пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 листопада 2025 року Справа № 903/1031/25
Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі № 903/1031/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Гриньо Віталія Петровича, м. Нововолинськ, Волинська обл.
до відповідача 1: Державної митної служби України, м. Київ
до відповідача 2: Волинської митниці, с. Римачі, Ковельський р-н., Волинська обл.
про стягнення 85 546,09 грн,
04.11.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Гриньо Віталія Петровича до Державної митної служби України, Волинської митниці про стягнення 85 546,09 грн, з яких: 61 004,05 грн інфляційних втрат та 24 540,04 грн 3% річних.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: Стягнути з підприємства в особі його відокремленого підрозділу-філії на користь організації.
Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.
Так, одним з відповідачів позивач у своєму позові вказує Волинську митницю (ідентифікаційний код 43958385) Державної митної служби України.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Волинська митниця є філією (інший відокремлений підрозділ) Державної митної служби України (ідентифікаційний код 43115923).
За таких обставин, суд зазначає, що позивачу необхідно визначити юридичну особу (Державна митна служба України в особі Волинської митниці), до якої пред'являються позовні вимоги, або надати докази наявності повноважень філії відповідача (Волинської митниці) стосовно представництва в судах останньої.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як свідчить аналіз положень ст. 5, п. 4 ч. 3 ст. 163 цього Кодексу, спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає та зазначає у своїй позовній заяві позивач.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням зазначених правових норм, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес і спосіб його захисту.
На стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, чи дає такий спосіб змогу забезпечити реальне та ефективне поновлення у порушених правах.
У з'ясуванні наведеного і полягає завдання судового розгляду, тому ГПК України не передбачено можливості в будь-якій формі відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви, в якій, на думку судді, позовні вимоги сформульовано як встановлення факту, що має юридичне значення.
При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, відшкодування шкоди, усунення перешкод у користуванні власністю, визнання договору недійсним і т.д.). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.
В позовній заяві мають бути зазначені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, при цьому, порушене, невизнане або оспорюване суб'єктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у прохальній частині позову, повинні бути обґрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, що в сукупності складають зміст позову.
У позовній заяві відповідачами визначено Державну митну службу України, Волинську митницю.
У той же час, у прохальній частині позивач просить стягнути грошові кошти в сумі 85546,09 грн з Державного бюджету України; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтування щодо стягнення коштів з Державного бюджету України, як не визначеному органу, в той час, як відповідачами у позовній заяві визначено Державну митну службу України, Волинську митницю, відсутні.
Крім того, судом встановлено, що позивач просить стягнути 61 004,05 грн інфляційних втрат та 24 540,04 грн 3% річних, що в загальному розмірі становить 85 544,09 грн, а не 85546,09 грн, як вказано у позовній заяві.
За приписами ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
При цьому, наведена у ч. 1 ст. 164 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Суд зазначає, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Отже, надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов'язком позивача.
Судом встановлено наявність зареєстрованих у відповідачів електронних кабінетів.
В той же час, доказів надіслання позовної заяви із додатками відповідачам не подано.
Згідно статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом надсилання іншим учасникам справи позовної заяви і доданих до неї документів у паперовому вигляді може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Відповідно до пункту 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
За ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Гриньо Віталія Петровича до Державної митної служби України, Волинської митниці про стягнення 85 546,09 грн залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання цієї ухвали:
- обґрунтування щодо зазначення відповідачем 2 Волинської митниці, яка не є юридичною особою/докази наявності повноважень філії Волинської митниці стосовно представництва в судах останньої;
- обґрунтування стягнення коштів саме з Державного бюджету України, а не з відповідачів;
- доказів надіслання позовної заяви відповідачам;
- пояснення щодо загальної суми коштів, яка заявлена до стягнення.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 10.11.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://vl.arbitr.gov.ua/sud5004/.
Суддя С. В. Бідюк