув 23.05.2025 поїздом №2149, без охорони. Вагон у технічному стані справний. Вантаж завантажено засобами відправника.
На підставі актів загальної форми №№ 857, 861 від 23.05.2025 ст. Тимкове Од. проведена комісійна перевірка та зважування вагону №63261671 на справних 150т зал. тензометричних статистичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1-СТ (держ. повірка 06.03.2025) у присутності начальника станції Коваленко Н.М., бригадира ПКО Гаврилюк Т.О., старшого приймальника поїздів Коваль Т.М., приймальника поїздів Гриценко Л.С.
У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту зазначено:
в документі зазначено: "Насипом. Шлаки доменні. Тара вагону перевірена 22100кг. Маса вантажу 69150кг. Вантажопідйомність вагона 70т". Фактично виявилось: брутто 95880кг, тара з ПД 22100кг, нетто 73780кг, що більше документу на 4630кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 3780кг. Навантаження у вагоні насипом, не розрівняне, нижче бортів від 270мм до 960мм, з відкосом до другого торцевого борту. Вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону № 63261671 проводилось двічі, вага більше документа на 4630кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 3780кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 додатку 3 до СМГС;
комерційний акт №414115/10 (а.с. 29), яким зафіксовано, що вагон №63196232 вантажопідйомністю 70,0т. прибув 23.05.2025 поїздом №2149, без охорони. Вагон у технічному стані справний. Вантаж завантажено засобами відправника.
На підставі актів загальної форми №№ 858, 862 від 23.05.2025 ст. Тимкове Од. проведена комісійна перевірка та зважування вагону №63196323 на справних 150т зал. тензометричних статистичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1-СТ (держ. повірка 06.03.2025) у присутності начальника станції Коваленко Н.М., бригадира ПКО Гаврилюк Т.О., старшого приймальника поїздів Коваль Т.М., приймальника поїздів Гриценко Л.С.
У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту зазначено:
в документі зазначено: "Насипом. Шлаки доменні. Тара вагона перевірена 21600кг. Маса вантажу 68700кг. Вантажопідйомність вагона 70т". Фактично виявилось: брутто 93740кг, тара з ПД 21600кг, нетто 72140кг, що більше документу на 3440кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 2140кг. Навантаження у вагоні насипом, не розрівняне, нижче бортів від 460мм до 1270мм, з відкосами до торцевих бортів. Вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону № 63196232 проводилось двічі, вага більше документа на 3440кг та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 2140кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 додатку 3 до СМГС.
Позивач зазначає, що після зважування та складання актів, 28.05.2025 вагони були подані на знеструмлену колію, де силами та засобами вантажовідправника маса вантажу в вагонах була приведена до даних перевізних документів, а вагони відправлені на станцію призначення.
На станції призначення у відповідності до вимог п. 12 Правил зроблено запис "що вантаж виданий згідно перевізного документа" (різниця в масі в межах похибки). Даний акт було підписано відповідальними особами залізниці, які приймали участь у перевірці. Зауважень під час перевірки - не було.
Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у розмірі 383 280,00грн (25 552,00грн - провізна плата за всю відстань перевезення * 5 *3).
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 383 280,00грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин), статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 (надалі - Правила №644), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №798/5989).
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Оформлення перевізних документів для військових вантажів здійснюється за спеціальними інструкціями, а для небезпечних вантажів - згідно з Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 № 1430, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за № 180/16196 (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів).
Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил №644).
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п. 1.3 Правил №644).
Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом" (п. 2.1 Правил №644).
У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення (п. 2.3 Правил №644).
Якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п. 2.6 Правил №644).
Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Правильність внесених до накладної №45106531 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу, своїм підписом підтвердив представник відправника вагар Мілова Анастасія Олегівна (ЕЦП 22.05.2025 16:18).
Пунктом 40 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони (контейнери) відкритого типу, приймаються до перевезення шляхом візуального огляду вагона (контейнера), вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Приписами статті 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ст. 52 Статуту залізниць України).
Відповідно до частини першої статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно частини першої статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Матеріалами справи підтверджується, що на станції Тимкове Одеської залізниці на підставі актів загальної форми було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що:
маса вантажу у вагоні №60041704 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №414115/8 від 23.05.2025 (а.с. 27), відповідно до якого за результатами переважування вагону №60041704, виявилось розходження з документом, що на 6330кг більше маси зазначеної у накладній;
маса вантажу у вагоні №63261671 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №414115/9 від 23.05.2025 (а.с. 28), відповідно до якого за результатами переважування вагону №63261671, виявилось розходження з документом, що на 4630кг більше маси зазначеної у накладній;
маса вантажу у вагоні №63196232 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №414115/10 від 23.05.2025 (а.с. 29), відповідно до якого за результатами переважування вагону №63196232, виявилось розходження з документом, що на 3440кг більше маси зазначеної у накладній.
Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки підтверджує, що ваги 150 т, заводський №87, на яких проводилось зважування спірних вагонів повірені (а.с. 22-24).
Згідно з ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту залізниць України, згідно з якою обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти.
Судом встановлено, що факт неправильного зазначення відправником маси вантажу засвідчено комерційними актами №414115/8, №414115/9, №414115/10 від 23.05.2025.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України (що був чинний на дату виникнення спірних відносин) передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Так, пунктом 10 Правил складання актів передбачено право підсувати акти також працівником станції, який особисто здійснював перевірку, одержувачем, який брав участь у перевірці, та у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.
На виконання пункту 10 Правил, комерційні акти були підписані, начальником станції ОСОБА_1 (згідно з посадовими обов'язками), бригадиром ПКО Гаврилюк Т.О. та старшим приймальником поїздів ОСОБА_2 (в зв'язку з відсутністю по станції Тимкове посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) на вищезазначених працівників були покладені обов'язки щодо підписання комерційних актів) та працівник станції (згідно з посадовими обов'язками) Гриценко Л.С.
Відтак, комерційні акти складено у відповідності з Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17 щодо випадку відсутності в штаті структурного підрозділу залізниці посади начальника вантажного району та можливості уповноваження інших осіб на підписання комерційних актів в силу розпорядчого акту.
Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Такої ж думки дотримується Верховний суд у складі Касаційного господарського суду від 05.04.2018 у справі №906/533/17, від 25.05.2018 у справі №926/3327/16, від 22.03.2018 у справі №917/964/17.
У накладній №45106531 зазначено, що провізна плата за перевезення від ст. Незалежна Придніпровської залізниці до ст. Мукачеве Львівської залізниці вантажу у вагоні №60041704 становить 25552,00грн, №63261671 становить 25552,00грн, у вагоні №63196232 становить 25552,00грн.
За розрахунком позивача штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 383 280,00грн (25 552,00грн * 5 * 3).
В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.
Відповідно до частини першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частиною другою статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.
Згідно з пунктом 2.6. Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Отже, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку передбачає накладення на відправника штрафу.
Відповідно до положень статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній є арифметично правильним, що не заперечується відповідачем, відповідно господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо некоректного зазначення у накладній інформації про суму провізної плати і сплату її відправником вантажу (графа 31, 34) та обчислення суми штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, оскільки перевезення шлаків доменних для потреб Державної прикордонної служби здійснюється на безоплатній основі.
Відповідно до частини другої статті 916 ЦК України пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.
Такі пільгові умови були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2024 року №129 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", пунктом першим якої передбачено, що на період воєнного стану в Україні перевезення бетонних та залізобетонних конструкцій для будівництва Державною спеціальною службою транспорту та Збройними Силами військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд з метою підвищення обороноздатності держави здійснюється акціонерним товариством "Українська залізниця" на безоплатній основі та фінансується за рахунок частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово - господарської діяльності товариства.
Постановою Кабінету Міністрів України 17.05.2024 № 414 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Укрзалізниця" до постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2024 року №129 були внесені зміни, якими вищевказані умови поширено на перевезення для потреб Державної прикордонної служби відходів виробництва (шлаків доменних).
Отже, перевезення шлаків доменних для потреб Державної прикордонної служби є безоплатним лише для відповідача. Провізна плата формується та відшкодовується позивачеві за рахунок частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово - господарської діяльності товариства.
Як зазначено вище, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Усі відомості до перевізного документа, у тому числі й графи 31 (провізна плата), 34 (зазначається сума платежів цифрами та прописом, сплачена відправником) мають бути заповнені.
Щодо обчислення суми штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення суд зазначає, що провізна плата визначена позивачем вірно, а відповідно до статей 118,122 Статуту залізниць України нарахування штрафу здійснюється за сам факт порушення.
Суд відхиляє посилання відповідача на наявність підстав для зменшення розміру штрафу відповідно до приписів ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України з огляду на таке.
В обґрунтування зменшення заявлених до стягнення сум штрафних санкцій відповідач посилається на наступні обставини:
- виявлена невідповідність у масі вантажу не містить систематичного характеру і не була здійснена умисно, а стала наслідком необхідності перевезення у стислі строки;
- факт виправлення відповідачем порушення - одразу після отримання повідомлення про виявлену невідповідність маси вантажу силами ПрАТ "КРЦ" надлишок вантажу був вивантажений і вивезений на автомобілі з території залізничної станції, тобто вага вантажу приведена до маси, вказаної в документі;
- надмірно великий розмір суми штрафу, який не відповідає критерію обґрунтованості відповідальності та неспівмірне з наслідками порушення;
- вчинене відповідачем порушення не завдало позивачеві збитків порівняно із збитками позивача.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України).
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України за відсутності в законі переліку виняткових обставин господарський суд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе зменшення штрафу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тобто не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Положення пункту 24 Статуту залізниць України встановлюють чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликані забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначають критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Заявлена до стягнення штрафна санкція має позадоговірну правову природу і випливає із положень Статуту залізниць України.
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена п. 118, 122 Статуту залізниць України.
При цьому, зазначений штраф, відповідно до п. 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
Відсутні підстави вважати такий штраф надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням, оскільки такий штраф має стягуватися з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Суд звертає увагу, що позивач та відповідач є господарюючими суб'єктами та несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
За приписами ст.42 Господарського кодексу України (чинний на дату виникнення спірних відносин) підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Саме неправильні дії відповідача при заповненні накладної (невірно зазначена маса вантажу) стали підставою для складання комерційного акту та нарахування штрафу, а не виникли об'єктивні та незалежні від дій відповідача обставини.
Отже, відповідачем не надано належних доказів, що даний випадок є винятковим або наявні будь-які обставини, з якими закон пов'язує можливість зменшення нарахованих боржнику штрафних санкцій. Та обставина, що відповідач надає на безоплатній основі послугу по складуванню у себе на території шлаку доменного, завантаження та дозування його у залізничні вагони, зважування та відправлення на виконання умов договору № 14071/546/117-25 від 01.04.2025, не звільняє його від сплати штрафної санкції у разі порушення вимог законодавства.
Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, суд враховує нормативні положення статей 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт", згідно з якими залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.
Завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.
Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі №917/964/17 виснував, що господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим. З огляду на викладене, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання про зменшення розміру штрафу. Підстави для зменшення розміру штрафу у суду відсутні, оскільки штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу.
У зв'язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 599,36грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4890 від 15.08.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 50, 53).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 599,36грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" про стягнення штрафу у розмірі 383 280,00грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" (ідентифікаційний код 00292923; вул. Барикадна 15-А, м. Дніпро, 49044) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) штраф у розмірі 383 280,00грн (триста вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят гривень 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 599,36грн (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 36коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Рішення підписано - 10.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва