ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 листопада 2025 року Справа № 906/1112/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
заявника: не з"вився
ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)": не з"явився
ТОВ "АКРІС-ГРУП": Довгалюк Р.О. , приватного виконавця: Лейковська А.О. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 про забезпечення позову (суддя Прядко О.В., м. Житомир , повний текст складено 25.08.2025)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БСБС+" до подачі позову
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)"
про визнання права власності на арештоване майно вартістю 106000,00 грн. та зняття з нього арешту
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 заяву ТОВ "БСБС+" про забезпечення позову від 21.08.2025 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1825683600:06:000:0004; 1825683600:06:000:0013; 1825683600:06:000:0014; 1825683600:06:000:0023; 1825683600:06:000:0046; 1825683600:06:000:0067; 1825683600:06:000:0073; 1825683600:06:000:0074; 1825683600:06:000:0078; 1825683600:06:000:0080; 1825683600:06:000:0103; 1825683600:06:000:0105; 1825683600:06:000:0107; 1825683600:06:000:0109; 1825683600:06:000:0111; 1825683600:06:000:0112; 1825683600:06:000:0117; 1825683600:06:000:0119; 1825683600:06:000:0121; 1825683600:06:000:0122; 1825683600:06:000:0126; 1825683600:06:000:0127; 1825683600:06:000:0128; 1825683600:06:000:0131; 1825683600:06:000:0136; 1825683600:06:000:0141; 1825683600:06:000:0143; 1825683600:06:000:0144; 1825683600:06:000:0156; 1825683600:06:000:0161; 1825683600:06:000:0162; 1825683600:06:000:0163; 1825683600:06:000:7174; 1825683600:07:000:0003; 1825683600:07:000:0004; 1825683600:07:000:0005; 1825683600:07:000:0006; 1825683600:07:000:0008; 1825683600:07:000:0010; 1825683600:07:000:0012; 1825683600:07:000:0013; 1825683600:07:000:0017; 1825683600:07:000:0026; 1825683600:07:000:0027; 1825683600:07:000:0031; 1825683600:07:000:0032; 1825683600:07:000:0033; 1825683600:07:000:0035; 1825683600:07:000:0036; 1825683600:07:000:0037; 1825683600:07:000:0043; 1825683600:07:000:0048; 1825683600:07:000:0051; 1825683600:07:000:0052; 1825683600:07:000:0056; 1825683600:07:000:0057; 1825683600:07:000:0062; 1825683600:07:000:0064; 1825683600:07:000:0068; 1825683600:07:000:0074; 1825683600:07:000:0077; 1825683600:07:000:0078; 1825683600:07:000:0083; 1825683600:07:000:0089; 1825683600:07:000:0095; 1825683600:07:000:0100; 1825683600:07:000:0102; 1825683600:07:000:0107; 1825683600:07:000:0108; 1825683600:07:000:0109; 1825683600:07:000:0110; 1825683600:08:000:0020; 1825683600:08:000:0026; 1825683600:08:000:0040; 1825683600:08:000:0043; 1825683600:08:000:0045; 1825683600:08:000:0046; 1825683600:08:000:0050; 1825683600:08:000:0051; 1825683600:08:000:0052; 1825683600:08:000:0054; 1825683600:08:000:0057; 1825683600:08:000:0061; 1825683600:08:000:0066; 1825683600:08:000:0072; 1825683600:08:000:0096; 1825683600:08:000:0104; 1825683600:08:000:0105; 1825683600:08:000:7024; 1825683600:09:000:0001; 1825683600:09:000:0004; 1825683600:09:000:0008; 1825683600:09:000:0011; 1825683600:09:000:0015; 1825683600:09:000:0029; 1825683600:09:000:0030; 1825683600:09:000:0033; 1825683600:09:000:0046; 1825683600:09:000:0047; 1825683600:09:000:0048; 1825683600:09:000:0068; 1825683600:09:000:0070; 1825683600:09:000:0074; 1825683600:09:000:0077; 1825683600:09:000:0112; 1825683600:09:000:0113.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, особа, яка не брала участь у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу від 25.08.2025 Господарського суду Житомирської області по справі №906/1112/25 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ТОВ «БСБС+» у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25. Об'єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ-АГРО" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд справи призначено на 15 жовтня 2025 року.
15 жовтня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БСБС+" подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить суд відкласти розгляд справи №906/1112/25 на іншу дату. Поновити та надати додатковий строк для подання відзиву на апеляційні скарги.
У судовому засіданні 15.10.2025 представники ТОВ "НОР-ЕСТ-АГРО" та ТОВ "АКРІС-ГРУП" заперечили щодо задоволення клопотання ТОВ "БСБС+" про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 15.10.2025 ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.10.2025 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БСБС+" про поновлення строку та надання додаткового строку для подання відзиву на апеляційні скарги відмовлено. Розгляд апеляційних скарг відкладено на 05 листопада 2025 року (а.м.о.у. 21-25 т.3).
28 жовтня 2025 року представником ТОВ "АКРІС-ГРУП" адвокатом Довгалюком Р.О. подані додаткові пояснення по справі, в яких просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ГРУП» задовольнити в повному обсязі.
05 листопада 2025 року ТОВ "БСБС+" подано відзив на апеляційні скарги, в якому просив відмовити у задоволені апеляційних скарг ТОВ «АКРІС-ГРУП» та ТОВ «НОР- ЕСТ АГРО» на ухвалу господарського суд Житомирської області від 25.08.2025 року у справі 906/1112/25.
Представник ТОВ "АКРІС-ГРУП" в судовому засіданні 05.11.2025 надав пояснення щодо порушених прав та інтересів товариства оскаржуваною ухвалою, підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.
В судовому засіданні 05.11.2025 представник приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марини Сергіївни підтримала позицію ТОВ "АКРІС-ГРУП" щодо порушених прав та інтересів товариства та також підтримала доводи апеляційної скарги останнього та надала відповідні пояснення.
В судове засідання 05.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "БСБС+" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника ТОВ "АКРІС-ГРУП" та представника приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марини Сергіївни, розглянувши доводи апеляційної скарги ТОВ "АКРІС-ГРУП", перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
1.Зміст ухвали суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, врахувавши правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 та Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі №757/22558/20 оцінивши доводи заявника, виснував, що у даному випадку невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має звернутися до суду, подавши позов про визнання права власності на майно та зняття арешту з такого майна, оскільки вірогідна реалізація на електронних торгах до закінчення судового розгляду справи за таким позовом майна (права оренди земельних ділянок) неминуче призведе до здійснення новим володільцем реєстрації набутого права власності на спірне майно та в подальшому унеможливить захист і поновлення в межах одного судового провадження прав позивача без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та/або інтересів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що захід забезпечення позову у вигляді зупинення продажу майна відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "АКРІС-ГРУП" посилається на те, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм матеріального і процесуального права, не дослідивши фактичних обставин справи та не врахувавши наслідків такого забезпечення для інших осіб, зокрема для ТОВ «АКРІС-ГРУП», яке набуло право оренди земельних ділянок у результаті законних торгів. Зазначається, що ухвала впливає на права та інтереси скаржника, оскільки її виконання позбавляє його можливості завершити оформлення набутих прав оренди та здійснити державну реєстрацію, що може призвести до втрати набутого права через сплив строків підписання договорів, визначених пунктом 46 Вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 22.09.2021.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції визнав заяву про забезпечення позову такою, що відповідає вимогам статті 139 ГПК України, хоча вона не містила необхідних відомостей, зокрема пропозицій щодо зустрічного забезпечення, а також не була належно обґрунтована доказами існування реальної загрози невиконання майбутнього рішення. Суд, усупереч статтям 73, 139, 140 ГПК України, не перевірив наявності доказів, що підтверджують необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, і не врахував, що відповідні заходи мають бути співмірними із заявленими вимогами. Посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема на постанови від 25.03.2019 у справі №920/622/18, від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 15.09.2023 у справах №917/453/23, №911/1518/22, №922/1864/23, а також від 11.01.2024 у справі №916/3599/23, якими підтверджується, що саме лише припущення про можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення без доказів не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Скаржник зазначає, що заява позивача не містила жодних пропозицій про зустрічне забезпечення, а суд, приймаючи ухвалу, не вирішив цього питання та не навів мотивів відсутності необхідності його застосування, що є прямим порушенням ч.6, ч.8 ст.140 ГПК України. Така бездіяльність суперечить принципу пропорційності та рівності сторін. Верховний Суд у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22 наголошував, що зустрічне забезпечення є інструментом для запобігання зловживанням процесуальними правами й забезпечення балансу інтересів сторін.
ТОВ «АКРІС-ГРУП» зазначає, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову до його подання фактично зупинила виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у справі №57/24 за позовом ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" до ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", третя особа ТОВ "АГРО-ЦВІТ-2012" про стягнення заборгованості за договором поставки №80/23/206 від 15.05.2023 року у розмірі 7 297 139 грн 60 коп. на підставі якого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 постановлено видати судовий наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 07 січня 2025 року у третейській справі №57/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" заборгованості за договором поставки №80/23/206 від 15.05.2023 року у розмірі 7 297 139 грн 60 коп. Це рішення перебувало на виконанні у приватного виконавця Шевченко М.С. у межах провадження №77807773, де відбувалась реалізація прав оренди земельних ділянок. Таким чином, ухвала суду першої інстанції суперечить принципу обов'язковості судових рішень і фактично блокує виконання чинного рішення, що заборонено практикою Верховного Суду (постанови від 24.06.2021 у справі №310/9167/20, від 04.11.2021 у справі №907/416/21, від 05.10.2022 у справі №705/3587/21-ц).
Апелянт наголошує, що суд не надав оцінки позиції приватного виконавця, який вказував на очевидні ознаки недобросовісності та узгодженості дій між ТОВ «БСБС+» і ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ». Правочин, який позивач використовує для обґрунтування позову, укладено керівником із перевищенням повноважень, а сам факт його вчинення під час перебування боржника у Єдиному реєстрі боржників свідчить про намагання уникнути виконання рішення. Крім того, існує зв'язок між сторонами спору через спільних бенефіціарів ( ОСОБА_1 ) та інші господарські справи (№910/6738/25, №910/6739/25, №910/6740/25), що підтверджує узгодженість дій сторін із метою уникнення виконання зобов'язань. Скаржник вказує, що суд проігнорував критерії фраудаторності правочину, визначені у постанові Верховного Суду від 05.08.2025 у справі №910/430/22 (910/17536/23): момент вчинення договору, пов'язаність сторін, неринкову ціну та очевидну недобросовісність поведінки боржника. Зокрема, договір купівлі-продажу права оренди від 07.03.2025 укладено між пов'язаними особами в момент, коли вже існувало виконавче провадження, а заяву про забезпечення позову подано саме у день проведення торгів 21.08.2025, що свідчить про навмисну спробу зірвати законну реалізацію майна боржника.
Колегія суддів залишила відзив ТОВ "БСБС+" на апеляційні скарги від 05.11.2025 без розгляду в силу приписів ч.2 ст.118 ГПК України, оскільки строк подання відзиву згідно ухвал суду апеляційної інстанції від 16.09.2025, які доставлені до електронного кабінету ТОВ "БСБС+" 17.09.2025 15:25, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до зареєстрованого Електронного кабінету (а.с.233, 240 т.2) сплив 27.09.2025.
ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося. Згідно ч.3 ст.263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
07 березня 2025 року між ТОВ «БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ(БС)» та ТОВ «БСБС+» укладено договір продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення 2ЖДК-Ч (а.м.о.у. 8-9 т.1).
Відповідно до п. 1.1. договору в порядку передбаченим пунктом 4.1. даного договору продавець зобов'язується передати права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (надалі - права оренди земельних ділянок) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (інші речові права на нерухоме майно) і сплатити за них грошову суму відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору загальна площа земельних ділянок, права оренди яких відчужуються за цим договором, становить 294,6792 га. Кількість ділянок - 174 шт.
Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна продажу права оренди земельних ділянок, вказаних в додатку №1 до даного договору, становить 1000 гривень 00 копійок за одну ділянку, без ПДВ.
Відповідно до п. 4.1. договору права оренди земельних ділянок вважаються переданими продавцем покупцю на підставі відповідного акту приймання-передачі права оренди земельних ділянок.
Згідно акту приймання-передачі права оренди земельних ділянок до договору №2ЖДК-Ч продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.03.2025 року продавець передав, а покупець отримав зокрема, 174 земельних ділянок (а.м.о.у. 10 т.1).
22 травня 2025 року приватним виконавцем Шевченко Мариною Сергіївною в рамках виконавчого провадження 7780773 здійснено опис та арешт майна, яке належить на праві власності Позивачу, а саме право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1. 1825683600:06:000:0004; 2. 1825683600:06:000:0013; 3. 1825683600:06:000:0014; 4. 1825683600:06:000:0023; 5. 1825683600:06:000:0046; 6. 1825683600:06:000:0067; 7. 1825683600:06:000:0073; 8. 1825683600:06:000:0074; 9. 1825683600:06:000:0078; 10. 1825683600:06:000:0080; 11. 1825683600:06:000:0103; 12. 1825683600:06:000:0105; 13. 1825683600:06:000:0107; 14. 1825683600:06:000:0109; 15. 1825683600:06:000:0111; 16. 1825683600:06:000:0112; 17. 1825683600:06:000:0117; 18. 1825683600:06:000:0119; 19. 1825683600:06:000:0121; 20. 1825683600:06:000:0122; 21. 1825683600:06:000:0126; 22. 1825683600:06:000:0127; 23. 1825683600:06:000:0128; 24. 1825683600:06:000:0131; 25. 1825683600:06:000:0136; 26. 1825683600:06:000:0141; 27. 1825683600:06:000:0143; 28. 1825683600:06:000:0144; 29. 1825683600:06:000:0156; 30. 1825683600:06:000:0161; 31. 1825683600:06:000:0162; 32. 1825683600:06:000:0163; 33. 1825683600:06:000:7174; 34. 1825683600:07:000:0003; 35. 1825683600:07:000:0004; 36. 1825683600:07:000:0005; 37. 1825683600:07:000:0006; 38. 1825683600:07:000:0008; 39. 1825683600:07:000:0010; 40. 1825683600:07:000:0012; 41. 1825683600:07:000:0013; 42. 1825683600:07:000:0017; 43. 1825683600:07:000:0026; 44. 1825683600:07:000:0027; 45. 1825683600:07:000:0031; 46. 1825683600:07:000:0032; 47. 1825683600:07:000:0033; 48. 1825683600:07:000:0035
49. 1825683600:07:000:0036; 50. 1825683600:07:000:0037; 51. 1825683600:07:000:0043;
52. 1825683600:07:000:0048 53. 1825683600:07:000:0051; 54. 1825683600:07:000:0052; 55. 1825683600:07:000:0056; 56. 1825683600:07:000:0057; 57. 1825683600:07:000:0062; 58. 1825683600:07:000:0064; 59. 1825683600:07:000:0068; 60. 1825683600:07:000:0074; 61. 1825683600:07:000:0077; 62. 1825683600:07:000:0078; 63. 1825683600:07:000:0083; 64. 1825683600:07:000:0089; 65. 1825683600:07:000:0095; 66. 1825683600:07:000:0100; 67. 1825683600:07:000:0102; 68. 1825683600:07:000:0107; 69. 1825683600:07:000:0108; 70. 1825683600:07:000:0109; 71. 1825683600:07:000:0110; 72. 1825683600:08:000:0020; 73. 1825683600:08:000:0026; 74. 1825683600:08:000:0040; 75. 1825683600:08:000:0043; 76. 1825683600:08:000:0045; 77. 1825683600:08:000:0046; 78. 1825683600:08:000:0050; 79. 1825683600:08:000:0051; 80. 1825683600:08:000:0052; 81. 1825683600:08:000:0054 82. 1825683600:08:000:0057; 83. 1825683600:08:000:0061; 84. 1825683600:08:000:0066; 85. 1825683600:08:000:0072; 86. 1825683600:08:000:0096; 87. 1825683600:08:000:0104; 88. 1825683600:08:000:0105; 89. 1825683600:08:000:7024; 90. 1825683600:09:000:0001; 91. 1825683600:09:000:0004; 92. 1825683600:09:000:0008; 93. 1825683600:09:000:0011; 94. 1825683600:09:000:0015; 95. 1825683600:09:000:0029; 96. 1825683600:09:000:0030; 97. 1825683600:09:000:0033; 98. 1825683600:09:000:0046, 99. 1825683600:09:000:0047; 100. 1825683600:09:000:0048; 101. 1825683600:09:000:0068; 102. 1825683600:09:000:0070; 103. 1825683600:09:000:0074; 104. 1825683600:09:000:0077; 105. 1825683600:09:000:0112; 106. 1825683600:09:000:0113 (а.м.о.у.11-21 т.1).
ТОВ «БСБС+» керуючись приписами ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" вирішило звернутись з позовом предметом, якого є визнання права власності на арештоване майно та зняття з нього арешту. Ціна позову становить 106 000 грн, тобто вартість майна, яке арештовано відповідно до постанови приватного виконавця від 22.05.2025 року.
Проте, попередньо керуючись приписами ст. 136 ГПК України, ТОВ «БСБС+» 21 серпня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БСБС+" до Господарського суду Житомирської області подано заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БСБС+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", третя особа приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Шевченко Марина Сергіївна, про визнання права власності на арештоване майно вартістю 106000,00 грн та зняття з нього арешту (а.м.о.у. 1-6).
У вказаній заяві ТОВ "БСБС+" просив суд першої інстанції вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", а саме права оренди 106 земельних ділянок сільськогосподарського призначення згідно зазначеного у прохальній частині цієї заяви переліку, які належать позивачу на праві власності. Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що описане та арештоване майно може бути реалізоване в рамках виконавчого провадження №7780773 щодо стягнення коштів з ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", що порушить майнові права ТОВ "БСБС+".
22 серпня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Шевченко Мариною Сергіївною до Господарського суду Житомирської області подано заперечення на заяву про забезпечення позову від 21.08.2025, у яких зазначено, що станом на день проведення опису та арешту спірного майна і станом на даний час право оренди спірних земельних ділянок зареєстровано за ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", відтак, у розумінні чинного законодавства ТОВ "БСБС+" не набуло право оренди спірних земельних ділянок на підставі зазначеного ним договору продажу №2ЖДК-Ч від 07.03.2025. На думку приватного виконавця, обставини укладення цього договору в цілому є дуже сумнівними, адже, по-перше, керівник ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" Корбут В.Л., яким підписано договір, має обмеження: “правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі або продажу права оренди землі є нікчемний без рішення вищого органу управління про це, підписи на якому засвідчені нотаріально»; по-друге, виконавче провадження №77807773 відкрито 14.04.2025, а отже з цього моменту боржник автоматично перебуває в Єдиному реєстрі боржників, і, згідно зі ст.9 Закону України “Про виконавче провадження», наявні підстави для визнання такого правочину недійсним. Приватний виконавець вважає дії заявника недобросовісними та узгодженими із боржником, спрямовані виключно на недопущення продажу активів боржника з метою ухилення від виконання рішення суду та від виконання грошових зобов'язань, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, адже зупинення продажу права оренди відповідних земельних ділянок, належних боржнику, порушує не тільки права стягувача у виконавчому провадженні, але і права учасників сьогоднішніх електронних аукціонів, які є потенційними покупцями таких прав оренди (а.м.о.у. 26-27 т.1).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 заяву ТОВ "БСБС+" про забезпечення позову до подачі позову від 21.08.2025 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", права оренди 106 земельних ділянок вказаних у заяві (а.м.о.у. 38-41 т.1).
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно доводів апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Поряд з цим реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону, яким у господарському спорі є ГПК України.
За приписами частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частиною другою статті 254 ГПК України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, заявник апеляційної скарги на момент подання ТОВ "БСБС+" заяви про забезпечення позову від 21.08.2025 не було учасником справи №906/1112/25, відтак позбавлено права на апеляційне оскарження судового рішення у такій справі саме в статусі її учасника.
Водночас норми наведеної вище частини першої статті 254 ГПК України наділяють правом апеляційного оскарження також інших осіб, які не є учасниками справи, однак якщо у судовому рішенні суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Суд апеляційної інстанції звертається до сталої правової позиції Верховного Суду щодо права на апеляційне оскарження судового рішення, викладеної, зокрема, в постановах від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 та від 01.11.2021 у справі №10/5026/290/2011, від 11.05.2023 у справі №908/1324/21, від 19.04.2024 у справі №911/3456/15, 13.05.2024 у справі №913/567/19, від 09.07.2024 у справі №910/2217/23.
Таким чином, особа, яка не є учасником справи та звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Такі правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 11.03.2024 у справі №922/5628/14.
З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що 21.08.2025 в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі» проведено земельні торги з реалізації належних боржнику прав оренди земельних ділянок, зокрема із 137 аукціонів фактично відбулися 113, за результатами яких визначено переможців земельних торгів та направлено їм для підписання сформовані електронною торговою системою протоколи про результати земельних торгів.
З долучених до апеляційної скарги протоколів про результати земельних торгів вбачається, що переможцем земельних торгів за результатами продажу права оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами: 1825683600:06:000:0004; 1825683600:06:000:0013; 1825683600:06:000:0014; 1825683600:06:000:0023; 1825683600:06:000:0046; 1825683600:06:000:0067; 1825683600:06:000:0073; 1825683600:06:000:0074; 1825683600:06:000:0078; 1825683600:06:000:0080; 1825683600:06:000:0103; 1825683600:06:000:0105; 1825683600:06:000:0107; 1825683600:06:000:0109; 1825683600:06:000:0111; 1825683600:06:000:0112; 1825683600:06:000:0117; 1825683600:06:000:0119; 1825683600:06:000:0122; 1825683600:06:000:0126; 1825683600:06:000:0127; 1825683600:06:000:0128; 1825683600:06:000:0131; 1825683600:06:000:0136; 1825683600:06:000:0141; 1825683600:06:000:0143; 1825683600:06:000:0144; 1825683600:06:000:0161; 1825683600:06:000:0162; 1825683600:06:000:0163; 1825683600:06:000:7174; 1825683600:07:000:0006; 1825683600:07:000:0013; 1825683600:07:000:0026; 1825683600:07:000:0027; 1825683600:07:000:0031; 1825683600:07:000:0051; 1825683600:07:000:0057; 1825683600:07:000:0064; 1825683600:07:000:0068; 1825683600:07:000:0074; 1825683600:07:000:0078; 1825683600:07:000:0083; 1825683600:07:000:0089; 1825683600:07:000:0095; 1825683600:07:000:0100; 1825683600:07:000:0102; 1825683600:07:000:0107; 1825683600:07:000:0108; 1825683600:07:000:0109; 1825683600:07:000:0110; 1825683600:08:000:0020; 1825683600:08:000:0040; 1825683600:08:000:0043; 1825683600:08:000:0045; 1825683600:08:000:0046; 1825683600:08:000:0050; 1825683600:08:000:0051; 1825683600:08:000:0052; 1825683600:08:000:0057; 1825683600:08:000:0066; 1825683600:08:000:0072; 1825683600:08:000:0096; 1825683600:08:000:0104; 1825683600:08:000:0105; 1825683600:08:000:7024; 1825683600:09:000:0001; 1825683600:09:000:0004; 1825683600:09:000:0011; 1825683600:09:000:0015; 1825683600:09:000:0029; 1825683600:09:000:0030; 1825683600:09:000:0033; 1825683600:09:000:0046; 1825683600:09:000:0047; 1825683600:09:000:0048; 1825683600:09:000:0068; 1825683600:09:000:0070; 1825683600:09:000:0074; 1825683600:09:000:0077; 1825683600:09:000:0113, продаж (реалізацію), яких зупинено оскаржуваною ухвалою стало ТОВ "АКРІС-ГРУП" (а.м.о.у. 5-224 т.2).
