Номер провадження 22-ц/821/2110/25 Справа № 692/581/21
про залишення без руху апеляційної скарги
10 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
До Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Ю.В. на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2025 року.
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Як на підставу для відстрочення від сплати судового збору скаржник посилається на положення ст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Вказує, що згідно довідки форми ОК-5 розмір річного доходу позивача-фізичної особи за 2024 календарний рік становить 104170 грн.
Зазначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, а тому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом.
Вивчивши зазначене клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником надана суду довідка форми ОК-5 (реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування).
Долучена до матеріалів справи довідки ОК-5 містить відомості про розмір сплачених страхових внесків застрахованої особи. Жодних відомостей про те, що відповідачка не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.
На переконання суду, така довідка не може свідчити про те, що скаржник не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Отже, скаржником не надано суду належних та допустимих доказів, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору слід відмовити, а томуапеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з у рахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
З поданої апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує рішення суду як за первісним так і за зустрічним позовом.
При зверненні до суду ОСОБА_1 з урахування збільшення позовних вимог сплатила судовий збір у розмірі 9084 грн. За подання зустрічного позову ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 6432,70 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_1 за оскарження рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2025 року становить 23 274 грн. 05 коп. (9084+6432,70)*150%
Згідно поданої апеляційної скарги та доданих додатків до неї, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у вказаному розмірі.
Судовий збір слід сплатити на рахунок Черкаського апеляційного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA248999980313151206080023759, отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси 22030101; код ЄДРПОУ - 37930566; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підтвердження сплати судового збору на зазначений рахунок слід надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушення вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, тобто апеляційна скарга залишається без руху, а скаржнику надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Ю.В. на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2025 року необхідно залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись статтями 136, 185, 357 ЦПК України, суддя
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучер Юлії Вікторівни на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2025 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: надання оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 23 274 грн. 05 коп.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
У разі невиконання ухвали суду апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Гончар