Справа № 165/2808/25 Провадження №33/802/753/25 Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О. Р.
Доповідач: Подолюк В. А.
10 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Плечука Олега Петровича на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 26 липня 2025 року о 23:56 год. в м.Нововолинську на вул.Героїв Крут, керував автомобілем марки «Шкода Октавія», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортним засобом, тобто без посвідчення водія, чим порушив п.2.1 (а) ПДР і, оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року, то його дії кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Плечук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм законодавства просить її скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Апелянт зазначає, що висновок місцевого суду про те, що відеозапис підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом не маючи відповідних документів є передчасним, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про факт керування його довірителем автомобілем, а також про факт його зупинки працівниками поліції. Так, у час коли під'їхали працівники патрульної поліції, то автомобіль перебував у нерухомому стані, всередині якого знаходився ОСОБА_1 .
Окрім того вказує про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення ОСОБА_1 ПДР, які були б законною підставою для його зупинки, що передбачені ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Фактично складенню протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 передувало винесення працівником поліції постанови серії ЕНА №532809 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом з номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу. Саме під час складення цієї постанови з'ясувалось, що ОСОБА_1 не мав посвідчення водія. Однак, постанова серії ЕНА №532809 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП була скасована постановою Нововолинського міського суду від 23.09.2025, а провадження у цій справі, - закрито. Тому апелянт вважає, що цією постановою суду фактично підтверджено той факт, що перевірка документів ОСОБА_1 була поза межами правового поля. У зв'язку з цим, відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 чт.126 КУпАП в даній справі є недопустимим доказом.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Плечук О.П., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду до суду не з'явилися. При цьому, будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду до суду не подавали. А тому, апеляційний суд враховуючи такі обставини та положення ст.268 КУпАП, вважає за можливе апеляційний розгляд провести у відсутності цих осіб.
Перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до положень ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вказаних вимог закону та роз'яснень Пленуму ВСУ при розгляді справи суд першої інстанції дотримався.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403702 від 27.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.1 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
Пунктом 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність, окрім іншого, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. При цьому, за частиною 5 цієї статті відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.2-4 цієї статті.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 своєї вини у порушенні п.2.1 (а) ПДР та відповідно вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується за ч.5 ст.126 КУпАП не визнає, оскільки вважає, що матеріали справи не містять доказів його винуватості і, зокрема доказів про керування ним транспортним засобом.
Однак, такі доводи до уваги судом не приймаються з огляду на таке.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного проступку, стверджується належним чином дослідженими та оціненими судом доказами, яким надана вірна юридична оцінка, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403702 від 27.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.1 (а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП, копію якого отримав ОСОБА_1 після його складання;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3529396 від 23.11.2024 за ч.2 ст.126 КУпАП, а саме за керування ОСОБА_1 транспортним засобом не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії;
- довідкою Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 23.11.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а також те, що він не отримував посвідчення водія;
- відеозаписом з боді-камери працівників патрульної поліції, де окрім іншого, зафіксовано той факт як працівники поліції рухаються за автомобілем, який з часом здійснив зупинку. За кермом цього автомобіля, як з'ясувалось згодом, перебував ОСОБА_1 , якому працівник поліції висунув вимогу про необхідність пред'явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, однак він таких не надав. При цьому, ОСОБА_1 вказував про те, що він автомобілем не керував, так як транспортний засіб перебував у нерухомому стані, а він лише сидів у ньому. В ході відповідної перевірки працівник поліції встановив, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальної за керування транспортним засобом не маючи права керування ним, тобто посвідчення водія. Про такі обставини було повідомлено ОСОБА_1 . Окрім того, вбачається і те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права і обов'язки, передбачені законодавством, а також повідомлено про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, який оголошено ОСОБА_1 , котрий отримав його копію.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною доказами, що містяться в матеріалах справи і, які апеляційний суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, повністю відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП.
При цьому, апеляційні доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять доказів про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення із посиланням на те, що автомобіль в якому перебував останній на місці водія не рухався і перебував у нерухомому стані, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується відеозаписом з боді-камери працівника поліції. Так, відеозаписом зафіксовано, що автомобіль патрульної поліції у нічну пору доби рухається за легковим автомобілем, який рухається вулицями міста та згодом зупинився і на місці водія перебував саме ОСОБА_1 , а інших осіб у ньому не було. При цьому, в автомобілі були увімкнені світло факт, габаритні задні вогні, а також видно, що під час руху спрацьовували червоні вогні стоп-сигналу. При цьому, інших транспортних засобів у полі зору працівників поліції, які б зафіксувала боді-камера при руху за легковим автомобілем, не було.
Також неспроможними є апеляційні доводи про недопустимість в якості доказу протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403702 від 27.07.2025 із посиланням на те, що його складенню передувала постанова серії ЕНА №532809 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом з номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу, яка в подальшому була скасована судом, оскільки такий факт жодним чином не може тягнути за собою неналежність протоколу про адміністративне правопорушення в даній справі.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Плечука Олега Петровича залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року щодо в даній справі, - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк