вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" листопада 2025 р. Справа№ 927/752/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025
у справі № 927/752/25 (суддя Фесюра М.В.)
за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2"
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі № 927/752/25 у продовженні процесуального строку Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на подання відзиву на позовну заяву на 5 днів у справі №927/752/25 відмовлено.
Відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" від 13.08.2025 залишено без розгляду.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву суд дійшов висновку, що встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву вже був продовжений судом, разом з цим, й продовжений судом вісімнадцятиденний строк - сплинули, а наведені відповідачем підстави пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву не є поважними, тому суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку на 5 днів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі № 927/752/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що він в останній день для подання відзиву на позовну заяву 12.08.2025, через електронний суд подав до суду першої інстанції відповідне клопотання про продовження строків на подання відзиву на позовну заяву. Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не звернув увагу, що клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву було сформовано в системі «Електронний суд» 12.08.2025 та подано відповідачем до суду першої інстанції у встановлені строки, а саме 12.08.2025 через електронний кабінет. Апелянт вважає, що суд не перевіривши даних обставин прийшов хибних висновків, що відповідач 13.08.2025 подав клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву, чим грубо порушив право відповідача на судовий захист, а також порушив принцип змагальності сторін у судовому процесі.
Також скаржник звертає увагу на підстави для продовження строку на подання відзиву на позовну заяву відповідачем, а саме: складність справи, збір матеріалів, велика кількість додатків, підтверджується самим відзивом, який викладений на 41 аркуші, до якого додано 111 додатків, та який був поданий ним вже наступного дня 13.08.2025, не дочекавшись результату розгляду клопотання, а 15.08.2025 ним подано доповнення до відзиву з 3 додатками, оскільки останній день строку на який відповідач просив продовжити строк, припадає на 17.08.2025.
Апелянт також зауважує, що суд першої інстанції керувався судовою практикою щодо поновлення процесуальних строків, яка не є релевантною до даної ситуації коли відповідач просить не поновити, а продовжити процесуальні строки та подає відповідне клопотання в останній день, встановлений судом для подання відзиву на позовну заяву.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, позивач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі № 927/752/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі № 927/752/25 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
З огляду на наявність у матеріалах оскарження належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №927/752/25 розглядалась протягом розумного строку.
Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, переглядає справу №927/725/25 у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2" про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4 В обґрунтування позовних вимог позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Державного контракту на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 23/3-210-VDK-24 від 06.05.2024.
Ухвалою від 25.07.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06.08.2025, о 12:00. Ухвалено розгляд справи 927/752/25 проводити в закритому судовому засіданні. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 25.07.2025 доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 25.07.2025 о 13:47, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.
У судовому засіданні 06.08.2025 суд задовольнив клопотання відповідача та встановив відповідачу строк 18 календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для підготовки і подання до суду відзиву на позов.
Отже, з урахуванням зазначеного, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 12.08.2025.
Як зазначено судом першої інстанції 13.08.2025 відповідач подав до суду клопотання про продовження строків, сформоване через систему "Електронний суд", у якому просить продовжити строк на подання відзиву на позов на 5 днів, посилаючись на часте оголошення повітряної тривоги, а також значний обсяг доказів, які потрібно зібрати та приєднати до відзиву.
14.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, сформований через систему "Електронний суд" 13.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі № 927/752/25 у продовженні процесуального строку Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на подання відзиву на позовну заяву на 5 днів у справі №927/752/25 відмовлено.
Відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" від 13.08.2025 залишено без розгляду.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження процессуального строку для подачі відзиву на позовну заяву суд дійшов висновку, що встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву вже був продовжений судом, разом з цим, й продовжений судом вісімнадцятиденний строк - сплинули, а наведені відповідачем підстави пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву не є поважними, тому суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку на 5 днів.
Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 6 частини 2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частинами 2, 4 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Пунктом 1 частини 1 статті 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі статтею 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Ухвалою від 25.07.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06.08.2025, о 12:00. Ухвалено розгляд справи 927/752/25 проводити в закритому судовому засіданні.
Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Ухвала суду від 25.07.2025 доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 25.07.2025 о 13:47, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.
Виходячи з викладеного, останнім днем, коли відповідач мав право пред'явити відзив на позов, є 09.08.2025.
Як було зазначено вище суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Проте, суд першої інстанції призначив підготовче засідання на 06.08.2025, встановивши при цьому відповідачу строк для подачі відзиву до 09.08.2025. У зв'язку з чим, у судовому засіданні 06.08.2025 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання відповідача та встановив відповідачу строк 18 календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для підготовки і подання до суду відзиву на позов.
Отже, з урахуванням зазначеного, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 12.08.2025.
Як зазначено судом першої інстанції, 13.08.2025 відповідач подав до суду клопотання про продовження строків, сформоване через систему "Електронний суд", у якому просить продовжити строк на подання відзиву на позов на 5 днів, посилаючись на часте оголошення повітряної тривоги, а також значний обсяг доказів, які потрібно зібрати та приєднати до відзиву.
14.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, сформований через систему "Електронний суд" 13.08.2025.
Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не звернув увагу, що клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву було сформовано в системі «Електронний суд» 12.08.2025 та подано відповідачем до суду першої інстанції у встановлені строки, а саме 12.08.2025 через електронний кабінет. Так, суд, не перевіривши даних обставин прийшов хибних висновків, що відповідач 13.08.2025 подав клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно із ч.2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 119 ГПК України).
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.6 ст. 119 ГПК України).
Згідно з ч.7 ст. 119 ГПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом (ч.8 ст. 119 ГПК України).
Тобто, встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, якщо таку заяву подано до закінчення цього строку.
У даному випадку п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, що встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, станом на дату подання заяви про продовження відповідачу строку для подання до суду відзиву не сплив.
За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Пунктом 1 статті 6 розділу I Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 7 ГПК України одним із принципів здійснення правосуддя в господарських судах є рівність усіх учасників господарського процесу перед законом і судом.
Положеннями частини першої статті 165 ГПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до господарського суду першої інстанції відзив (заперечення) на позовну заяву в письмовій формі протягом встановленого судом першої інстанції строку.
У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).
Враховуючи практику ЄСПЛ та керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції, суд не може позбавити відповідача можливості надати йому відзив у справі та не виконати свого зобов'язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.
Відповідно до ч. 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Звертаючись з клопотанням про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначав про значний обсяг доказів, які потрібно приєднати разом з відзивом на позовну заяву, а також, враховуючи значне завантаження 14 судових справ лише у господарських судах, де ТОВ НВК «ІНФОРМАЦІЯ_2» є позивачем або відповідачем по 4 з яких потрібно подати відзиви з відповідними доказами, по 5 іншим відповіді на відзиви, по іншим відповідні клопотання та заперечення, а також участь у судових засіданнях, оголошені повітряні тривоги, тощо (у зазначений період часу), що відповідно перешкоджає подачі відзиву у встановлений строк та існує необхідність у продовженні строків на подання відзиву на позовну заяву.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає є обґрунтовані підстави для продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" строку для подачі відзиву.
З огляду на викладене, а також той факт, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права під час розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" про продовження строку на подання відзиву, наявні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі №927/752/25.
На переконання колегії суддів, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі №927/752/25 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 підлягає скасуванню, з направленням справи до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо продовження строку на подачу відзиву до суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі № 927/752/25 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо продовження строку на подачу відзиву.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст. 118, 119, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі №927/752/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2025 у справі №927/752/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3. Матеріали оскарження № 927/752/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко