Справа № 991/7274/25
Провадження №11-кп/991/153/25
31 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23.09.2025 про виправлення описки в судовому рішенні в межах кримінального провадження №52024000000000474 від 16.09.2024,
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2025 виправлено описку в п. 2 резолютивної частини ухвали Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 та викладено його в наступній редакції: «Продовжити до 16.11.2025 включно обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ; свідками: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52024000000000474;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну». Рішення обґрунтовано тим, що при внесенні ухвал ВАКС від 16.09.2025 до системи КП «Д-3» судом допущено технічну описку в другій частині формулювання обов'язку по утриманню від спілкування з визначеними особами, яка підлягає виправленню.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу від 23.09.2025 скасувати. Захисник вважає, що виправлення формулювання обов'язку щодо утримання в спілкуванні фразою «… з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52024000000000474.» не є арифметичною помилкою, а тому не може вважатись опискою. На його думку, таке виправлення є зміною змісту судового рішення, що є неприпустимим та не відповідає вимогам КПК України.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ст. 379 КПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи. А тому, виправлення допущених помилок в ухвалі суду допускається, якщо при цьому не змінюється суть цих судових рішень.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2025 виправлено описку в п. 2 резолютивної частини ухвали Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 в межах кримінального провадження №52024000000000474 від 16.09.2024, а саме формулювання обов'язку утримуватись від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ; свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 доповнено фразою «з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №52024000000000474.»
Колегія суддів критично оцінює висновок суду, що відповідне доповнення є опискою. Однак, таке доповнення у формулюванні обов'язку звужує його зміст і не погіршує процесуальне становище обвинуваченої ОСОБА_7 , з чим погодився захисник ОСОБА_5 під час судового розгляду. За таких обставин, з метою уникнення надмірного формалізму, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 .
На підставі наведеного, керуючись ст. 379 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23.09.2025 про виправлення описки залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3