вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2025 р. Справа№ 910/6519/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання : Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: Мясков О.Є.
від відповідача: Радченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025, повний текст якого складений 07.08.2025,
у справі № 910/6519/24 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Товаристваз обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ»
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 814 534,05 грн
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» (далі-відповідач) про стягнення 1 814 534,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив строки виконання робіт за договором №4600005332 від 01.02.2022, відповідно до якого відповідач мав надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бобринець). На підставі вказаного, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 132 387,48 грн пені та 682 146,57 грн штрафу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що за договором не було прострочення строків виконання робіт, натомість відбулося продовження їх строків, оскільки за умовами договору загальний строк виконання робіт становить 365 календарних днів, однак внаслідок настання форс-мажорних обставин (військової агресії проти України, введення воєнного стану, ведення бойових дій, повітряних тривог і відключень світла) строк виконання робіт продовжений на строк дії цих обставин; згідно із наданими позивачем дозволів на виконання робіт, останній надав вказані дозволи сумарно на 265 днів із 365 днів передбачених договором, тобто штучно обмежив для відповідача строк виконання робіт, при цьому тривалість повітряних тривог за цей період загалом становила 67,5 днів при 8 годинному робочому дні; розрахунок штрафних санкцій є необґрунтованим. Також, у разі задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст судових рішень господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6519/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 566193,74 грн пені, 341073,29 грн штрафу та 27218,01 грн судового збору.
Також у вказаних судових рішеннях суди за результатами розгляду заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, дійшли висновку про наявність виняткових обставин для можливості застування частини 3 статті 551 ЦК України та зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.
Постановою Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/6519/24 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 910/6519/24, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд у своїй постанові зазначив, що судами попередніх інстанцій у цій справі не надано належної оцінки паперовій копії електронного доказу на предмет того, чи підтверджує її зміст виконання відповідачем вимог пункту 8.2 договору, та взагалі не надали оцінки сертифікатам ТПП і наведеним у них обставинам, в тому числі у сукупності з іншими доказами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов висновку щодо доведеності наявності у даному випадку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та наявності причинно-наслідкового зв'язку між ними та простроченням відповідачем виконання будівельно-монтажних робіт за договором, відтак у даному випадку відповідачем доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за договором № 4600005332 від 01.02.2022 у спірний період.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що направлення сканкопії листа №090/02 від 25.02.2022 є належним письмовим повідомленням сторони, оскільки скріншот не є доказом отримання листа стороною, а може слугувати лише графічним відображенням дій сторони із відправки. Журнал вихідної кореспонденції, наданий відповідачем, являє собою табличку зроблену у форматі листа А4 без доказів отримання та направлення засобами поштового зв'язку Укрпошта чи іншого оператора зв'язку.
Також апелянт вважає, що надана відповідачем копія відзиву у іншій справі не може вважатися належним доказом, оскільки судом не було досліджено доказів наявних в матеріалах іншої справи.
Скаржник також стверджує, що надходження електронною поштою скріншота будь-якого листа з неузгодженої умовами договору електронної адреси без накладення на нього електронного підпису (тобто, такий скріншот не є електронним документом) не може підтверджувати справжність такого листа, оскільки фактично автор/відправник такого листа невідомий.
Апелянт наголошує, що матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів на підтвердження належного виконання відповідачем вимог пунктів 8.2 та 8.3 договору від 01.02.2022 № 4600005332. Надана до суду фотокопія знімку екрана з електронної пошти про скерування 03.03.2022 повідомлення для позивача про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) №090/02 від 25.02.2022, не можна вважати належним виконанням вимог пунктів 8.2 та 8.3 договору.
Крім того, апелянт звертає увагу, що відповідачем не було надано своєчасно відповідний сертифікат Торгово- промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання саме зобов'язання за укладеним сторонами договором від 01.02.2022 № 4600005332.
Додатково апелянт зауважує, що місцем виконання робіт у відповідності до п.4.4. договору є місто Бобринець, Кіровоградської області. Водночас, жодна із територіальних громад чи районів адміністративно- територіального поділу Кіровоградської області протягом всього часу з початку повномасштабного вторгнення не була територією окупованою, тимчасово окупованою чи такою, де велися активні бойові дії, тому встановлення наявності форс мажорних обставин потребує для з'ясуванню судом з наданням відповідачем відповідних доказів, що унеможливлювало б своєчасне виконання ним умов договору. Отже, апелянт вважає, що відповідачем у строк, визначений пунктом 8.2 договору, не виконано обов'язку щодо належного повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню зобов'язань за договором від 01.02.2022 № 4600005332, що позбавляє ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ» права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань із виконання робіт за вказаним договором.
Разом з тим, апелянт зазначає, що 13.05.2022 Торгово- промислова палата України опублікувала на сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо. Таким чином, апелянт вважає, що наявність форс-мажорних обставин повинна бути засвідчена відповідним компетентним органом, яким відповідно до умов договору від 01.02.2022 № 4600005332 є саме Торгово-промислова палата України, а не регіональне відділення.
Також апелянт наголошує, що для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 16.09.2025, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.
Крім того, відповідач зазначив, що припущення апелянта, що надіслане відповідачем повідомлення не є офіційним документом та взагалі не підлягає розгляду позивачем, суперечать пункту 14.12 договору, де зазначено, що будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 цього договору, рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в пункті 14.13 цього договору. Тобто направлення письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин на електронну адресу апелянта: info@tsoua.com є належним виконанням приписів пункту 8.2. договору.
Відповідач також посилається на те, що отримання апелянтом листа №090/02 від 25.02.2022 підтверджено безпосередньо ним у відзиві на позовну заяву №ТОВВИХ-24-6380 від 26.04.2024 поданий ТОВ «Оператор ГТС України» у справі №910/3418/24 (додано до матеріалів справи), яка зупинена Північним апеляційним господарським судом до вирішення справи що розглядається, де апелянт зазначив, що листом № 090/02 від 25.02.2022 (вх.№ ТОВВХ-22-4073 від 03.03.2022) підрядник повідомив замовника про початок дії обставин непереборної сили по шести договорах, включно з договором № 4600005332 від 01.02.2022, у зв'язку з військовою агресією рф. Дана обставина, на його думку, свідчить, що ТОВ «Оператор ГТС України» визнав факт отримання повідомлення про форс-мажорні обставини викладені у листі №090/02 від 25.02.2022, а також зареєстрував отриманий ним лист №090/02 від 25.02.2022 у своїй вхідній кореспонденції - 03.03.2022 за №ТОВВХ-22-4073, тобто ідентифікував відправника повідомлення, що у свою чергу беззаперечно підтверджує виконання ТОВ «Теплоенергокомплект» вимог п. 8.2 договору про повідомлення у 10 денний
строк сторони договору про початок обставин непереборної сили.
Крім того, відповідач зазначив, що адреса електронної пошти відноситься до реквізитів договору, які ідентифікують сторону договору та не відноситься до умов договору, і їх зміна, доповнення не залежить від волі іншої сторони, а тому не потребує укладення додаткової угоди до договору. Зміна, доповнення реквізитів відбувається шляхом простого повідомлення іншої сторони.
Також відповідач звертає увагу, що умовами укладеного між сторонами договору строк, протягом якого сторона повинна підтвердити обставини непереборної сили сертифікатом Торгово-промислової палати України, не встановлено, тому твердження апелянта, що відповідачем не було надано своєчасно відповідний сертифікат Торгово - промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання саме зобов'язання за укладеним сторонами договором від 01.02.2022 №4600005332 є безпідставними.
Стосовно посилання апелянта, що для звільнення від відповідальності сторона договору також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання відповідач зазначив, що апелянт не вказує неможливість виконання якого саме альтернативного зобов'язання має доводити відповідач, а тому надати мотивовані заперечення відповідчем не вбачається за можливе.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 та призначено до розгляду на 06.10.2025.
У судовому засіданні 06.10.2025 колегія суддія протокольною ухвалою продовжила строк розгляду справи відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та оголосила перерву у розгляді апеляційної скарги до 03.11.2025.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2025 наполягав на доводах апеляційної скарги, з підстав викладених у ній, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 залишити без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
01 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект", як підрядником, був укладений договір № 4600005332 від 01.02.2022 (далі - договір).
Відповідно до умов пункту 1.1 договору підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бобринець) згідно із вимогами чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, (далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Згідно із пунктом 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить 9 948 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 1 658 000,00 грн.
Згідно із пунктом 4.3 договору датою закінчення виконання підрядником робіт вважається дата прийняття їх замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до пункту 5.2 договору акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає їх замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформлений належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Відповідно до пункту 7.3 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи, відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно із пунктом 8.2 договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
У пункті 8.3 договору обумовлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Відповідно до пункту 8.4 договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.
Згідно із пунктом 8.5 договору якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев'яносто) календарних днів, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно із пунктом 10.2 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Пунктом 13.1 договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у пункті 13.6 договору.
Відповідно до пункту 13.3 договору до електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у пункті 13.6 договору, сторони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату/рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання.
У пункті 13.6 договору сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп'ютерна програма "Система зовнішнього обігу електронних документів "EDEALS", та відповідно до положень Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Згідно із пунктом 13.7 договору сторони домовилися, що створення електронного документа завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи (далі - КЕП). При цьому КЕП прирівнюється до власноручного підпису, якщо: - КЕП підтверджено з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа; - під час перевірки використовувався кваліфікований сертифікат відкритого ключа, чинний на момент накладення КЕП; - особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Момент отримання електронного документа стороною фіксується системою електронного документообігу шляхом присвоєння такому електронному документу відповідного статусу, що дозволяє стороні, яка його отримала, прийняти і підписати електронний документ або ж відхилити його із зазначенням відповідних зауважень та надіслати мотивовану відмову від підписання цього електронного документу (пункт 13.11 договору).
У пункті 13.12 договору сторони домовилися, що електронний документ, підписаний КЕП та відправлений за допомогою Системи електронного документообігу, має юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, може бути представлений до суду як належний доказ та визнається рівнозначним документу на паперовому носієві.
Згідно із пунктом 13.13 договору підтвердження передачі електронних документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного приймання-передачі таких документів уповноваженими представниками сторін і не вимагає додаткового доказування.
Відповідно до пункту 14.12 договору будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 цього договору, рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в пункті 14.13 цього договору.
Для надіслання повідомлення електронною поштою у випадках, передбачених цим договором, використовуються такі електронні адреси сторін: 14.13.1 електронна адреса замовника: info@tsoua.com; електронна адреса підрядника: tek@tek.com.ua (пункт 14.13 договору).
Додатками до договору є: додаток №1 - технічні, якісні та кількісні характеристики, додаток №2 - договірна ціна, додаток №3 - графік виконання робіт.
Відповідно до графіку виконання робіт (додаток №3) роботи за договором складаються з наступних етапів:
1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - граничний термін виконання - 120 календарних днів.
2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - граничний термін виконання - 300 календарних днів.
3. Пусконалагоджувальні роботи - граничний термін виконання - 365 календарних днів.
Роботи за першим етапом мали бути завершені не пізніше 01.06.2022, роботи за другим етапом - не пізніше 28.11.2022 та за третім етапом - не пізніше 01.02.2023.
Додатковою угодою №1 від 11.11.2022 до договору сторони виклали у новій редакції пункт 3.1 договору, встановивши, що загальна вартість робіт становить 9 912 525,36 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 1 652 087,56 грн, а також виклали у новій редакції додаток №1 до договору "Технічні, якісні та кількісні характеристики" та додаток №2 до договору "Договірна ціна", всі інші умови договору залишені без змін і сторони підтвердили по ним свої зобов'язання.
Згідно із актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2023 року форми КБ-3 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 22.03.2023 виконано роботи на загальну суму 9 286 009,54 грн.
Відповідно до акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року форми КБ-3 та акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 19.10.2023 виконано роботи на загальну суму 364 730,24 грн. За твердженнями позивача вказані роботи виконані з порушенням строку виконання робіт на 324 календарних днів.
Згідно із актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 року форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 року форми КБ-3 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 23.02.2024 виконано роботи на загальну суму 94 211,21 грн.
За твердженнями позивача вказані роботи виконані з порушенням строку виконання робіт на 451 календарних днів.
На запити відповідача позивач надав працівникам останнього допуски до виконання робіт, що підтверджується відповідними наказами Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 02.05.20223 №277 (з 02.05.2023 по 10.05.2023), від 08.09.2023 №669 (з 11.09.2023 по 31.10.2023), від 19.10.2022 №676 (з 20.10.2022 по 30.12.2022), від 20.06.2022 №341 (з 20.06.2022 по 30.09.2022), від 07.02.2022 №72 (з 08.02.2022 по 10.02.2022), від 18.04.2023 №243 (з 19.04.2023 по 31.05.2023).
Позивачем було направлено відповідачу претензії №3 (ТОВВИХ-23-9883 від 21.07.2023), №11 (ТОВВИХ-23-18482 від 21.12.2023), №13 (ТОВВИХ-24-5135 від 04.04.2024) про нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання будівельно-монтажних робіт по кожному акту.
Звертаючись до суду з позовною заяву, позивач зазначив, що відповідач порушив строки виконання робіт за договором №4600005332 від 01.02.2022, відповідно до якого відповідач мав надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бобринець), у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 132 387,48 грн пені та 682 146,57 грн штрафу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач, як на підставу відсутності своєї вини, посилався на настання обставин непереборної сили, а саме: на початок збройної агресії рф проти України та обставини пов'язанні з нею, зокрема, обстріли, блекаути, мобілізація, відсутність світла та інші. При цьому, відповідач зазначив, що повідомив позивача, у встановлений пунктом 8.2 договору строк, про настання обставин непереборної сили (форс-мажора).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов висновку щодо доведеності наявності у даному випадку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та наявності причинно-наслідкового зв'язку між ними та простроченням відповідачем виконання будівельно-монтажних робіт за договором, відтак у даному випадку відповідачем доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за договором № 4600005332 від 01.02.2022 у спірний період.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку розрахуватись за спожиту теплову енергію.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Права та обов'язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору №4600005332 від 01.02.2022, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2).
За приписами статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно із актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2023 року форми КБ-3 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 22.03.2023 виконано роботи на загальну суму 9 286 009,54 грн.
Відповідно до акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року форми КБ-3 та акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 19.10.2023 виконано роботи на загальну суму 364 730,24 грн. За твердженнями позивача вказані роботи виконані з порушенням строку виконання робіт на 324 календарних днів.
Згідно із актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 року форми КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024 року форми КБ-3 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, відповідачем станом на 23.02.2024 виконано роботи на загальну суму 94 211,21 грн.
За твердженнями позивача вказані роботи виконані з порушенням строку виконання робіт на 451 календарних днів.
На запити відповідача позивач надав працівникам останнього допуски до виконання робіт, що підтверджується відповідними наказами Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 02.05.20223 №277 (з 02.05.2023 по 10.05.2023), від 08.09.2023 №669 (з 11.09.2023 по 31.10.2023), від 19.10.2022 №676 (з 20.10.2022 по 30.12.2022), від 20.06.2022 №341 (з 20.06.2022 по 30.09.2022), від 07.02.2022 №72 (з 08.02.2022 по 10.02.2022), від 18.04.2023 №243 (з 19.04.2023 по 31.05.2023).
Позивачем було направлено відповідачу претензії №3 (ТОВВИХ-23-9883 від 21.07.2023), №11 (ТОВВИХ-23-18482 від 21.12.2023), №13 (ТОВВИХ-24-5135 від 04.04.2024), про нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання будівельно-монтажних робіт по кожному акту
Відповідач, як на підставу відсутності своєї вини, посилався на настання обставин непереборної сили, а саме: на початок збройної агресії рф проти України та обставини пов'язанні з нею, зокрема, обстріли, блекаути, мобілізація, відсутність світла та інші.
Водночас, відповідач зазначив, що повідомив позивача, у встановлений пунктом 8.2 договору строк, про настання обставин непереборної сили (форс-мажора).
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Розпорядженням Торгово-промислової палати України, за підписом Президента Торгово-промислової палати України, від 25.02.2022 за №3 встановлено, що тимчасово на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції Торгово-промислової палати України.
Торгово-промислова палата України уповноважила Київську обласну (регіональну) торгово-промислову палату та Донецьку торгово-промислову палату засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов'язань за договорами, в яких передбачено таку функцію як компетенцію Торгово-промислової палати України.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (частини 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини 3-5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 14.12 договору встановлено, що будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 цього договору, рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в пункті 14.13 цього договору. Тобто направлення письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин на електронну адресу апелянта: info@tsoua.com є належним виконанням приписів пункту 8.2. договору.
Безперечно воля відповідача, щодо повідомлення про форс - мажорні обставини виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, вчинена у письмовій формі та така форма повідомлення не має обов'язково відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд під час перегляду справи №910/6519/24 у постанові від 18.02.2025 зазначив, що укладеним між сторонами договором передбачено обмін документами за допомогою системи електронного документообігу, та можливість надсилання будь-яких повідомлень, зокрема на електронну адресу.
Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з метою повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, 03.03.2022 електронною поштою з адреси «К999@i.ua» (Constantine Kets) на адреси «info@tsoua.com» та «cherednichenko-oo@tsoua.com» (Чередніченко Оксана Олександрівна) надіслав лист №090/02 від 25.02.2022 , у якому вказав, що відповідно до Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України», відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 та у зв'язку з чим, виконання зобов'язань, зокрема, за договору №4600005332 від 01.02.2022 просив вважати продовженими на відповідний строк дії вказаних обставин.
Вказаний лист №090/02 від 25.02.2022 отримано позивачем 03.03.2022
Надіслання відповідачем та отримання позивачем вказаного листа №090/02 від 25.02.2022 підтверджується в сукупності наявними в матеріалах доказами, зокрема, скриншотом з електронної пошти «К999@i.ua», витягом з журналу вихідної кореспонденції з 10.01.2022 по 02.05.2022 (п.60) та твердженнями ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» викладених у відзиві на позовну заяву (№ТОВВИХ-24-6380 від 26.04.2024) у справі №910/3418/24 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 497400 грн), наступного змісту: «Листом № 090/02 від 25.02.2022 (вх.№ ТОВВХ-22-4073 від 03.03.2022) підрядник повідомив замовника про початок дії обставин непереборної сили по шести договорах, включно з договором № 4600005332 від 01.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ».
Також у матеріалах справи наявний лист №034-1 від 02.02.2022 у якому відповідач повідомив позивача про те, що для електронного листування за договором № 4600005332 від 01.02.2022 будуть використовуватись наступні електронні адреси - tek@tek.com.ua та К999@i.ua, надіслані листи даних адрес вважати автентичними до друкованих оригіналів.
Крім того, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що адреса електронної пошти відноситься до реквізитів договору, які ідентифікують сторону договору та не відноситься до умов договору, і їх зміна, доповнення не залежить від волі іншої сторони, а тому не потребує укладення додаткової угоди до договору. Зміна, доповнення реквізитів відбувається шляхом простого повідомлення іншої сторони.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем було повідомлено позивача про виникнення форс-мажорних обставин в межах строку передбаченого пунктом 8.2 договору.
На підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажору) відповідачем надано сертифікат №1400-23-1570 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Донецькою Торгово-промисловою палатою України 31.03.2023 за №130/12.1-17-03, а також сертифікат №3200-23-4692 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою України 11.12.2023 за №747/03.27.
Згідно із сертифікатом Донецької Торгово-промислової палати України №1400-23-1570 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24.02.2022; дата закінчення - 31.05.2022.
Згідно сертифіката Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати України №3200-23-4692 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24.02.2022; дата закінчення - тривають на 11.12.2023.
Вказані сертифікати було направлено відповідачем позивачу листами №116Д-03 від 31.03.2023 та №722С-12 від 26.12.2023.
Водночас, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що умовами укладеного між сторонами договору строк, протягом якого сторона повинна підтвердити обставини непереборної сили сертифікатом Торгово-промислової палати України, не встановлено.
Разом з тим, позивач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції посилався на те, що за умовами договору початок дії та строк дії обставин непереборної сили підтверджується виключно сертифікатом Торгово-промислової палати України, а не регіональними торгово - промисловими палатами.
Колегія суддів вважає дані посилання безпідставними, оскільки даній обставині Верховним Судом була надана оцінка під час перегляду справи №910/6519/24 та викладена у постанові від 18.02.2025, зокрема, розпорядженням Торгово- промислової палати України, за підписом Президента Торгово-промислової палати України, від 25.02.2022 за №3 встановлено, що тимчасово на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції Торгово-промислової палати України.
Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи своєчасне повідомлення відповідачем позивача про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажор), наявність в матеріалах справи сертифікатів Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, приймаючи до уваги характер та вид обставин, які зумовили затримку у виконанні спірних договірних зобов'язань, а також неможливість відповідача запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам, дійшов правильного висновку щодо доведеності наявності у даному випадку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та наявності причинно-наслідкового зв'язку між ними та простроченням відповідачем виконання будівельно-монтажних робіт за договором, відтак у даному випадку відповідачем доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за договором № 4600005332 від 01.02.2022 у спірний період.
Враховуючи викладене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відхиляються колегією суддів як безпідставні.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 у справі № 910/6519/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/6519/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 10.11.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім