Номер провадження 22-ц/821/1775/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/8095/24 Категорія: 304080000 Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
29 жовтня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ТЮЛ», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування несплаченого страхового відшкодування, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що 01.03.2024 року по вул. Байди Вишневецького, 32 в м. Черкаси сталося дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та транспортного засобу Богдан А-20111, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
У відповідності до складеного на місці ДТП європротоколу, вину в скоєному визнав водій ОСОБА_2 .
Відповідальність водія Богдан А-20111, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6610386 в ПрАТ "СК "Саламандра".
З метою проведення досудового врегулювання спору, він звернувся до страховика із запитом, в якому просив пояснити розмір нарахованого страхового відшкодування в сумі 16 357, 35 грн., про яке його було повідомлено шляхом надсилання SMS на телефон.
Оскільки даний запит залишився проігнорований, та у зв'язку з незгодою з розміром нарахованого страхового відшкодування, він звернувся до судового експерта Кипи С.М. Останнім було складено висновок експерта №004/2024 від 08.04.2024 року, згідно якого: вартість ремонту автомобіля без зносу становить 88 131, 81 грн., вартість ремонту автомобіля з зносом - 60 778, 08 грн.
З метою отримання страхового відшкодування, він звернувся до страховика із вимогою, в якій просив сплатити страхове відшкодування у відповідності до висновку експерта №004/2024 від 08.04.2024 року.
Однак, вимога залишались проігнорованою, страховик до цього часу не сплатив страхового відшкодування, навіть частково.
Тому просив стягнути з ПрАТ "СК "Саламандра" на його користь несплачене страхове відшкодування, що складає 50 855, 46 грн., з розрахунку: 1) Сврз без ПДВ = 11 165 грн. 00 коп. + (11 212 грн. 65 коп. - 20%) + ((65754 грн. 16 коп. х (1 - 0,416)) - 20 %) = 11 165 грн. 00 коп. - 8 970 грн. 12 коп. - 30 720 грн. 34 коп. = 50 855 грн. 46 коп., де: - 11 165 грн. 00 коп. (Ср - вартість робіт), 11 212 грн. 65 коп. (См - вартість матеріалів), 65 754 грн. 16 коп. (Сс - вартість запчастин).
Також зазначає, що винуватець ДТП керував транспортним засобом БОГДАН А-20111, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого ТОВ «Авто-Тюл» та виконував свої службові обов'язки. Тому з відповідача ТОВ «Авто-Тюл», підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 27 353, 73 грн., з розрахунку: 88 131, 81 грн. (фактичний розмір шкоди) - 60 778, 08 грн. (загальний розмір страхового відшкодування) = 27 353, 73 грн.
Крім того, вказує, що внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_2 , йому як власнику пошкодженого транспортного засобу, було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу. Спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для його самопочуття і здоров'я, зокрема це посприяло накопиченню негативних психоемоційних та формуванню несприятливих психоматичних змін, які полягають у: емоційній напрузі, знервованості, пригніченості, нестійкому настрою, підвищеній тривожності, образливості, а також наявне погіршення сну.
Вказану моральну шкоду оцінює в 10 000, 00 грн., яку просить стягнути з відповідача ТОВ «Авто-Тюл» на його користь.
Також вказує, що для відновлення свого порушеного права, він поніс витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності, в розмірі 6 500, 00 грн. Оскільки ці витрати необхідні для відновлення порушеного права, вважає, що вони мають бути відшкодовані з відповідачів по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з цим, просив суд стягнути з ПрАТ "СК "Саламандра" на його користь несплачене страхове відшкодування, в розмірі 50 855, 46 грн.; з ТОВ "Авто-Тюл" - різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, в розмірі 27 353, 73 грн.; з ТОВ "Авто-Тюл" - моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн.; з ПрАТ "СК " Саламандра"" та ТОВ "Авто-Тюл"- понесені витрати за проведення висновку експерта, в розмірі 6 500 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог; з ПрАТ "СК " Саламандра"" та ТОВ "Авто-Тюл" - понесені витрати на оплату судового збору, в розмірі 2 422, 40 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ "Авто-Тюл" закрито у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2025 року стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_1 , несплачене страхове відшкодування в розмірі 50 855,46 грн., витрати понесені за проведення експертного дослідження в розмірі 6 500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн., а всього 59 777,86 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторона позивача стверджувала про те, що жодних виплат від страхової компанії позивач не отримував, доказів щодо виплати страхового відшкодування представником відповідача до суду не надано.
З огляду на доведеність розміру завданих збитків належними доказами у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі представник ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» - Лукашук В.В., вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим судом з порушенням норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд мав у своєму розпорядженні два експертні документи з різними висновками щодо розміру збитків. При цьому суд жодним чином не обґрунтував власну мотивацію щодо надання переваги одному з висновків, повністю проігнорувавши факт надання відповідачем власного експертного документа та обґрунтованих заперечень щодо недопустимості висновку позивача.
Зазначає, що, починаючи з 26 липня 2024 року, у ПрАТ «СК «Саламандра» функціонує тимчасова адміністрація, призначена відповідно до вимог спеціального законодавства, яка забезпечує виконання лише першочергових заходів, передбачених законом, спрямованих на збереження активів страховика та підготовку до процедури ліквідації. Діяльність тимчасової адміністрації регламентується спеціальними нормами законодавства про страхування та не передбачає можливості здійснення страхових виплат за новими вимогами кредиторів.
Суд першої інстанції, фактично виніс рішення, яке не може бути виконане в силу прямих заборон, встановлених спеціальним законодавством. Така ситуація суперечить основним принципам судочинства, зокрема принципу ефективності судового захисту, оскільки судове рішення, яке не може бути виконане через правові перешкоди, не забезпечує реального відновлення порушених прав позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 вказує, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової авто товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 року №911/286/20.
Позиція Верховного Суду, у даному питанні є сталою та сформованою, у випадку наявності спору, щодо розміру збитку - правильним є виходити з результатів висновку експерта. В той же час ч. 6 ст. 106 ЦПК України визначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Отже, є беззаперечним та очевидним, що ототожнення таких документів, як звіт про оцінку та висновок судового експерта з боку апелянта безпідставне. Суд першої інстанції під час розгляду справи сприяв сторонам для реалізації їхніх процесуальних прав, відповідачем в свою чергу клопотання про проведення судової експертизи заявлено не було. Отже, власним правом на спростування висновків експерта ОСОБА_4 відповідач не скористався, в той же час всі ризики таких дій він згідно ЦПК України несе самостійно.
Щодо звіту про оцінку №1104 від 04.10.2024 року, який надав страховик, то звернуто увагу, що він не підписаний ні в письмовому, ні в електронному вигляді оцінювача ОСОБА_5 .
Зазначає, що при врегулюванні страхового випадку за полісами обов'язкового страхування, спеціальні норми закону, яким надається перевага, містяться у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а не в Законі України «Про страхування», як про це хибно зазначає апелянт.
Незадовільне фінансове становище, процес ліквідації - не надає ПрАТ «СК «Саламандра» жодного юридичного права не виконувати взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами страхування. При цьому, механізм страхових виплат погоджений з МТСБУ та виконується. Жодних перешкод для виконання рішення суду першої інстанції немає та бути не може.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом встановлено, що 01.03.2024 року по вул. Байди Вишневецького, 32 в м. Черкаси сталося дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , та транспортного засобу БОГДАН А-20111, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
У відповідності до складеного на місці ДТП Європротоколу, вину в скоєному визнав водій ОСОБА_2 .
Відповідальність водія Богдан А-20111, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована, згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6610386, у ПАТ "СК "Саламандра".
З метою проведення досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 звернувся до страховика із запитом, в якому просив пояснити розмір нарахованого страхового відшкодування в сумі 16 357, 35 грн., про яке його було повідомлено шляхом надсилання SMSна телефон.
Оскільки даний запит залишився проігнорований, та у зв'язку з незгодою з розміром нарахованого страхового відшкодування, позивач звернувся до судового експерта Кипи С.М. Останнім було складено висновок експерта №004/2024 від 08.04.2024 року, згідно якого: вартість ремонту автомобіля без зносу становить 88 131, 81 грн., вартість ремонту автомобіля з зносом - 60 778, 08 грн.
Позивач також вказує, що для відновлення свого порушеного права, він поніс витрати на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності, в розмірі 6 500,00 грн.
В подальшому з метою отримання страхового відшкодування, ОСОБА_1 звернувся до страховика із вимогою, в якій просив сплатити страхове відшкодування у відповідності до висновку експерта №004/2024 від 08.04.2024 року.
Позивач зазначає, що вказана вимога залишались проігнорованою, страховик до цього часу не сплатив страхового відшкодування, навіть частково.
Просив стягнути з ПрАТ "СК "Саламандра" на користь позивача несплачене страхове відшкодування, що складає 50 855, 46 грн., з розрахунку: 1) Сврз без ПДВ = 11 165 грн. 00 коп. + (11 212 грн. 65 коп. - 20%) + ((65754 грн. 16 коп. х (1 - 0,416)) - 20 %) = 11 165 грн. 00 коп. - 8 970 грн. 12 коп. - 30 720 грн. 34 коп. = 50 855 грн. 46 коп., де: - 11 165 грн. 00 коп. (Ср - вартість робіт), 11 212 грн. 65 коп. (См - вартість матеріалів), 65 754 грн. 16 коп. (Сс - вартість запчастин).
Так, під час розгляду справи в суді між позивачем та ТОВ «Авто-Тюл» погоджено суму, в якості відшкодування шкоди, що була завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 15 000,00 грн. Сплачена сума коштів є відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, та моральної шкоди. Претензій позивач до відповідача ТОВ «Авто-Тюл» немає.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року судом закрито провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ «Авто-Тюл».
Разом з цим таке відшкодування, в тому ж числі за погодженням сторін не стосується позовних вимог до ПрАТ «СК «Саламандра» про стягнення страхового відшкодування, витрат на проведення експертизи та витрат на судовий збір.
Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: «у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний письмово надати страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу».
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: «для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.»
Згідно із положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 734/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодування потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України). Тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - виходячи з витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
У відповідності до п. 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Доводи апеляційної скарги містять посилання на те, що суд першої інстанції не надав оцінку наданому стороною відповідача доказу у справі, а саме Звіту №1104 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 04.10.2024 року, в якій зазначено, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу JEEP Compass державний номерний знак НОМЕР_3 становить 20452,32 грн.
Колегія суддів звертає увагу відповідача, що позов ОСОБА_1 був зумовлений незгодою з визначеним страховиком розміром страхового відшкодування, у зв'язку з чим ним було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження, за результатами проведення якого складений висновок експерта №004/2024 від 08.04.2024 року.
У висновку експерта №004/2024 за результатами експертного авто товарознавчого дослідження від 08 квітня 2024 року зазначено про те, що вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП власнику автомобіля JEEP Compass державний номерний знак НОМЕР_3 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди становить 60 778,08 грн.
Колегія суддів не знаходить підстав для визнання вказаного висновку експерта неповним, неясним, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Відповідач не спростував належними доказами здійснені судовим експертом висновки та не заявляв клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи.
Відповідно до частин 1, 3, 6, 7 статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 У звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається, зокрема така інформація: е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації.
Як вбачається з висновку експерта №004/2024 за результатами експертного авто товарознавчого дослідження від 08 квітня 2024 проведення експертизи доручено ОСОБА_4 , який має вищу технічну освіту за спеціальністю інженер-механік і кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру матеріального збитку, заподіяного їх власникам». Свідоцтво судового експерта видане на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України від 31.05.2013 року. У відповідності до п. 4 наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 року №1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану продовжено строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які до введення воєнного стану в Україні подали заяви та документи для проходження атестації в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України з метою продовження строку дії свідоцтв, а також свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта, термін дії яких закінчується у період воєнного стану, протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану. Стаж роботи за експертною спеціальністю з 1995 року.
При цьому, експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, що передбачено частиною 5 статі 106 ЦПК України.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про грубе порушення вимог зазначеної Методики, оскільки у документі наявна обов'язкова інформація щодо особи ОСОБА_4 , який безпосередньо здійснював огляд ТЗ.
Крім того, колегія суддів зауважує про те, що відповідач був повідомлений про дату та час призначеного огляду транспортного засобу експертом, тобто мав можливість повідомити експерту інформацію, яка на його думку, є важливою для встановлення реального матеріального збитку завданого позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля (т.1 а.с. 9 зворот, 10 зворот).
Інших доводів в чому полягає необґрунтованість наданого позивачем висновку страховик не наводить.
У пунктах 135-137, 141, 142 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що:
«розглядаючи справу за позовом ПрАТ «СК «Грандвіс» до фізичних осіб та ПрАТ «Просто-Страхування» про стягнення страхового відшкодування, заявленим з підстав виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18) вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20)).
Національний банк України ухвалив рішення про застосування до Приватного Акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра» (ЄДРПОУ 21870998) (далі - ПрАТ “СК “ Саламандра ») заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій.
Рішення про застосування заходу впливу набрало чинності 14 травня 2024 року.
Також на виконання вимог статей 57, 66 Закону України “Про страхування» у зв'язку із встановленням факту наявності у ПрАТ “СК “ Саламандра » зобов'язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), одночасно з ухваленням рішення про анулювання страховику ліцензій Національний банк України 14 травня 2024 року ухвалив рішення про призначення тимчасової адміністрації в ПрАТ “СК “ Саламандра » та відсторонення органів управління ПрАТ “СК “ Саламандра » від управління компанією.
Згідно з частиною 5 статті 123 Закону України «Про страхування» з дати прийняття рішення про відкликання ліцензії страховика зупиняється виконання страховиком грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав, та припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадків виходу з ринку страховика без припинення юридичної особи.
Відповідно до пункту 4 частини статті 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв'язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов'язань за внутрішніми договорами страхування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) вказано, що: «обов'язок з виконання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи.
Наразі відомостей про визнання ПрАТ «СК «Саламандра» банкрутом та/або його ліквідації немає.
Колегія суддів враховує, що анулювання страховику ліцензії на провадження страхової діяльності у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не має правового значення для вирішення спору, оскільки не позбавляє права потерпілої особи на виплату страхового відшкодування, а також вирішення спору судом щодо його розміру.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Щодо судового збору
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судове рішення підлягає залишенню без змін, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 35, 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: