79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" листопада 2025 р. Справа № 914/911/25
Головуючий (суддя-доповідач) Західного апеляційного господарського суду - Якімець Г.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни від 08 жовтня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року, суддя Горецька З.В.
у справі № 914/911/25
за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни, м. Львів
про стягнення заборгованості
встановив:
09 жовтня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25.
Документ сформовано в системі “Електронний суд» - 08.10.2025.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк (10 днів з дня отримання ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що 04 вересня 2025 року Постановою слідчого ГУ НП у Львівській області закрито кримінальне провадження № 42024140000000132 від 04 червня 2024 року. Поряд з цим, зазначає, що у межах кримінального провадження № 42024140000000132 від 04 червня 2024 року за її місцем проживання був проведений обшук, за результатами якого вилучено її особистий комп'ютер, на якому зберігались електронні ключі, що надавали можливість доступу до електронного суду (Ноутбук марки «Sony» с/ н-275444895002103; Ноутбук марки «Нр» - Desktop OSC4RQP; Ноутбук марки «Нр» с/ н CND150M1F.), а комп'ютери фактично були повернений після закриття кримінального провадження лише у вересні 2025 року відповідно до вимог КПК України після закриття кримінального провадження.
06 листопада 2025 року від позивача до суду надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 (сформовані в системі “Електронний суд» - 05.11.2025).
У запереченнях проти відкриття апеляційного провадження позивач заперечує проти поновлення Фізичній особі-підприємцю Ісаковій Ользі Олексіївні строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2025 у справі № 914/911/25, виходячи з наступного: згідно відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Ісакова Ольга Олексіївна зареєструвала його 28 травня 2025 року, тобто після конфіскування ноутбука відповідача з її кваліфікованим цифровим підписом (жовтень 2024 року), таким чином, у неї була фактична можливість заходити до створеного електронного кабінету та дізнатися про наявний спір, оскаржуване рішення винесене 30.05.2025 року. Крім цього, вказує, що доступ (авторизація) до Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС можливий не лише за допомогою КЕП, а й за допомогою порталу Дія («Дія підпис»). Також, відповідачем не доведено, що вилучений ноутбук, належав безпосередньо їй на праві приватної власності, та що на ньому було встановлено її особистий КЕП, в тому числі з врахуванням того, що кримінальне провадження не стосувалося її особи.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема з огляду на неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом пропущено 20-тиденний термін на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки, рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/911/25 ухвалене судом 30 травня 2025 року, а апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 08 жовтня 2025 року, в той час як останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 19 червня 2025 року.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч.3 ст.256 ГПК України).
Разом з тим, судом встановлено, що місцевий господарський суд 04 червня 2025 року надсилав на адресу відповідача (ФОП Ісакова Ольга Олексіївна), а саме: АДРЕСА_1 , копію повного тексту рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25, однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду з довідкою Укрпошти від 19 червня 2025 року (причина повернення - “за закінченням терміну зберігання»).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Отже, суд першої інстанції, надіславши на юридичну адресу відповідача копію оскаржуваного рішення, належним чином вжив усіх процесуальних засобів для повідомлення відповідача про його зміст. Неотримання відповідачем копії оскаржуваного рішення, надісланого за належною адресою, залежало виключно від суб'єктивної поведінки останнього.
Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу та рішення суду за належною адресою та які повернулася в суд, у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Слід зазначити, що вказана адреса також зазначена і самим скаржником на першому аркуші апеляційної скарги.
Разом з тим, відповідно до ст.2 ЗУ “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 04 червня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127824490), відтак, скаржник міг ознайомитися з повним текстом цього рішення, починаючи з вказаної дати.
Крім цього, судом встановлено, що згідно з відповіддю №27898320 від 06 листопада 2025 року, у скаржника зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС, дата реєстрації - 28 травня 2025 року 11:50.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення від 30 травня 2025 року доставлено до електронного кабінету відповідача - 03.06.25 о 18:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Враховуючи наведене вище, суд визнає неповажними підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, зазначені скаржником в апеляційній скарзі.
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі “Пелевін проти України»).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 року у справі №7/74 зазначає, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Враховуючи все наведене вище, розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, беручи до уваги також заперечення позивача проти відкриття апеляційного провадження, суд визнає вказані апелянтом підстави для поновлення такого строку - неповажними.
Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду: письмових пояснень із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів, оскільки зазначені ним в апеляційній скарзі підстави суд визнає неповажними.
У випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, настають правові наслідки, передбачені ч.4 ст.260 ГПК України (відмова у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу).
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ісакової Ольги Олексіївни на рішення Господарського суду Львівської області від 30 травня 2025 року у справі № 914/911/25 залишити без руху.
2.Роз'яснити апелянту, що протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали він має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду: письмові пояснення із зазначенням інших підстав для поновлення строку із долученням на їх підтвердження відповідних доказів.
3.Копію ухвали суду надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.