Таким чином, оскаржувана ухвала прямо впливає на інтереси ТОВ "АКРІС-ГРУП", який як переможець у вищевказаних земельних торгах зацікавлена завершити оформлення набутих в результаті проведених торгів прав оренди спірних земельних ділянок, в тому числі здійснити державну реєстрацію таких та крім того, існує ризик втрати такого права, через те, що Товариство, будучи переможцем торгів не зможе підписати договір протягом 20 робочих днів, як це визначено в п. 46 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1013.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала впливає на інтереси ТОВ "АКРІС-ГРУП", що свідчить про наявність у нього права на оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 про забезпечення позову.
Відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
В даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для залучення ТОВ "АКРІС-ГРУП" до участі у справі №906/1112/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з підстав уникнення подвійного залучення, з огляду на те, що як вбачається з матеріалів вказаної справи ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.09.2025 прийнято позовну заяву (з урахуванням заяви позивача від 08.09.2025 про зміну предмету позову, а саме вилучення позовної вимоги про зняття арешту з майна) ТОВ "БСБС+" до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1112/25. Вказаною ухвалою судом першої інстанції, залучено до участі у справі ТОВ "АКРІС-ГРУП" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача .
Щодо розгляду заяви про забезпечення позову по суті.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.6 ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Колегія суддів зазначає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20).
Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Оскільки у в даному випадку ТОВ "БСБС+" має на меті звернутися до суду як з вимогами майнового характеру (про визнання права власності на рухоме майно), так і з вимогою немайнового характеру (про зняття арешту з рухомого майна), то апеляційний суд зазначає, що в цьому випадку мають одночасно досліджуватися такі підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як зупинення продажу на електронних торгах арештованого майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так і достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 19.05.2021 у справі №916/3638/20).
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, заявник зазначив, що права оренди на спірні земельні ділянки придбано ТОВ "БСБС+" у ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" на підставі договору продажу права оренди на спірні земельних ділянок сільськогосподарського призначення №2ЖДК-Ч від 07.03.2025 та акта приймання-передачі права оренди до цього договору від 07.03.2025. Однак, матеріалів оскарження ухвали вбачається, що 14 квітня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Шевченко Мариною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77807773, боржником у якому є ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" на виконання наказу Північного апеляційного господарського суду №873/10/25 від 09.04.2025 про стягнення з ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС) на користь ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" заборгованості за договором поставки №80/23/206 від 15.05.2023 року у розмірі 7 297 139 грн 60 коп..
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Шевченко Мариною Сергіївною від 22.05.2025 в рамках виконавчого провадження №7780773 здійснено опис та накладено арешт на майно, а саме права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1825683600:06:000:0004; 1825683600:06:000:0013; 1825683600:06:000:0014; 1825683600:06:000:0023; 1825683600:06:000:0046; 1825683600:06:000:0067; 1825683600:06:000:0073; 1825683600:06:000:0074; 1825683600:06:000:0078; 1825683600:06:000:0080; 1825683600:06:000:0103; 1825683600:06:000:0105; 1825683600:06:000:0107; 1825683600:06:000:0109; 1825683600:06:000:0111; 1825683600:06:000:0112; 1825683600:06:000:0117; 1825683600:06:000:0119; 1825683600:06:000:0121; 1825683600:06:000:0122; 1825683600:06:000:0126; 1825683600:06:000:0127; 1825683600:06:000:0128; 1825683600:06:000:0131; 1825683600:06:000:0136; 1825683600:06:000:0141; 1825683600:06:000:0143; 1825683600:06:000:0144; 1825683600:06:000:0156; 1825683600:06:000:0161; 1825683600:06:000:0162; 1825683600:06:000:0163; 1825683600:06:000:7174; 1825683600:07:000:0003; 1825683600:07:000:0004; 1825683600:07:000:0005; 1825683600:07:000:0006; 1825683600:07:000:0008; 1825683600:07:000:0010; 1825683600:07:000:0012; 1825683600:07:000:0013; 1825683600:07:000:0017; 1825683600:07:000:0026; 1825683600:07:000:0027; 1825683600:07:000:0031; 1825683600:07:000:0032; 1825683600:07:000:0033; 1825683600:07:000:0035; 1825683600:07:000:0036; 1825683600:07:000:0037; 1825683600:07:000:0043; 1825683600:07:000:0048; 1825683600:07:000:0051; 1825683600:07:000:0052; 1825683600:07:000:0056; 1825683600:07:000:0057; 1825683600:07:000:0062; 1825683600:07:000:0064; 1825683600:07:000:0068; 1825683600:07:000:0074; 1825683600:07:000:0077; 1825683600:07:000:0078; 1825683600:07:000:0083; 1825683600:07:000:0089; 1825683600:07:000:0095; 1825683600:07:000:0100; 1825683600:07:000:0102; 1825683600:07:000:0107; 1825683600:07:000:0108; 1825683600:07:000:0109; 1825683600:07:000:0110; 1825683600:08:000:0020; 1825683600:08:000:0026; 1825683600:08:000:0040; 1825683600:08:000:0043; 1825683600:08:000:0045; 1825683600:08:000:0046; 1825683600:08:000:0050; 1825683600:08:000:0051; 1825683600:08:000:0052; 1825683600:08:000:0054; 1825683600:08:000:0057; 1825683600:08:000:0061; 1825683600:08:000:0066; 1825683600:08:000:0072; 1825683600:08:000:0096; 1825683600:08:000:0104; 1825683600:08:000:0105; 1825683600:08:000:7024; 1825683600:09:000:0001; 1825683600:09:000:0004; 1825683600:09:000:0008; 1825683600:09:000:0011; 1825683600:09:000:0015; 1825683600:09:000:0029; 1825683600:09:000:0030; 1825683600:09:000:0033; 1825683600:09:000:0046; 1825683600:09:000:0047; 1825683600:09:000:0048; 1825683600:09:000:0068; 1825683600:09:000:0070; 1825683600:09:000:0074; 1825683600:09:000:0077; 1825683600:09:000:0112; 1825683600:09:000:0113.
Таким чином, ТОВ "БСБС+", обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову від 21.08.2025 посилається на те, що описане та арештоване майно, яке на праві власності належить ТОВ "БСБС+" може бути реалізоване в рамках виконавчого провадження №7780773 щодо стягнення коштів з ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", що порушить майнові права ТОВ "БСБС+".
В свою чергу колегія суддів відзначає, що норма пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України передбачає можливість вжиття такого запропонованого Товариством заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту. Зокрема, згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. При обранні позивачем способу захисту своїх прав, передбаченого частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", і як наслідок, при вжитті відповідних заходів забезпечення позову, суди мають враховувати саме положення пункту 6 частини 1 статті 137 ГПК України, якими чітко встановлено, що позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тобто з обов'язковим дотриманням критерію обмеженості предмета відповідного позову, з перевіркою всіх обставин справи та дослідженням відповідних доказів. Отже, чинний ГПК України дозволяє застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, лише у випадку подання заявником позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, чітко визначеного пунктом 6 частини 1 статті 137 цього Кодексу, а не в разі подання будь-яких інших позовів, зокрема, позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про адекватність, належність та співмірність запропонованого ТОВ "БСБС+" такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" права оренди земельних ділянок, з огляду на виникнення спору між ТОВ "БСБС+" та ТОВ "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)" про визнання права власності, зокрема на права оренди арештованих земельних ділянок, як вважає позивач належать йому на праві власності.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що, зупиняючи 25.08.2025 реалізацію арештованого майна в ході звернення стягнення на нього в межах будь-якого виконавчого провадження, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами, суд першої інстанції врахував існування в такому випадку прямого зв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову та предметом заявленої позовної вимоги (про визнання права власності на арештоване майно), оскільки в спорах майнового характеру відповідний захід забезпечення позову має стосуватися лише майна, що є предметом спору.
Згідно ч.1 ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Крім того, застосовуючи вказаний захід забезпечення позову, суд першої інстанції цілком правомірно на підставі частини 4 статті 236 ГПК України врахували сформульовані в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №757/22558/20 (процесуальні правовідносини забезпечення позову в ній є подібними з цією господарською справою) висновки про те, що такий вид забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише в справах за позовом про визнання права власності на це майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед спрямована на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі. Крім того, зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника. Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.
Суд апеляційної інстанції не вбачає жодних підстав для відступлення від зазначених правових висновків об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, покладених в основу оскаржуваного судового рішення, тим більше, що подана апеляційна скарга взагалі не містять доводів на обґрунтування можливості відповідного відступлення.
Водночас у контексті підтвердження обґрунтованості вжиття судом першої інстанції заходу забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) у будь-якому виконавчому провадженні, за яким боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАГОДІЙНИЙ СОЮЗ (БС)", права оренди земельних ділянок, колегія суддів також звертає увагу на необхідність врахування в порядку частини 4 статті 236 ГПК України викладеного в пункті 57 постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №910/5361/22 висновку щодо комплексного застосування положень пункту 6 частини 1 та частини 12 статті 137 ГПК України, а саме:
"Якщо такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу (реалізації) майна, застосовується судом у межах розгляду позову про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту та супроводжується припиненням, відкладенням, зупиненням чи іншим втручанням у проведення електронного аукціону (торгів), що в рамках примусового виконання судового рішення проводяться органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем та/або ДП "Сетам", яким доручено здійснення функцій з організації електронних торгів, то на правовідносини вжиття зазначеного заходу забезпечення позову на час підготовки та проведення електронних торгів не поширюється дія положень частини 12 статті 137 ГПК України, якими заборонено вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на будь-яке втручання в проведення публічних конкурсних процедур (їх припинення, відкладення, зупинення тощо), оскільки ані державний чи приватний виконавець, ані ДП "Сетам" не входять до чітко визначеного законодавцем суб'єктного складу учасників публічних конкурсних процедур (державний орган, орган місцевого самоврядування, призначений державним органом суб'єкт у складі комісії)".
Вказане спростовує доводи скаржника, що суд першої інстанції не врахувавши всі обставини справи, та проігнорувавши імперативні положення ч. 12 ст. 137 ГПК України, безпідставно задовільнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БСБС+", чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги аргументи приватного виконавця стосовно того, що у розумінні чинного законодавства ТОВ "БСБС+" не набувало права оренди відповідних земельних ділянок на підставі договору продажу права оренди на спірні земельних ділянок сільськогосподарського призначення №2ЖДК-Ч від 07.03.2025, оскільки під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, а питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів з аналогічних підстав також не бере до уваги посилання скаржника в обґрунтування підстав скасування оскаржуваної ухвали, на узгодженість дій між двома юридичними особами позивачем та відповідачем, та фраудаторності договору продажу права оренди на спірні земельних ділянок сільськогосподарського призначення №2ЖДК-Ч від 07.03.2025.
Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставним твердження скаржника, що суд першої інстанції залишив поза увагою, вимоги п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України (пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення), а саме, не звернув уваги, що заява про забезпечення позову не містить пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення, оскільки процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
З матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 про забезпечення позову та наявних на момент її прийняття доказів, суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим, це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.
Щодо поданих 28 жовтня 2025 року представником ТОВ "АКРІС-ГРУП" адвокатом Довгалюком Р.О. додаткових пояснень по справі, в яких останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ГРУП» задовольнити в повному обсязі, колегія суддів зазначає наступне.
Вимогами ч.1 ст.266 ГПК України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані додаткові пояснення, які по своїй сутті є доповненнями до апеляційної скарги надійшли до суду апеляційної інстанції 28.10.2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження (04.09.2025) встановленого ч.1 ст. 256 ГПК України.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, зважаючи на те, що під час подання додаткових письмових пояснень скаржником, які по суті є доповненням до апеляційної скарги, останнім не ставилося питання про поновлення процесуального строку на подання таких доповнень, строк, встановлений чинним процесуальним законодавством, закінчився, судова колегія визначилася про необхідність такі пояснення скаржника залишити без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що задовольняючи заяву ТОВ "БСБС+" про забезпечення позову до подання позову, суд першої інстанцій цілком правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, співмірністю та адекватністю вжитого заходу забезпечення позову в співвідношенні з предметом позовних вимог немайнового і майнового характеру, збалансованості інтересів сторін, оскільки з матеріалів оскарження ухвали вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів ТОВ "БСБС+" в разі задоволення позову.
5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла дійти висновку про помилковість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, суд апеляційної інстанції вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, дійшла висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" слід залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 про забезпечення позову без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 234, 235, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКРІС-ГРУП" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.08.2025 у справі №906/1112/25 про забезпечення позову без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "10" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.