вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" листопада 2025 р. Справа№ 925/1118/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Іжка Олександра Вікторовича
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025, повний текст якого складено та підписано 27.03.2025
у справі №925/1118/24 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»
до Фізичної особи-підприємця Іжка Олександра Вікторовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -Фізична особа-підприємець Миролюбова Олена Костянтинівна
про стягнення 277 797,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог
10.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іжко Олександра Вікторовича про стягнення 277 797,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок розірвання основного договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем договір суборенди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021 є також розірваним, а тому сплачені позивачем кошти на виконання умов договору суборенди у загальному розмірі 277 797,00 грн підлягають поверненню.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав норми статей ч. 2 ст. 693, ст. 1212 ЦК України.
Короткий зміст заперечень відповідача
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів щодо досягнення сторонами договору суборенди згоди про дострокове його розірвання, як і не надано належного повідомлення відповідача про це. Позивач в порушення умов договору та положень цивільного законодавства у встановленому порядку договору суборенди не розірвав, а факт припинення основного договору оренди автоматично не позбавляє обов'язку позивача дотримуватися умов договору суборенди. Крім того, відповідач наголошує, що твердження позивача про звільнення приміщення після 12.06.2023 не відповідає дійсності, оскільки з наявного в матеріалах справи листа-повідомлення про розірвання договору оренди від власника приміщення вбачається, що він був підписаний ЕЦП лише 20.06.2023, а інших доказів його отримання до вказаної дати позивач не надає, а наданий позивачем акт прийому-передачі нежилого приміщення підписаний між відповідачем та власником приміщення також не підтверджує факту звільнення приміщення 12.06.2023, оскільки такий акт підписаний за допомогою ЕЦП лише 13.06.2023. Відповідач також наголошує, що долучені до позову докази направлення йому від позивача акту приймання-передачі приміщення не можуть братися судом до уваги, оскільки такі докази не підтверджують факту отримання відповідачем вказаного акту.
Короткий зміст судового рішення що оскаржується
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі №925/1118/24 позовну заяву задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 277 797 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 333 грн 56 коп.
Рішення, з посиланням на статті 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 760-762, 774, 785, ЦК України мотивовано тим, що дія договору суборенди припинилась, у позивача наявне право згідно умов договору оренди та додаткових угод вимагати повернення переплати у визначений строк. Враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення надмірно сплачених орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 277797,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі №925/1118/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме апелянт посилається на те, що:
- судом не прийнято до уваги доводи відповідача про порушення третьою особою ФОП Миролюбовою О.К. порядку розірвання договору оренди;
- суд не зупинив провадження у справі №925/1118/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15623/24, де вирішується питання про дійсність договорів оренди, суборенди, укладеним и між учасниками справи;
- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про розгляд cправи за правилами загального позовного провадження у зв'язку із складністю справи, чим, на думку апелянта порушено принцип змагальності;
- суд помилково послався на постанову Верховного Суду у справі 638/18863/14-ц, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними;
- апелянт вважає, що при припиненні основного договору оренди сторони договору суборенди автоматично не позбавляються обов'язку дотримуватись умов укладеного між ними договору суборенди;
- суд не врахував, що позивач та третя особа діяли недобросовісно стосовно відповідача, у зв'язку з чим він поніс збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 1 476 137,00 грн;
- судом порушено принцип змагальності, оскільки не було допитано свідка, щодо обставин справи;
- суд не врахував, що в договорі оренди не передбачено застереження щодо підписання змін до договору електронним підписом, тому додаткова угода про припинення договору, тому він заперечує проти чинності даної угоди.
Правова позиція щодо апеляційної скарги позивача
Позивач з апеляційною скаргою не погодився. У своєму відзиві зазначив, що доводи апелянта не свідчать про наявність встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що перелічені у ст. 277 ГПК України. Відповідач у порушення умов Договору не повернув позивачу надмірно сплачені ним кошти на суму 277 797 грн. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 (з урахуванням описки) постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №925/1118/24 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №925/1118/24. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 вказану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України. Зокрема встановлено, що скаржником не доплачено судовий збір у розмірі 1249,00 грн. Надано скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали та роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
08.07.2025 недоліки апеляційної скарги усунуто.
Оскільки, недоліки, допущені при поданні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Іжка Олександра Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 925/1118/24, усунено, Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
У відповідності до ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 277 797,00 грн, вказана справа, у відповідності до приписів ГПК України, відноситься до малозначних справ.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 поновлено Фізичній особі-підприємцю Іжку Олександру Вікторовичу пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2025 у справі №925/1118/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Іжка Олександра Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі №925/1118/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 01.09.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 01.09.2025. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 925/1118/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
Розгляд клопотань та заяв учасників справи
Клопотань та заяв від учасників справи не надходило.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів визнав встановленими такі обставини.
30.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Миролюбовою Оленою Костянтинівною (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Іжко Олександром Вікторовичем (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №0109/21 (далі - договір оренди), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець згідно з умовами даного договору передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення (далі - за текстом - приміщення) загальною площею 251,4 кв.м. План-схема розташування приміщення є невід'ємною частиною договору, яке розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 8, корпус 6 (Літера А), розміщене на першому поверсі.
В п. 1.1 договору сторони зазначили, що це приміщення належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності реєстраційний напис в реєстровій книзі №148П-40 за реєстровим №824 9-П від 25.07.2008, серія та номер САВ №283185, виданий 17.07.2007.
Пунктами 3.1 та 3.4 договору оренди встановлено, що передача приміщення орендодавцем і його прийняття орендарем, а також повернення приміщення орендарем та прийняття його орендодавцем здійснюється згідно АПП за формою наведеною в додатках до даного договору. Приміщення вважається фактично переданим в оренду з моменту підписання АПП1.
Згідно підпункту 5.2.5 пункту 5 договору оренди, орендар має право без додаткового погодження з орендодавцем передавати приміщення повністю чи частково в суборенду для розміщення Нової Пошти.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками (в разі наявності) і діє протягом двох років та шести місяців. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не виявить бажання, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення іншій стороні, припинити дію цього договору, він буде вважатись автоматично пролонгованим на тих самих умовах на наступні 5 (п'ять) календарних місяців (пункт 7.1 договору оренди).
Відповідно до пункту 7.2 договору оренди, договір та оренда приміщення за договором припиняється в останній день строку дії договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору та/або чинним законодавством України.
Пунктом 11.1 договору оренди встановлено, що після підписання цього договору, всі попередні переговори, листування, протоколи про наміри та будь-які інші усні та письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу.
Згідно пунктів 11.2 та 11.3 договору оренди зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору, акти та будь-які інші документи, підписані обома сторонами відповідно до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (за наявності).
06.10.2021 року між сторонами цього договору було підписано акт прийому-передачі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення №67, загальною площею 251,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, б. 8, корп. 6 (Літера А), на першому поверсі.
07.10.2021 року між ТОВ «Нова пошта» (далі - суборендар) та ФОП Іжко О.В. (далі - орендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №07/10 (далі - договір суборенди), за умовами пункту 1.1 якого орендар згідно з умовами даного договору передає, а суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення (далі за текстом - приміщення) загальною площею 251,4 кв.м. План-схема розташування приміщення є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору суборенди приміщення в корпусі 6 (Літера А) розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 8, розміщене на першому поверсі.
Пунктом 1.3 та 1.4 договору суборенди визначено, що приміщення передається суборендарю для цілей розміщення офісу/відділення та обробки відправлень та/або для здійснення іншої підприємницької діяльності, передбаченої статутом суборендаря. Вартість приміщення становить: 118158,00 грн.
Згідно пункту 1.6 договору суборенди приміщення, зазначене в п. 1.1 договору, належить Миролюбовій О.К. на підставі наступних правовстановлюючих документів: свідоцтво про право власності. Орендар користується приміщенням на підставі договору оренди №0109/21 від 30.09.2021р.
Передача приміщення орендарем і його прийняття суборендарем, а також повернення приміщення суборендарем та прийняття його орендарем здійснюється згідно АПП за формою, наведеною в додатках до даного договору. Орендар в строк до 1 грудня 2021 р., передає, а суборендар приймає у користування приміщення (пункт 3.1 та 3.2 договору суборенди).
Відповідно до пункту 3.4 договору суборенди приміщення вважається фактично переданим в суборенду з моменту підписання АПП1.
За умовами пункту 3.6 договору суборенди, суборендар повертає орендарю приміщення, в день закінчення строку дії даного договору або дострокового припинення даного договору в стані не гіршому за той, що було зафіксовано в АПП1, з врахуванням нормального зносу. Орендар та суборендар спільно перевіряють приміщення на момент або одразу після припинення договору з метою виявлення будь-якого пошкодження. Відомості про стан приміщення, а також виявлені дефекти, недоліки та пошкодження, прикінцеві показання лічильників, зазначаються в Акті прийому-передачі приміщення з суборенди (АПП2).
Пунктом 3.7 договору суборенди передбачено, що приміщення вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами АПП2 або Акта про звільнення приміщення, складеного в порядку, встановленому п. 3.8 Договору.
Згідно пункту 3.8 договору суборенди якщо при поверненні приміщення одна із сторін даного договору буде безпідставно уникати підписання АПП-2, сторона, яка повертає приміщення має право направити відповідний акт цінним листом з описом вкладення на адресу сторони, яка уникає підписання акту. В такому випадку приміщення вважається переданим належним чином, якщо сторона, яка надіслала відповідний акт, протягом 10-ти робочих днів, з моменту надіслання АПП2, не отримає обґрунтованих пояснень стосовно не бажання підписувати АПП2 або підписаного АПП2 від іншої сторони. Під безпідставним униканням, в рамках цього договору, розуміється така поведінка сторони договору, в результаті якої вона протягом 10-ти-робочих днів, з моменту надіслання такого акту іншою стороною, не надасть обґрунтованих пояснень та причин стосовно небажання підписувати відповідний акт та/або не направить іншій стороні підписаний АПП2.
Відповідно до пункту 4.1 договору суборенди розрахунки за цим договором здійснюється в національній валюті України (гривні) в безготівковій формі шляхом перерахування суборендарем грошових коштів на поточний рахунок орендаря на підставі наданих орендарем рахунків для оплати та акту виконання робіт (надання послуг) за попередній місяць.
Згідно пункту 4.2 договору суборенди за користування приміщенням суборендар щомісячно сплачує орендареві орендну плату у розмірі 163 410,00 грн, з урахуванням всіх передбачених законодавством податків. Сторони домовились, що розмір орендної плати за січень та лютий місяць кожного року (на строк дії договору) розраховуватиметься за формулою: орендна плата помножена на коефіцієнт 0,9. Розмір розрахованої орендної плати з урахуванням коефіцієнту вважається погоджений сторонами та не потребує підписання додаткової угоди до договору.
Орендна плата розпочинає нараховуватись з дати підписання сторонами АПП1 та сплачується суборендарем по день фактичного повернення приміщення орендарю згідно АПП2 або Акту про звільнення приміщення, складеного в порядку, встановленому п. 3.8 договору (пункт 4.4 договору суборенди).
Пунктом 4.5 договору суборенди визначено, що орендна плата сплачується суборендарем щомісячно авансом до 10 (десятого) числа поточного місяця на підставі рахунку, що надається орендарем суборендарю до 01 (першого) числа поточного (розрахункового) місяця та за умови надання Акту виконання робіт (надання послуг) за попередній місяць. В кінці місяця орендар формує Акт виконання робіт (надання послуг), що надається орендарем суборендарю для засвідчення факту надання послуг суборенди за вказаний період. Акт виконання робіт (надання послуг) за попередній місяць повинен бути наданий суборендарю до 2 (другого) числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 4.6 договору суборенди орендна плата за користування приміщенням за перший та останній місяці суборенди за договором нараховується пропорційно кількості днів фактичного користування приміщенням.
Суборендар зобов'язується, зокрема сплачувати орендну плату в строки та на умовах даного договору (пункт 5.1 договору суборенди). Суборендар має право, зокрема вимагати від орендаря належного виконання прийнятих на себе зобов'язань (пункт 5.2 договору суборенди).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками (в разі наявності) і діє протягом двох років та шести місяців (пункт 7.1 договору суборенди).
Згідно пункту 7.2 договору суборенди, договір та суборенда приміщення за договором припиняється в останній день строку дії договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору та/або чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 7.3 договору суборенди, суборендар має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення орендаря про розірвання цього договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.
Пунктом 11.2 договору суборенди встановлено, що зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.
Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору, акти та будь-які інші документи, підписані обома сторонами відповідно до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (за наявності) (пункт 11.3 договору суборенди).
07.10.2021 року між ТОВ «Нова пошта», як суборендарем, та ФОП Іжко О.В., як орендарем, було підписано акт приймання-передачі приміщення, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає, в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, загальною площею 251,4 кв.м (надалі - приміщення), розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 8, корпус 6 (Літера А).
20.10.2021 року між ТОВ «Нова пошта», як суборендарем, та ФОП Іжко О.В., як орендарем, було укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої, сторони домовились, що суборендар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання відповідного рахунку від орендаря, сплачує орендну плату за останній місяць оренди в розмірі: 163410 грн (сто шістдесят три тисячі чотириста десять гривень, 00 копійок), що включає всі передбачені законодавством податки та збори.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 сторони домовились, що розмір орендної плати за січень та лютий місяць кожного року (на строк дії договору) розраховуватиметься за формулою: орендна плата помножена на коефіцієнт 0,9. Розмір розрахованої орендної плати з урахуванням коефіцієнту вважається погодженим сторонами та не потребує підписання додаткової угоди до договору.
Згідно пункту 4 додаткової угоди №1 сторони домовились, що орендар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту розірвання договору, повертає Суборендарю надмірно сплачені кошти, в повному обсязі.
23.03.2022 року між ТОВ «Нова пошта», як суборендарем, та ФОП Іжко О.В., як орендарем, було укладено додаткову угоду №2 до договору суборенди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021 (далі - додаткова угода №2), за умовами пункту 1 якої сторони домовились, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням на всій території України воєнного стану, сторони домовились, що орендна плата за березень та квітень 2022 року за користування приміщенням орендарем не нараховується, в суборендарем не сплачується.
За умовами пункту 2 додаткової угоди №2 сторони домовились, що орендна плата за період з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року розраховуватиметься за формулою: орендна плата помножена на коефіцієнт 0,5; орендна плата за період з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року розраховуватиметься за формулою: орендна плата помножена на коефіцієнт 0,75. Розмір розрахованої орендної плати з урахуванням коефіцієнту вважається погодженим сторонами та не потребує підписання додаткової угоди до договору.
01.09.2022 року між ТОВ «Нова пошта», як суборендар та ФОП Іжко О.В., як орендарем було укладено додаткову угоду №3 до договору суборенди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021 (далі - додаткова угода №3), за умовами пункту 1 якої сторони домовились, що орендна плата за період з 01 вересня 2022 року по 30 жовтня 2022 року розраховуватиметься за формулою: орендна плата помножена на коефіцієнт 0,9. Розмір розрахованої орендної плати з урахуванням коефіцієнту вважається погодженим сторонами та не потребує підписання додаткової угоди до договору.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем на виконання пунктів 4.1 договору суборенди та пункту 1 додаткової угоди №1 було сплачено орендну плату за останній місяць оренди в розмірі 163410,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №НПВ-430981 від 22.10.2021.
Крім того, позивачем на виконання умов договору суборенди у період з жовтня 2021 по червень 2023 включно на користь відповідача сплачувалися орендні платежі, що підтверджується платіжними інструкціями № НПВ-426841 від 12.10.2021 на суму 131782,26 грн, № НПВ-440173 від 10.11.2021 на суму 163410,00 грн, № НПВ-455171 від 10.12.2021 на суму 169000,00 грн, № НПВ-468103 від 10.01.2022 на суму 147069,00 грн, № НПВ-483549 від 10.02.2022 на суму 147069,00 грн, № НПВ-520077 від 20.05.2022 на суму 81705,00 грн, № НПВ-528961 від 10.06.2022 на суму 122557,50 грн, № НПВ-539040 від 11.07.2022 на суму 163410,00 грн, №НПВ550628 від 10.08.2022 на суму 163410,00 грн, №НПК-001849 від 12.09.2022 на суму 163410,00 грн, №НПВ-570547 від 10.10.2022 на суму 147069,00 грн, №НПВ-582652 від 10.11.2022 на суму 163410,00 грн, №НПВ-593478 від 09.12.2022 на суму 163410,00 грн, №НПВ-607284 від 10.01.2023 на суму 147069,00 грн, №НПВ-638163 від 10.03.2023 на суму 163410,00 грн, №НПВ-654439 від 10.04.2023 на суму 163410,00 грн, №НПВ-667458 від 10.05.2023 на суму 163410,00 грн та №НПВ-680471 від 09.06.2023 на суму 163410,00 грн.
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи до позивача від ФОП Миролюбової О.К. надійшов лист від 12.06.2022 до договору оренди нежитлового приміщення №Б_Н від 02.06.2023 (який згідно протоколу створення та перевірки КЕП підписаний ФОП Миролюбовою О.К. - 20.06.2023), у якому ФОП Миролюбова О.К. повідомила, що договір з ФОП Іжко О.В. №0109/21 від 30.09.2021 на оренду нежитлового приміщення загальною площею 251,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 8, корп. 6 (Літера А), припиняє дію з 12.06.2023, а всі правонаступники, суборендарі та користувачі втрачають право користуватися даним приміщенням. Акт прийому - передачі з оренди додається.
Судом першої інстанції встановлено, що з долученого до листа акту прийому-передачі від 12.06.2023, підписаного між ФОП Миролюбовою О.К. та ФОП Іжко О.В. вбачається, що орендар передав, а орендодавець прийняв з строкового платного користування приміщення загальною площею 251,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 8, корп. 6 (Літера А) (згідно протоколу створення та перевірки КЕП акт підписаний ФОП Миролюбовою О.К. - 12.06.2023, а ФОП Іжко О.В. - 13.06.2023).
22.06.2023 року ТОВ «Нова пошта» на виконання пунктів 3.7, 3.8 договору суборенди звернулося до ФОП Іжко О.В. з листом №785, що підтверджується описом вкладення від 22.06.2023 та накладною №0872002280857 від 22.06.2023, у вказаному листі позивач повідомив відповідача про отримання листа від ФОП Миролюбової О.К. про припинення договору оренди №0109/21 від 30.09.2021, а враховуючи те, що укладений договір суборенди не може перевищувати строку договору найму, то договір суборенди слід вважати припиненим, оскільки у Вас, як орендаря, відсутнє право користування приміщенням. До вказаного листа позивачем було долучено акт приймання-передачі приміщення від 12.06.2023 про повернення приміщення з суборенди. Також, позивач наголосив на обов'язку відповідача згідно умов пункту 5.3.5 договору суборенди повернути надмірно сплачені кошти.
08.08.2024 року ТОВ «Нова пошта» звернулося до ФОП Іжко О.В. з претензію №1209/06, у якій просило відповідача повернути надмірно сплачені позивачем кошти по договору суборенди у загальному розмірі 277797,00 грн, а саме: 163410,00 грн передплата за останній місяць суборенди, 16341,00 грн переплати орендної плати за вересень 2022 року та 98046,00 грн залишок невикористаних коштів по сплаченій оренді у червні 2023.
Втім, відповідач лист та претензію позивача залишив без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду справи колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
Щодо розірвання договору оренди та припинення піднайму (субпідряду)
Статтею статті 759 ЦК України передбачено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 цього Кодексу, а найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 Статі 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи додаткової угоди від 12.06.2023 про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення №0109/21 від 30.09.2021, укладеної між ФОП Миролюбовою О.К. та ФОП Іжко О.В., сторони дійшли згоди достроково розірвати договір оренди № 0109/21 від 30.09.2021. За актом прийому-передачі від 12.06.2023 укладеного між сторонами договору, орендоване майно орендар повернув майно орендодавцю. Отже договір оренди є розірваним.
Судом першої інстанції правильно застосовані положення, що регулюють піднайм (суборенду). Враховуючи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дія договору суборенди припинилась, у позивача наявне право згідно умов договору та додаткових угод вимагати повернення переплати у визначений строк.
Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (стаття 795 Цивільного кодексу України).
Отже статтями 761,774 Цивільного кодексу України встановлюється, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.
Отже, договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення, адже дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.
Щодо застосування правових висновків Верховного Суду
Колегія відхиляє доводи апелянта про те, що суд помилково послався на постанову Верховного Суду у справі 638/18863/14-ц.
Справа 638/18863/14-ц, яка розглядалася Верховним Судом є релевантною по відношенню справою, що переглядається за суб'єктним складом та обставинами застосування норм права, що регулюють строк дії договору піднайму (суборенди) у його зв'язку із періодом дії основного договору найму (оренди). Зокрема Верховний Суд, з посиланням на ст. 774 ЦК України у своїй постанові зазначив:
«Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій врахували зазначені норми права і дійшли обґрунтованого висновку, що договір піднайму (суборенди) є похідним від договору найму (оренди), отже його строк не може перевищувати строку договору найму. У зв'язку цим у разі дострокового припинення договору найму (оренди) договір піднайму (суборенди) автоматично припиняться.».
У справі 925/1118/24 що розглядається колегією встановлено, що договір суборенди (піднайму) припинився одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення автоматично. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди. Сторони договору оренди при його розірванні та поверненні орендованого майна орендодавцю діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах своїх повноважень щодо ведення господарської діяльності. З цих підстав колегія відхиляє доводи апелянта про те, що:
- при припиненні основного договору оренди сторони договору суборенди автоматично не позбавляються обов'язку дотримуватись умов укладеного між ними договору суборенди;
- суд не врахував, що позивач та третя особа діяли недобросовісно стосовно відповідача, у зв'язку з чим він поніс збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 1 476 137,00 грн.
Щодо підписання угоди електронним підписом
В цій частині апелянт посилається на те, що в договорі оренди не передбачено застереження щодо підписання змін до договору електронним підписом, тому додаткова угода про припинення договору не є чинною, а третьою особою ФОП Миролюбовою О.К. порушено порядок розірвання договору оренди.
Цим доводам суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Для укладення правочину в електронній формі використовуються засоби, що дозволяють ідентифікувати особу та підтвердити її згоду:
Кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку ж юридичну силу, як власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису, для всіх видів електронних документів, включаючи договори,
Відповідно до матеріалів справи, додаткова угода від 12.06.2023 про розірвання договору оренди (т. 2 а.с. 86) та акт прийому-передачі приміщення від 12.06.2023 орендованого майна від орендаря ФОП Іжко О.В. орендодавцю ФОП Миролюбовій О.К. (т.1 а.с. 48) підписані згідно протоколів перевірки накладення КЕП.
Частина 1 статті 205 ЦК України передбачає, форми правочину та способи волевиявлення. Відповідно до цієї норми правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Оформлення договору шляхом накладання електронного підпису є законним та поширеним способом укладення угод в Україні та здійснено у цьому випадку обома сторонами договору, що свідчи про їх згоду підписати зазначені документи з використання КЕП. Цивільний кодекс України дозволяє укладення правочинів у електронній формі.
Враховуючи викладене, колегія відхиляє зазначені доводи апелянта та вважає, що воно не є підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Щодо показів свідка
Апелянт, в цій частині посилається на те, що судом першої інстанції порушено принцип змагальності, оскільки не було допитано свідка ФОП Іжко О.К., щодо обставин справи, які стосуються події щодо доступу та використання особистих речей відповідача, в тому числі, флеш-носія електронного підпису сторонніми особами. (т. 2 а.с. 104)
Колегія відхиляє цей довід з огляду на те, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 ст. 87 ГПК України).
Отже, суд першої інстанції надаючи оцінку описаним у заяві свідка подіям, правильно зауважив, що зазначені відповідачем у заяві дії сторонніх осіб можуть бути предметом дослідження та встановлення відповідальності в порядку кримінального судочинства. Водночас заявник, вказуючи про факти використання його електронного підпису сторонньою особою, у підтвердження не надає жодних доказів, що позбавляє суд об'єктивно оцінювати достовірність викладених у заяві фактів та подій.
В цьому контексті колегія зазначає, що аналіз наданих сторонами належних та допустимих доказів здійснено судом першої інстанції у відповідності до вимог статей 73-79 та статті 86 ГПК України.
Щодо визначення суми заборгованості
Судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконання умов договору суборенди та додаткових угод сплачено на користь відповідача кошти, а саме 163410,00 грн - за останній місяць оренди згідно додаткової угоди №1; 163410,00 грн - орендна плата за вересень 2022 та 163410,00 грн - орендна плата за червень 2023.
Пунктом 4.6 договору суборенди передбачено, що орендна плата за користування приміщенням за перший та останній місяці суборенди за договором нараховується пропорційно кількості днів фактичного користування приміщенням.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №3 орендна плата за період з 01 вересня 2022 року по 30 жовтня 2022 року розраховуватиметься за формулою: орендна плата помножена на коефіцієнт 0,9. Розмір розрахованої орендної плати з урахуванням коефіцієнту вважається погодженим сторонами та не потребує підписання додаткової угоди до договору.
На підставі викладеного суд обґрунтовано виснував, що за наслідками виконання договору суборенди, різниця між сумою отриманої відповідачем оплати та вартістю наданих послуг з оренди приміщення становить 277 797,00 грн, а саме: 163410,00 грн передплата за останній місяць суборенди, 16341,00 грн переплати орендної плати за вересень 2022 року та 98046,00 грн залишок невикористаних коштів по сплаченій оренді у червні 2023.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повернення надмірно сплачених орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 277 797,00 грн.
Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження
Доводи апелянта в цій частині зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у зв'язку із складністю справи, чим, на думку апелянта порушено принцип змагальності.
Ці доводи колегія відхиляє з огляду на таке.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 2, 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апелянтом не доведено, що справа є складною, має особливий предмет доказування. Отже суд першої інстанції обґрунтовано послався на вимоги ст. 12 ГПК України та відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Принцип змагальності при цьому не порушений, адже апелянт не був позбавлений права подати свої заперечення проти позову та реалізувати усі інші процесуальні права сторони, що передбачені ст. 42, 46, 74 ГПК України.
У цьому випадку відсутні підстави вважати, що справу розглянуто з порушенням вимог ст. 13 ГПК України щодо дотримання принципу змагальності сторін.
Щодо доводів апелянта про необхідність зупинення провадження у справі
За результатами аналізу суті позовних вимог та обставин справи, колегія вважає безпідставними доводи апелянта про необхідність зупинення провадження у справі №925/1118/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі 910/15623/24, де вирішується питання про дійсність договорів оренди, суборенди, укладеним між учасниками справи.
Колегія констатує, що зазначені апелянтом обставини наявності «пов'язаної» справи жодним не перешкоджали суду першої інстанції надати оцінку усім обставинам справи, що розглядається у тому числі щодо дійсності договорів оренди, суборенди, укладеним и між учасниками справи. Отже суд першої інстанції мав об'єктивну можливість надати відповідну правову оцінку обставинам справи, доводам сторін та розглянути справу по суті без зупинення провадження до розгляду справи 910/15623/24. Отже тому ці доводи апелянта не можуть вважатися підставою для скасування судового рішення, в розумінні статті 277 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі №925/1118/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова