пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про закриття провадження у справі
04 листопада 2025 року Справа № 903/800/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вишиваночка»
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Самолюк В. В., адвокат, ордер серія АС № 1150826 від 07.08.2025;
від відповідача: Яремчук І. М., голова ОСББ.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
08.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вишиваночка» в якому просить:
- зобов'язати ОСББ “Вишиваночка» надати ОСОБА_1 для ознайомлення з можливістю зробити виписки та копії (фотокопії) такі документи: протоколи зборів засновників та співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб) з інформацією про результати голосування за весь період діяльності ОСББ, фінансові звіти та первинні документи про господарські операції (акти виконаних робіт, рахунки-фактури, договори) за весь період діяльності ОСББ.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що ОСББ порушило права позивача, як власника нежитлового приміщення (колишнього магазину №41) за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 41, загальною площею 206,3 кв.м. на ознайомлення з інформацією про діяльність об'єднання через ненадання документів на запит його адвоката від 01.07.2025.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.09.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
08.09.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із перебуванням представника позивача у відпустці з 08.09.2025 по 17.09.2025. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 09.09.2025 не з'явилися, хоча вчасно та належно були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 13.08.2025) до його електронного кабінету 14.08.2025.
Ухвалою суду від 09.09.2025 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 30.09.2025.
30.09.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав клопотання про доручення до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на підтвердження права власності позивача на приміщення №41 по вул. Стрілецька у м. Луцьку. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 30.09.2025 вказали, що мають намір мирно врегулювати спір.
Суд на виконання вимог ст. 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - по 13.11.2025 та відкласти підготовче засідання на 29.10.2025.
У судовому засіданні 30.09.2025 оголошено перерву до 29.10.2025.
28.10.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.
29.10.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав заяву в якій просить суд клопотання відповідача про закриття провадження у справі задовольнити, повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Дана заява з додатками долучена до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29.10.2025 представник позивача та представник відповідача вказали, що не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025.
Ухвалою суду від 29.10.2025 постановлено повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 04.11.2025; запропоновано відповідачу подати суду пояснення(за наявності) щодо заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн; запропонувати позивачу подати суду відповідь на пояснення(за наявності) щодо заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
04.11.2025 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подала заперечення на заяву про стягнення судових витрат в яких просить у задоволенні заяви відмовити. При цьому зазначають, що такі витрати не бути необхідними, оскільки представник ОСОБА_1 був присутній на загальних зборах співвласників 9 липня 2025 року, на яких було домовлено що найближчим часом буде узгоджено час та місце надання документів для ознайомлення. Відмови у наданні документів позивач не отримував. З 12 липня по 28 вересня 2025 року голова правління Мазурок (Яремчук) І.М. перебувала спочатку в місті Дніпрі, потім у місті Києві у зв'язку з доглядом за рідним братом, який отримав тяжке поранення в зоні проведення бойових під час захисту Батьківщини. Представник позивача, адвокат Самолюк В.В., був повідомлений про ситуацію, яка склалася. Але, не зважаючи на це, звернувся з позовною заявою до суду, що на думку об'єднання було передчасним. Разом з тим, 24.10.2025 року представник позивача адвокат Самолюк В.В. вже ознайомився зі всіма документами, про які просив у своєму запиті. Це ще раз підтверджує, що об'єднання не мало наміру обмежувати право позивача в ознайомленні з документами. Також зазначає, що у випадку задоволення судом заяви просить зменшити розмір заявлених витрат до обґрунтованого розміру з урахуванням вимог співмірності.
У судовому засіданні 04.11.2025 представники позивача та відповідача підтримали клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору; щодо клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача підтримав заяву та просив її задовольнити повністю, представник відповідача просила відмовити у її задоволенні.
Як встановлено судом, відповідачем після відкриття провадження у справі, а саме 24.10.2025 було надано представнику позивача для ознайомлення та копіювання запитувані документи, що підтверджується розпискою та не заперечується представниками сторін.
Наведене свідчить про те, що відповідачем у добровільному порядку, після звернення з позовом до суду надано запитувані позивачем документи, що свідчить про відсутність предмета спору за вимогами позовної заяви, за якою відкрито провадження у справі № 903/800/25.
Пунктом 2 частини 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ.
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Згідно квитанції про сплату № 3245-2092-5581-6969 від 07.08.2025 стверджується, що позивачем при пред'явленні позову було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідач після пред'явлення позову вчинив необхідні дії, а саме надав запитувані позивачем документи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та задовольнити клопотання позивача про повернення судового збору сплаченого при подачі позову.
Щодо заяви позивача про стягнення 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Так, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.
Суд акцентує, що положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи по суті спору, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 відзначила, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Отже, закриваючи провадження у справі, суд не вирішує справу по суті спору, та, відповідно не встановлює обґрунтованість/необґрунтованість заявлених позовних вимог, що у подальшому унеможливлює здійснення розподілу судових витрат сторін на підставі статті 129 ГПК України.
У свою чергу, особливості здійснення розподілу витрат у разі закриття провадження у справі унормовані устатті 130 ГПК України, яка є спеціальною нормою.
Враховуючи наведене, законодавець у статті 130 вказаного кодексу передбачив способи та особливості розподілу судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи, укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, у разі відмови позивача від позову, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Так, згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі саме внаслідок відмови позивача від позову через задоволення відповідачем заявлених до нього вимог після відкриття провадження у справі, суд, вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, має виходити з положень частини третьої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №922/418/20).
Так, зі змісту норми частини третьої статті 130 ГПК України вбачається, що лише у випадку відмови позивача від позову у зв'язку із задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову і закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України у нього виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, до яких належить і витрати, пов'язані з розглядом справи.
Разом з тим, як зазначено вище провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України (про що просили сторони у судовому засіданні та своїх клопотанні і поясненні), а не через відмову позивача від позову у зв'язку із задоволення позовних вимог відповідачем.
Отже, з урахуванням фактичних обставин даної справи положення частини третьої статті 130 ГПК України не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини третьої статті 130 ГПК України.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.10.2025 у справі №917/276/25.
У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на наведене у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат позивача на підставі частини третьої статті 130 ГПК України, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити через біспідставність.
Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 130, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
1. Клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вишиваночка» від 27.10.2025 про закриття провадження у справі - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 903/800/25 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вишиваночка» про зобов'язання вчинити дії у зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. Заяву ОСОБА_1 від 28.10.2025 в частині повернення судового збору задовольнити.
4. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір сплачений згідно квитанції № 3245-2092-5581-6969 від 07.08.2025 в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
5. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.10.2025 в частині стягнення 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 903/800/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 10.11.2025.
Суддя А. С. Вороняк