пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
05 листопада 2025 року Справа № 903/544/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Ошурка М. М.
у справі № 903/544/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
за участю представників-учасників справи:
заявник: н/з;
від кредитора: н/з;
приватний виконавець: н/з.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Установив:
17.10.2025 боржник через систему «Електронний суд» подала скаргу на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу у Волинської області Ошурка Миколи Миколайовича, в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Ошурка Миколи Миколайовича щодо не зняття арештів з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №79120508;
- зобов'язати приватного виконавця Ошурка Миколу Миколайовича зняти арешти з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №79120508.
Скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем не було знято арешти з рахунків ОСОБА_1 на які вона отримує заробітну плату, що унеможливлює реалізацію процедури визнання особи неплатоспроможною відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 30.06.2025 у справі №903/544/25, якою відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 21.10.2025 постановлено прийняти скаргу ОСОБА_1 до розгляду; розгляд скарги призначити 05.11.2025; запропонувати арбітражному керуючому, стягувачу та приватному виконавцю подати суду: пояснення по суті поданої скарги та наявні докази; запропонувати боржнику подати суду в строк по 31.10.2025 докази звернення до приватного виконавця Ошурка Миколи Миколайовича із заявою від 19.09.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій щодо неї в межах ВП №79120508 та зняття арештів з її рахунків.
30.10.2025 заявник через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2025, подала заяву в якій просить долучити до матеріалів справи докази звернення до приватного виконавця із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій. Дана заява з додатками долучена до матеріалів справи.
03.11.2025 приватний виконавець через систему «Електронний суд» подав пояснення щодо скарги на його бездіяльність в яких просить у задоволенні скарги відмовити. При цьому вказує, що боржником пропущений десятиденний строк на звернення зі скаргою, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 16.09.2025 та вручена боржнику 23.09.2025. Також зазначає, що заява боржника від 19.09.2025 не містила чітко сформульованої вимоги про зняття арешту, а лише вимогу про зупинення вчинення виконавчих дій. Дані пояснення з додатками долучені до матеріалів справи.
Учасники справи у судове засідання 05.11.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомленні про час та місце судового засідання.
Розглянувши подану скаргу та наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив таке.
21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою від 20.05.2025 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича, заборонено боржнику - ОСОБА_1 вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 26.08.2025.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 30.06.2025 за № 76487 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
29.07.2025 на адресу господарського суду від АТ "Універсал банк" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 74311,73 грн, з них 67128,03 грн заборгованість за тілом кредиту, 2338,90 грн заборгованість за судовим збором, 4844,80 грн витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору).
Ухвалою суду від 26.08.2025 постановлено заяву АТ "Універсал Банк" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити; визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 на загальну суму 74311,73 грн та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4844,80 грн - встановити що витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, 69466,93 грн - вимоги другої черги; визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 74311,73 грн, що підлягають внесенню арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , а саме: АТ "Універсал Банк" в розмірі 74311,73 грн, з яких: 4844,80 грн - (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; 69466,93 грн - підлягають внесенню до другої черги вимог кредиторів; зобов'язано керуючого реструктуризацією Рабана М. Т. провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали; зобов'язано керуючого реструктуризацією Рабана М. Т. протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено 15.10.2025.
15.09.2025 арбітражний керуючий через систему “Електронний суд» подав заяву в якій просить затвердити план реструктуризації боргів боржника та провести судове засідання 15.10.2025 без його участі. Дана заява з додатками долучена до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 27.10.2025 постановлено, зокрема, затвердити план реструктуризації боргів боржника у справі № 903/544/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у редакції, поданій керуючим реструктуризацією Рабаном М. Т., зобов'язано ОСОБА_1 не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредиторів.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта. Відновлення платоспроможності фізичної особи).
Згідно з ч. 1 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч. 3 ст. 41 КУзПБ).
Згідно з ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 121 КУзПБ визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Про запровадження мораторію керуючий реструктуризацією повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУзПБ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 121 КУзПБ, мораторій не поширюється на: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) виплату та стягнення аліментів; 3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; 4) задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
Частиною 5 статті 121 КУзПБ передбачено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів.
Враховуючи вищезазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
З моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника/відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці інших постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Судом встановлено, що 16.09.2025 приватним виконавцем Виконавчого округу Волинської області Ошурком М. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79120508 з виконання виконавчого листа № 161/8139/25 від 04.09.2025, виданого Камінь-Каширським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ “ФК “Ейс» 56519,31 грн, з яких: 48295,44 грн заборгованості за кредитом, а також 2114,27 грн витрат по сплаті судового збору та 6109,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Також постановою приватного виконавця від 16.09.2025 визначено для боржника - ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 401,52 грн.
Відповідно до постанови від 16.09.2025 про стягнення з боржника основної винагороди постановлено стягнути на користь стягувача - приватного виконавця Виконавчого округу Волинської області Ошурка М. М. з ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в сумі 5651,93 грн.
Постановою від 16.09.2025 ВП №79120508 про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 62572,76 гривня.
Також приватним виконавцем Ошурком М. М. 17.10.2025 винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
У подальшому 01.10.2025 приватним виконавцем Ошурком М. М. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв'язку з тим, що 30.06.2025 Господарським судом Волинської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Як зазначив Верховний Суд у п. 90 постанови від 13.04.2023 по справі № 910/21981/16, Закон України "Про виконавче провадження" і КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.
Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов'язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.
Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:
- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (пункт 8 частини першої статті 20, частина тринадцята статті 30 ГПК, частина друга статті 7 КУзПБ);
- зупинення вчинення виконавчих дій (пункт 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження");
- мораторій на задоволення вимог кредиторів (частина третя статті 41, частини 1-3 статті 121 КУзПБ);
- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (частина чотирнадцята статті 39, частина п'ята статті 41, ч. 4 ст. 121, ч. 4 статті 131 КУзПБ).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (ч. 4 та ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Водночас, як зазначено вище, і на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.
За приписами ч.14 ст.39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20, Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі № 918/984/21, від 26.01.2023 у справі № 910/21981/16).
Отже, закон змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника таким чином, що боржник (після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) вже перебуває або йому судом має бути забезпечено перебування у такому правовому стані, який призведе до виконання передбаченої Кодексом мети конкретної процедури, яку щодо нього застосовано.
Згідно з частиною другою статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124-129 Кодексу).
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
За приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Статтями 123, 126 КУзПБ врегульовано порядок розроблення, схвалення та затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Враховуючи вищезазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Крім того, ухвалою Господарського суду Волинської області від 27.10.2025 затверджено план реструктуризації боргів у справі № 903/544/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .. Відповідно до плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 повинна щомісячно погашати кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, визначену частину грошових вимог.
Отже, враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та затвердження плану реструктуризації боргів боржника, погашення вимог кредиторів боржника має здійснюватися саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації, а наявність накладених приватним виконавцем після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арештів на грошові кошти ОСОБА_1 унеможливлює використання нею грошових коштів на цих банківських рахунках для виконання плану реструктуризації боргів та перешкоджає виконанню затвердженого судом плану реструктуризації боргів.
Згідно з положеннями статей 1, 2, 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Верховний Суд у постановах від 25.03.2020 у справі №175/3995/17-ц та від 10.01.2022 у справі №908/5303/15 також зазначив, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Судом відхиляються твердження приватного виконавця про пропуск заявником десятиденного строку на звернення до суду із скаргою на його бездіяльність, оскільки бездіяльність приватного виконавця внаслідок не зняття арешту за заявою скаржника від 19.09.2025 є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. Отже, ухвала про залишення скарги на бездіяльність державного виконавця, яка триває, без розгляду з мотивів пропуску процесуального строку подання скарги є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Такі висновки щодо строку звернення зі скаргою висловлені Верховним Судом у постановах від 23.10.2019 у справі №127/2-2177/2005, від 08.07.2020 у справі №589/6044/13, від 22.12.2021 у справі №760/19348/20, від 16.10.2023 у справі 910/1432/21, від 06.09.2024 у справі №909/893/17 та від 26.03.2025 у справі №910/1114/21, а тому є сталими і послідовними у їх застосуванні.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.05.2025 у справі №903/421/24 зазначила, що зважаючи на положення статті 19 Конституції України та статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець (приватний / державний) повинен вчиняти виконавчі дії не лише із дотриманням цього Закону, а й відповідно до інших нормативно-правових актів, додержання яких є обов'язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Суд звертає увагу, що принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у разі прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що цей закон буде застосовуватися. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16.
Також не відповідає дійсності твердження приватного виконавця про те, що боржниця не зверталася до нього із заявою про скасування арешту, оскільки зі змісту її заяви від 19.09.2025 слідує, що остання просила зупинити вчинення виконавчих дій, а саме зняти арешти з усіх її рахунків.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Ошурка Миколи Миколайовича щодо не зняття арештів з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №79120508 та наявність правових підстав для зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №79120508 накладеного постановою приватного виконавця Ошурка Миколу Миколайовича від 16.09.2025.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 2 статті 343 ГПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст. 1, 2, 12 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. ст.ст. 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
постановив:
1. Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Ошурка М. М. - задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу в Волинській області Ошурка Миколи Миколайовича щодо не зняття арештів з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №79120508.
3. Зобов'язати приватного виконавця Ошурка Миколу Миколайовича зняти арешти з рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №79120508.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 10.11.2025.
Суддя А. С. Вороняк