ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
06 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4389/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за доручення головуючої судді): Романенко Д.С.;
від прокуратури - Євглевський А.В.;
від Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області - не з'явився;
від Приватного підприємства “Алкалія» - Мороз А.А.;
від Аграрно-рибогосподарського кооперативу "Придунайська нива" - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Алкалія»
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 (повний текст складено 20.05.2025)
по справі №916/4389/24
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
до Приватного підприємства "Алкалія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Аграрний-рибогосподарський кооператив "Придунайська нива"
про припинення володіння правом власності,
03.10.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Приватного підприємства "Алкалія" про припинення володіння правом власності на дамбу (інв.№6), площею 4092 кв.м., водоскид (інв. №7), що є складовими частинами будівлі охорони, загальною площею 4150,78 кв.м., які розташовані за адресою Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, с. Маразліївка.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався, на те, що на території Маразліївської сільської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області розташована частина Монашівського водосховища на земельних ділянках площею 49,6501 га (кадастровий номер 5120884600:01:001:0478) та 15,2155 га (кадастровий номер 5120884600:01:001:0477), право власності на які зареєстровано за територіальною громадою. Обидві ділянки перебувають у користуванні Мащенка С.М. на підставі договору оренди від 09.04.2024, укладеного строком на 10 років для рибогосподарських потреб. На вказаних ділянках розташований об'єкт нерухомого майна - будівля охорони за адресою: с. Монаші, вул. Миру, 1а, право власності на який було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за АРК "Придунайська нива", а згодом - за ПП "Алкалія". Реєстрація включала, зокрема, гідротехнічні споруди - дамбу площею 4092 кв.м. та водоскид. При цьому державна реєстрація права власності на ці споруди проведена всупереч вимогам Цивільного, Земельного та Водного кодексів України, а також Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки гідротехнічні споруди не підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав, а у АРК "Придунайська нива" та ПП "Алкалія" відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували виникнення речового права.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено повністю; припинено право володіння Приватним підприємством "Алкалія" правом власності на дамбу (інв. № 6) площею 4092 кв.м., водоскид (інв. №7), що є складовими частинами будівель охорони загальною площею 4150,78 кв.м., які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, кадастровий номер земельної ділянки 5120884600:01:001:0477; стягнуто з Приватного підприємства "Алкалія" на користь Одеської обласної прокуратури 3028 грн судового збору.
06.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства "Алкалія" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/4389/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Алкалія» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/4389/24; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4389/24.
13.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4389/24.
30.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 прийнято справу №916/4389/24 за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Алкалія» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 до свого провадження колегією суддів у новому складі; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства “Алкалія» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/4389/24 на 03.09.2025 року о 12-30 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства “Алкалія» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/4389/24 відкладено до: 16.10.2025 року о 13-00 год.
16.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Приватного підприємства “Алкалія» про зупинення провадження у справі.
16.10.2025 у судове засідання з'явився Прокурор та представник Відповідача. Інші представники учасників провадження у цій справі у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, представник Відповідача підтримав своє клопотання та просив зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24. Колегією суддів було залишено дане клопотання відкритим.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/4389/24 до: 06.11.2025 року о 15-00 год.
16.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від Приватного підприємства "Алкалія".
У судове засідання 06.11.2025 з'явився Прокурор та представник Відповідача. Інші представники учасників провадження у цій справі у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Колегією суддів у судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання Відповідача щодо зупинення провадження у справі. Прокурор залишив дане клопотання на розсуд суду, Відповідач підтримав своє клопотання та просив зупинити провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
Розглянувши питання щодо зупинення провадження у цій справі, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
За результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2025 справу № 915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Синюхино-Брідської сільської ради та ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду в постанові від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22 щодо застосування приписів, зокрема, частини 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті того, що інженерна (гідротехнічна) споруда, дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитись державна реєстрація права, шляхом викладення правової позиції щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди. Суд касаційної інстанції також констатував, що суди касаційних інстанцій по різному вирішують питання щодо правого статуcу гідротехнічних споруд (дамби та інших) та визначення належного та ефективного способу захисту у спорах, предметом яких є гідротехнічні споруди.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Відтак, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що вирішення саме Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 питання статусу гідротехнічних споруд та визначення способу належного та ефективного судового захисту у такій категорії спорів матиме істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29.10.2025 у справі №915/268/24 прийнято до розгляду справу № 915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Синюхино-Брідської сільської ради, Галімона Юрія Васильовича про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025.
Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду враховула, що у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі, актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ, з огляду на що Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2025 у цій справі № 915/268/24, обґрунтованими та прийняла справу до розгляду.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, зазначає, що зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Оцінюючи подібність правовідносин у справі № 916/4389/24 та справі № 915/268/24, судова колегія виходить із того, що спільними для них є зміст спірних правовідносин, пов'язаних із визначенням правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, допустимістю їх окремої державної реєстрації та вибором належного й ефективного способу судового захисту у разі протиправного набуття/реєстрації таких об'єктів. За об'єктним критерієм спір належить до земель водного фонду та гідротехнічних споруд. При цьому відмінності у фактичних обставинах та суб'єктному складі (зокрема щодо способу набуття та статусу набувача) не усувають подібності правовідносин, оскільки правове регулювання залежить насамперед від об'єкта спору.
Висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 915/268/24 матимуть визначальне значення для оцінки правового статусу спірної гідротехнічної споруди та належного способу захисту у даній справі, що свідчить про наявність подібності правовідносин у розумінні підходу, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/109447/17.
За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").
Враховуючи викладене, беручи до уваги подібність правовідносин у справі №916/4389/24 та у справі №915/268/24 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Алкалія" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/4389/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
Керуючись ст. ст. 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Зупинити провадження у справі №916/4389/24 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у строки та випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький