Справа № 164/2124/25 Провадження №11-сс/802/615/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника та володільця майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши апеляційні скарги представника власника та володільця майна одночасно - адвоката ОСОБА_7 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 30 жовтня 2025 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна (ЄРДР № 12025030540000228),
Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся із клопотанням до слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області про арешт майна.
Ухвалою слідчого судді цього суду від 30 жовтня 2025 року вищезазначене клопотання слідчого задоволено частково. Накладено арешт, шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися на: товарно-транспортну накладну на лісодеревину серії ЛАО № 350552, яку поміщено до спецпакету НПУ № KIV3112283 та передано на відповідальне зберігання до ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь Каширського РВП ГУНП у Волинській області; слід протектору шин, відкопійований за допомогою гіпсової суміші, який поміщено до картонної коробки; вилучену під час огляду місця події 23 вересня 2025 року, лісодеревину (колоди дерев породи сосна).
Вантажний автомобіль марки «VOLVO», моделі «FH500» д.н.з., НОМЕР_1 сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщено до спецпакету №PSP1498709, спеціалізований напівпричіп (лісовоз) марки «KOEGEL» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 , поміщене до спецпакету № PSP1498709 - повернути на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_8 , жительці с. Підцир»я, Камінь-Каширського району, Волинської області, до прийняття рішення у цьому кримінальному провадженні.
У поданих на ухвалу слідчого судді апеляційних скаргах:
- представник власника та володільця майна одночасно - адвокат ОСОБА_7 стверджує про її незаконність через порушення норм процесуального права, обгрунтовуючи таке своє твердження тим, що законодавством чітко визначено три складові арешту майна: позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном. Всупереч наведеному, слідчим суддею прийнято рішення про повернення майна на відповідальне зберігання власнику майна до прийняття рішення у цьому кримінальному провадженні, без урахування того, що ФОП ОСОБА_9 , яка надає транспортні послуги, використовуючи у своїй господарській діяльності даний автомобіль, немає жодного стосунку до походження вилученої деревини. Наведене об»єктивно позбавляє її можливості займатись підприємницькою діяльністю, є наслідком понесених значних майнових збитків та упущеної вигоди. Покликаючись на викладене, просить ухвалу слідчого судді від 30 жовтня 2025 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на сідловий тягач та спеціалізований напівпричіп, власником яких є ОСОБА_8 - відмовити. Виключити із її резолютивної частини встановлені обмеження щодо покладення на останню обов»язку зберігати вказане рухоме майно та свідоцтво про їх реєстрацію серії НОМЕР_5 до прийняття рішення у кримінальному провадженні;
- прокурор вважає її незаконною через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджує, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження доведена виникла та обгрунтована потребами досудового розслідування необхідність у накладенні арешту на транспортний засіб, спеціалізований напівпричіп та свідоцтво про його реєстрацію, з метою збереження речових доказів, які використовувались як знаряддя вчинення даного кримінального правопорушення. У зв»язку із цим, просить ухвалу слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт майна скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт на вантажний автомобіль марки «VOLVO», моделі «FH500» д.н.з., НОМЕР_1 сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщено до спецпакету №PSP1498709, спеціалізований напівпричіп (лісовоз) марки «KOEGEL» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 , поміщене до спецпакету № PSP1498709 задовольнити. В іншій частині ухвалу слідчого судді - залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, яка подану апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити, заперечила апеляцію захисника, представника власника та володільця майна одночасно - адвоката ОСОБА_7 , який подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, заперечив апеляцію прокурора, колегія суддів доходить такого висновку.
Апеляційний розгляд матеріалів даного клопотання здійснюється виключно в межах доводів апеляційної скарги захисника.
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення слідчий суддя, відповідно до вимог ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Що ж стосується вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а відповідно до п.6 і наслідки арешту майна для третіх осіб.
Частиною 4 статті 173 КПК України також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Зазначених вимог слідчим суддею, при розгляді даного клопотання, було дотримано не в повній мірі.
СВ ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025030540000228 від 24 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Відповідно до постанови слідчого СВ ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 від 20 жовтня 2025 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025030540000228 від 24 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, перекваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
Постановою слідчого від 24 вересня 2025 року, у даному кримінальному провадженні, у тому числі, було визнано речовими доказами - вантажний автомобіль марки «VOLVO» моделі «FH500» д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщено до спецпакету №PSP1498709, спеціалізований напівпричіп (лісовоз) марки «KOEGEL» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 , поміщене до спецпакету № PSP1498709, а також слід протектора шини даного автомобіля.
Зважаючи на призначену постановою слідчого 24 вересня 2025 року судову трасологічну експертизу, наданий представником власника та володільця майна договір оренди транспортного засобу, колегія суддів погоджується із тим, що накладення арешту на зазначене рухоме майно, виправдане потребами досудового розслідування даного кримінального провадження.
Однак, попри те, що дане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, накладення на нього арешту із забороною користування, буде суперечити положенням вищевказаних статей КПК України, може бути причиною зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності його законних власника та володільця, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, тобто не є співмірним із завданнями кримінального провадження.
Тому, апеляційні скарги прокурора та захисника слід задовольнити частково.
Увалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 30 жовтня 2025 року в частині відмови в задоволенні клопотанні слідчого про арешт майна скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого про арешт майна із залишенням права користування такими законним власнику та володільцю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційні скарги представника власника та володільця майна одночасно - адвоката ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 30 жовтня 2025 року в частині відмови в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна - скасувати.
Постановити у цій частині нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.
Накласти арешт на вантажний автомобіль марки «VOLVO», моделі «FH500» д.н.з., НОМЕР_1 сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке поміщено до спецпакету №PSP1498709, спеціалізований напівпричіп (лісовоз) марки «KOEGEL» д.н.з. НОМЕР_3 та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 , поміщене до спецпакету № PSP1498709, із правом користування такими власнику ФОП ОСОБА_8 , законному володільцю ФОП ОСОБА_9 .
В іншій частині ухвали слідчого судді - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: