Справа № 761/14963/25
Провадження № 2/761/6436/2025
07 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про припинення поруки,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про припинення поруки.
У своїй позовній заяві просила суд припинити поруку між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", що виникла на підставі договору поруки №б/н від 29 листопада 2006 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк".
Свою позовну заяву обґрунтувала тим, що 29 листопада 2006 року між Відкритим Акціонерним Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №366/11, за умовами якого ОСОБА_2 були надані у власність грошові кошти в розмірі 26 076 доларів США 63 центи на придбання автомобіля Opel Zafira.
29 листопада 2006 року між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_1 поручилась за виконання зобов'язання за кредитним договором №366/11.
Зазначає, що Публічним акціонерним товариством"Всеукраїнський акціонерний банк" збільшило процентну ставку по кредиту з 13 відсотків до 17.5 відсотків без її згоди.
У зв'язку із вищезазначеним позивачка звернулась до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року справу було прийнято у провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали, судом встановлено наступне.
29 листопада 2006 року між Відкритим Акціонерним Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №366/11, за умовами якого ОСОБА_2 були надані у власність грошові кошти в розмірі 26 076 доларів США 63 центи на придбання автомобіля Opel Zafira.
29 листопада 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки за умовами якого ОСОБА_1 , надалі Поручитель, Акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк корочено: АТ ВАБанк) , в особі Начальника відділення «Перемога» Першої Київської філії АТ ВАБанк ОСОБА_3 , який діє на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського отаріального округу Накемпієм Г.К. та зареєстрованої в реєстрі за N? 2689 від 28.07.2006 року, надалі Кредитодавець, уклали цей договір поруки, надалі - Договір, про наступне.
Згідно з п 1.1. договору поруки 29 листопада 2006 року Поручитель солідарно відповідає перед Кредитодавцем за виконання ОСОБА_2 , надалі Боржник, зобов?язань у повному обсязі за:
1.1.1. Кредитним договором №366/11 від 29 листопада 2006 року, який було укладено між Кредитодавцем та Боржником та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, (надалі - Кредитний Договір) згідно з яким Позичальнику надано кредит в сумі 26 076 (двадцять шість тисяч сімдесят шість ) доларів США 63 центи, на придбання транспортного засобу, із сплатою процентів за ставкою 13% річних, строком повернення «29» листопада 2011 року.
1.1.2. Договором про надання банківських послуг для фізичних осіб N?1/366/11 від «29» листопада 2006 року, укладеним між АТ ВАБанк (Кредитодавець) і ОСОБА_2 (Боржник), та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, (надалі за текстом разом - Договір Овердрафту), згідно з яким Боржнику відкрито відновлювальну кредитну лінію в сумі 8890.48 (Вісім тисяч вісімсот дев?яносто) гривень 48 копійок зі сплатою процентів за ставкою 22% річних, строком повернення «29» листопада 2011 року.
1.2. Вказані зобов?язання Поручителя перед Кредитодавцем є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором не потребують.
Листом від 16 листопада 2008 року за вих. №16/2-1000 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" повідомило ОСОБА_2 про підвищення процентної ставки за кредитним договором №366/1 до 17, 5% річних, починаючи з 17 листопада 2008 року.
У зв'язку із тим фактом, що ОСОБА_1 як поручитель не була повідомлена про зміну процентної ставки за договором поруки, остання звернулась з позовом до суду.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних виснвоків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
9 листопада 2006 року між Відкритим Акціонерним Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №366/11.
29 листопада 2006 року між Акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки.
У зв'язку із зміною процентної ставки за договором поруки ОСОБА_1 просить суд припинити поруку між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», що виникла на підставі договору поруки №б/н від 29 листопада 2006 року.
Частиною першою статті 559 ЦК України визначені підстави для припинення поруки.
Так, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Як зазначає ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" не повідомило її про збільшення процентної ставки за договором кредиту №366/11 з 13 відсотків річних до 17,5 відсотків річних.
Вказане, а саме зміна зобов'язання без згоди ОСОБА_1 , внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності ОСОБА_2 , однак, не слугує підставою для припинення договору поруки. Натомість, обсяг відповідальності ОСОБА_1 за договором поруки залишається незмінним у розмірі 13 % річних.
Відповідно до змісту статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 "Про деякі питання здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВІЕЙБІ БАНК" визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повноваження під час здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВІЕЙБІ БАНК" до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ "ВІЕЙБІ БАНК" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваня вирішено здійснювати Фондом безпосередньо.
Суд зауважує, що інших підстав припинення договору поруки, передбачених законом, позивач у позовній заяві не наводить.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
За таких обставин, враховуючи, що позивачем належних та допустимих доказів, що вказували б на наявність передбачених законом підстав для припинення договору поруки, суд прийшов до висновку, що у задоволенні поданого позову слід відмовити у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про припинення поруки - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 19017842.
Повний текст рішення виготовлений 07 листопада 2025 року.
Суддя: