10 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/1874/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Склярук О.І.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№ 1869 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І., повне рішення складено 11.08.2025) у справі №922/1874/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня", м. Куп'янськ, Харківська область,
про стягнення 188 922,24 грн,
В березні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня":
1. заборгованість по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 № 60033 за спожиту електричну енергію у сумі 166 110,47 грн за період 12/2024- 03/2025;
2. нарахування по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 № 60033 з 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у сумі 4 667,13 грн та інфляційні втрати за період 03/2024-04/2025 включно у сумі 18 214,64 грн;
3. судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
06.06.2025 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та клопотання про долучення доказів.
Протокольною ухвалою від 23.06.2025 суд відхилив заяву позивача про уточнення позовних вимог і відхилив клопотання позивача про долучення доказів.
14.07.2025 позивач надав заяву з уточненням змісту позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Куп'янська друкарня» на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут»:
1. заборгованість по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01 2021 №60033 за спожиту електричну енергію у сумі 166 110,47 грн за період 12/2024 - 03/2025;
2. нарахування по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01 2021 №60033 з 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у сумі 4667,13 грн та інфляційні втрати за період 02/2024 - 06/2024, 08/2024 - 03/2025 включно у сумі 18 214,64 грн;
3. судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Протокольною ухвалою від 16.07.20205 суд задовольнив клопотання позивача, приєднав докази до матеріалів справи та прийняв уточнення позовних вимог до розгляду в наданій редакції.
29.07.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1874/25 в позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №60033 за спожиту електричну енергію за період з 12/2024 по 03/2025 в сумі 166110,47 грн та судовий збір у сумі 2129,11 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав. Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №60033 від 01.01.2021 щодо сплати вартості спожитої електроенергії за період грудень 2024 року - березень 2025 року у сумі 166 110,47 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати існуючої заборгованості є таким, що настав. Обставини, викладені позивачем у позові, відповідачем не спростовані, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію за період грудень 2024 року - березень 2025 року у сумі 166110,47 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначив, що позивач на підставі договору та п. 8 комерційної пропозиції на несплачену заборгованість, яка була стягнута з відповідача рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/1730/24, за періоди липень 2023 року, вересень 2024 року - березень 2025 року нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у сумі 4667,13 грн та інфляційні втрати за період 02/2024 - 06/2024, 08/2024 - 03/2025 у сумі 18214,64 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/1730/24 було стягнуто з відповідача основну заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №60033 від 01.01.2021 у розмірі 104821,13 грн, 3% річних у розмірі 1706,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 3039,82 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, але у рішенні судом не вказано період, за який вони стягнуті. Позивач не надав роз'яснення судом рішення від 19.07.2024 у справі №922/1730/24 щодо періоду, за який нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних, та за який вони задоволені судом. Як зазначено в рішенні, посилання позивача на позовну заяву, за якою судом ухвалено рішення від 19.07.2024 у справі №922/1730/24, як на доказ визначення періодів, суд вважає безпідставним, оскільки позовна заява не є належним та допустимим доказом того за який період стягнуті судом інфляційні втрати та 3% річних. До того ж, позивач не вірно зробив розрахунок інфляційних витрат - не врахував під час розрахунку інфляційних втрат місяць, в якому не було інфляції, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні та 3% річних нараховуються за весь час прострочення, тобто і за місяці, в яких не було інфляції, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1874/25 в частині відмови у стягненні 3% річних у розмірі 4 667,13 грн, індексу інфляції у розмірі 18 214,64 грн та суми судового збору у розмірі 293,29 грн, та постановити у цій частині нове судове рішення, яким стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 3 % річних у розмірі 4 667,13 грн, індексу інфляції у розмірі 18 214,64 грн та суму судового збору у розмірі 293,29 грн, в іншій частині рішення залишити без змін; покласти витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн на Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня".
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:
-позивачем до позовної заяви було додано розрахунок суми нарахованих 3% річних, з якого вбачається, що відповідачу були нараховані 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 на суму 4 667,13 грн та розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2023 по квітень 2024 року у сумі 18 214,64. На підтвердження відсутності подвійного стягнення за одні й ті самі періоди Товариством разом із додатковими поясненнями від 29.07.2025 було долучено до матеріалів справи № 922/1874/25 копію рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 №922/1730/24, копію позовної заяви у справі №922/1730/24 та розрахунки до позовної заяви у справі № 922/1730/24, з яких вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 № 922/1730/24 на користь ПрАТ “Харківенергозбут» з відповідача було стягнуто нараховані 3% річних за період з 16.08.2023 по 29.02.2024 у сумі 1 706,76 грн та нараховані інфляційні втрати за період з жовтня 2023 по лютий 2024 року у сумі 3 039,82 грн;
-у наданому позивачем розрахунку інфляційних втрат до позовної заяви у цій справі не зазначено нарахування серпня 2024 року за липень 2024 року, оскільки інфляція на споживчому ринку у липні 2024 року склала 0,0%, підтвердженням чого є скріншот екрану з інформацією з офіційного сайту Державної служби статистики України ukrstat.gov.ua. Зазначає, що відображення вказаного періоду жодним чином не вплинуло б на правильність розрахунку та загальну суму нарахування по інфляційним втратам за час прострочення грошового зобов'язання відповідача.
Також апелянт наголошує на необхідності надання інформації щодо рівня інфляції у липні 2024 року, просить поновити строк на подання доказів у справі №922/1874/25 та долучити до матеріалів справи №922/1874/25 скріншот екрану з інформацією з офіційного сайту Державної служби статистики України ukrstat.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№ 1869 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1874/25 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк до 25.09.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Запропоновано відповідачу у строк до 25.09.2025 надати до суду письмове ставлення щодо клопотання апелянта про поновлення строку на подання доказів у справі №922/1874/25 та долучення до матеріалів справи №922/1874/25 доказів. Встановлено учасникам справи строк до 25.09.2025 для подання заяв, клопотань, тощо.
Судова колегія зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Таким чином, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав.
У частині 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку, передбаченому частиною 10 статті 270 ГПК України.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів розглянувши клопотання позивача щодо поновлення строку на подання доказів у справі №922/1874/25, а саме скріншоту екрану з інформацією з офіційного сайту Державної служби статистики України ukrstat.gov.ua, зазначає, що наведена інформація є загальновідомою, а тому не є доказом у справі в розумінні ст.73 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії споживачу за вільними цінами на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 (далі - Постанова).
Згідно з п.13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Таким чином правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019, залишається АТ "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з ч.1-2 ст. 56 вказаного Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За змістом ч.1 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
У ч.4 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
У відповідності до п. 3.2.6 “Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Згідно з п. 3.1.7 Правил на вимогу споживача електропостачальник має надати паперовий примірник договору, підписаний з його боку.
У ст.181 ГК України (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття рішення у справі) визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідно до п.4.12 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
У п.4.13 Правил передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
01.01.2021 шляхом надання підписаної відповідачем заяви-приєднання від 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня" (споживачем) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальником) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №60033, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).
У п.5.5 договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Згідно з п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
За умовами п.5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 5.10 договору споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції яка є додатком до цього договору.
Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
За умовами п.5 комерційної пропозиції №1П рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
У п.8 комерційної пропозиції №1П визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Згідно з переданими відомостями від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено наступні рахунки за спожиту електричну енергію:
- за липень 2023 року на суму 111 116,36 грн разом з ПДВ. Відповідачем за липень 2023 року спожито 15570 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за липень 2023 року та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 року направлено засобами поштового зв'язку 08.08.2023. Строк оплати рахунку до 15.08.2023;
- з серпня 2023 року по серпень 2024 року нарахування відсутнє, оскільки не було споживання;
- за вересень 2024 року на суму 11 620,33 грн разом з ПДВ. Відповідачем за вересень 2024 року спожито 1172 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за вересень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2024 року направлено засобами поштового зв'язку 09.10.2024. Строк оплати рахунку до 16.10.2024;
- за жовтень 2024 року на суму 27 077,93 грн разом з ПДВ. Відповідачем за жовтень 2024 року спожито 2701 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та підписаного акту приймання передачі електричної енергії відповідачем. Рахунок за жовтень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2024 року було видано уповноваженій особі відповідача нарочно 11.11.2024. Строк оплати рахунку до 18.11.2024;
- за листопад 2024 року на суму 31 007,08 грн разом з ПДВ. Відповідачем за листопад 2024 року спожито 3177 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та підписаного акту приймання передачі електричної енергії відповідачем. Рахунок за листопад 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2024 року було видано уповноваженій особі відповідача нарочно 10.12.2024. Строк оплати рахунку до 17.12.2024;
- за грудень 2024 року на суму 49 828,19 грн разом з ПДВ. Відповідачем за грудень 2024 року спожито 4838 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та підписаного акту приймання передачі електричної енергії відповідачем. Рахунок за грудень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2024 року було видано уповноваженій особі відповідача наручно 14.01.2025. Строк оплати рахунку до 21.01.2025;
- за січень 2025 року на суму 51 934,82 грн разом з ПДВ. Відповідачем за січень 2025 року спожито 4814 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та підписаного акту приймання передачі електричної енергії відповідачем. Рахунок за січень 2025 року та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2025 року було видано уповноваженій особі відповідача нарочно 10.02.2025. Строк оплати рахунку до 17.02.2025;
У січні було частково сплачено заборгованість липня 2023 року на загальну суму 91814,51 грн.
- за лютий 2025 року на суму 56 064,54 грн разом з ПДВ. Відповідачем за лютий 2025 року спожито 5214 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та підписаного акту приймання передачі електричної енергії відповідачем. Рахунок за лютий 2025 року та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2025 року було видано уповноваженій особі відповідача нарочно 10.03.2025. Строк оплати рахунку до 17.03.2025;
- за березень 2025 року на суму 41345,32 грн разом з ПДВ. Відповідачем за березень 2025 року спожито 4169 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та підписаного акту приймання передачі електричної енергії відповідачем. Рахунок за березень 2025 року та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2025 року було видано уповноваженій особі відповідача нарочно 09.04.2025. Строк оплати рахунку до 16.04.2025;
У березні було сплачено заборгованість липня, вересня, жовтня, листопада та частково грудня 2024 року на загальну суму 115 774,36 грн.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, проте відповідачем умови договору щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожиту електричну енергію за період грудень 2024 року - березень 2025 року у сумі 166 110,47 грн.
Також позивачем нараховано 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у сумі 4667,13 грн та інфляційні втрати за період 02/2024 - 06/2024, 08/2024 - 03/2025 включно у сумі 18 214,64 грн.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Рішення суду щодо стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №60033 за спожиту електричну енергію за період з 12/2024 по 03/2025 в сумі 166 110,47 грн не оскаржується, тому з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині.
Предметом апеляційного провадження є відмова у задоволенні позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Судом в межах даної справи встановлено порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасно здійснених оплат за спожиту електричну енергію за зобов'язаннями липня 2023 року, вересня - грудня 2024 року, січня - березня 2025 року.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначає ст. 625 ЦК України.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За змістом вищенаведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Отже, передбачений ч.2 ст.625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, позивачем до позовної заяви було додано розрахунок суми нарахованих 3% річних, з якого вбачається, що відповідачу були нараховані 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 на суму 4 667,13 грн та розрахунок інфляційних втрат за період з березня 2023 по квітень 2024 року у сумі 18 214,64. На підтвердження відсутності подвійного стягнення за одні й ті самі періоди Товариством разом із додатковими поясненнями від 29.07.2025 було долучено до матеріалів справі № 922/1874/25 копію рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 №922/1730/24, копію позовної заяви у справі №922/1730/24 та розрахунки до позовної заяви у справі № 922/1730/24, з яких вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 № 922/1730/24 на користь ПрАТ “Харківенергозбут» з відповідача було стягнуто нараховані 3% річних за період з 16.08.2023 по 29.02.2024 у сумі 1 706,76 грн та нараховані інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року у сумі 3 039,82 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, послався на те, що позивач не надав роз'яснення судом рішення від 19.07.2024 у справі №922/1730/24 щодо періоду, за який нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних, та за який вони задоволені судом; посилання позивача на позовну заяву, за якою судом ухвалено рішення від 19.07.2024 у справі №922/1730/24, як на доказ визначення періодів, суд визнав безпідставним, оскільки позовна заява не є належним та допустимим доказом того за який період стягнуті судом інфляційні втрати та 3% річних.
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач у позовній заяві у даній справі №922/1874/25 просив, зокрема стягнути 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у сумі 4 667,13 грн та інфляційні втрати за період 03/2024-04/2025 включно у сумі 18 214,64 грн.
14.07.2025 позивач надав заяву з уточненням змісту позовних вимог, в якій останній зазначив, що:
- 3% річних у розмірі 4 667,13 грн нараховані позивачем на зобов'язання липня 2023 року, вересня 2024 року, жовтня 2024 року, листопада 2024 року, грудня 2024 року, січня 2025 року, лютого 2025 року та березня 2025 року за період з 01 березня 2024 року по 30 квітня 2025 року;
- інфляційні втрати нараховані за період з березня 2024 року по квітень 2025 року у розмірі 18 214,64 грн. Натомість, вказані місяці відображають період, в якому нараховані інфляційні втрати, станом на 01.05.2025. Отже, період, за який нараховані інфляційні втрати складає з лютого 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по березень 2025 року у розмірі 18 214,64 грн.
29.07.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній вказав, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/1730/24 було задоволено позовні вимоги ПрАТ “Харківенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Куп'янська друкарня» у повному обсязі та стягнуто з ТОВ “Куп'янська друкарня» заборгованість липня 2023 року у сумі 104 821,13 грн, 3 % річних у сумі 1 706,76 грн за період з 16.08.2023 по 29.02.2024, а також інфляційні втрати у сумі 3 039,82 грн за період, в якому нараховується індекс інфляції, з жовтня 2023 по лютий 2024 року.
До вказаних пояснень позивачем було додано рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/1730/24, позовна заява та розрахунки по позовній заяві.
Відповідно до частин 1, 2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За змістом ч.1 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У п.3 ч.3 ст.162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У позовній заяві у справі № 922/1730/24 позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1706,76 грн за період з 16.08.2023 по 29.02.2024 та інфляційні втрати у сумі 3039,82 грн за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року станом на 01.03.2024.
З наданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що 3% річних нараховані позивачем за період з 16.08.2023 по 29.02.2024, інфляційні втрати -за період з вересня 2023 року (нараховані у жовтні 2023 року) по січень 2024 року (нараховані у лютому 2024 року).
Зі змісту рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/1730/24 не вбачається, що судом вказувався період нарахування і стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Разом з цим, позов задоволено у повному обсязі.
Тобто, з відповідача було стягнуто 3% річних у сумі 1706,76 грн за період з 16.08.2023 по 29.02.2024 та інфляційні втрати у сумі 3039,82 грн за період з вересня 2023 року по січень 2024 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява не є належним та допустимим доказом, з якого можна визначити період стягнутих судом інфляційних втрат та 3% річних у межах справи № 922/1730/24 .
Як вже зазначалось, у даній справі позивачем нараховано 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у розмірі 4 667,13 грн та інфляційні втрати нараховані за період з лютого 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по березень 2025 року у розмірі 18 214,64 грн.
Тобто, позивачем визначено інші періоди стягнення 3% річних та інфляційних втрат, ніж було стягнуто судовим рішенням у справі №922/1730/24, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає скасуванню.
Відповідачем не було надано до суду першої інстанції будь-яких зауважень на розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у розмірі 4 667,13 грн вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку позивача в частині нарахування інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
Позивачем інфляційні втрати нараховані за період з лютого 2024 року по червень 2024 року та з серпня 2024 року по березень 2025 року у розмірі 18 214,64 грн.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція) (такий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №910/21124/20, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21).
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не врахував під час розрахунку інфляційних втрат місяць, в якому не було інфляції, оскільки інфляційні нараховуються за весь час прострочення, тобто і за місяці, в яких не було інфляції.
Разом з цим, судом першої інстанції не було враховано, що за загально відомою інформацією з офіційного сайту Державної служби статистики України щодо індексу інфляції, зокрема, за липень 2024 року, вбачається що індекс інфляції у вказаному місяці склав 100,0%. Тобто, не було ні інфляції, ні дефляції. При прийнятті рішення суд повинен здійснювати власний розрахунок у відповідності до вимог чинного законодавства, та у випадку встановлення, що позивачем не правильно здійснено розрахунок, зазначити яка сума є правильною.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних втрат за період лютий 2024 року - березень 2025 року вважає, що правильною є сума у розмірі 18 984,98 грн. Разом з цим, враховуючи те, що позивач просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 18 214,64 грн, що є правом останнього, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 18 214,64 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1874/25 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1874/25 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:
“Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня" (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. 1-го Травня, 2, код ЄДРПОУ 02470431) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №60033 за спожиту електричну енергію за період з 12/2024 по 03/2025 року в сумі 166 110,47 грн, 3% річних за період з 01.03.2024 по 30.04.2025 у розмірі 4 667,13 грн, інфляційні втрати за період лютий 2024 року - березень 2025 року у розмірі 18 214,64 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.»
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янська друкарня" (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. 1-го Травня, 2, код ЄДРПОУ 02470431) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.11.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.І. Склярук