Справа № 761/39962/25
Провадження № 1-кс/761/25670/2025
22 вересня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 ,в порядку ст. 206 КПК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 ,в порядку ст. 206 КПК України.
Скаргу мотивовано тим, що, 15.09.2025 адвокат ОСОБА_2 , прибув до ДУ «Київський слідчий ізолятор» з метою укладення договору про надання правової допомоги з підозрюваним ОСОБА_3 , який утримується в СІЗО на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2025 у кримінальному провадженні № 12025100050001386.
Незважаючи на наявність адвокатського свідоцтва, посвідчення, ордеру та письмового договору, який мав бути підписаний підозрюваним під час побачення, мені усно було відмовлено в допуску з формулюванням: «договір не підписаний підозрюваним».
З метою захисту своїх прав захисника звернувся: 15.09.2025 - до начальника Київського СІЗО (вих. №810); 16.09.2025 - до Київської міської прокуратури (вих. №812); 16.09.2025 - до начальника СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві (вих. №813).
Вказані скарги були направлені на офіційні електронні адреси відповідних органів із використанням кваліфікованого електронного підпису. Станом на 21.09.2025 жодної відповіді адвокатом не отримано.
Таким чином, на думку адвокат, адміністрацією слідчого ізолятора допущено порушення прав позбавленої свободи особи.
Відтак, захисник просить відповідно до ст. 206 КПК України зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити безперешкодний допуск адвоката ОСОБА_2 до підозрюваного ОСОБА_3 для здійснення з ним конфіденційного побачення та укладення договору про надання правової допомоги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб виключно у кримінальному провадженні.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Частиною 2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, передбачено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Глава 18 КПК України, ст. 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
З системного аналізу зазначених положень статті 206 та інших положень КПК України вбачається, що нею врегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею щодо законності тримання осіб під вартою, а зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (скарги), розгляд яких віднесено до його повноважень та які подані в порядку, передбаченому КПК України.
Також законом чітко визначено, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створюють у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Так, скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подане в порядку ст. 206 КПК України, не містить посилань на застосування до ОСОБА_3 насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), натомість фактично оскаржуються дії та бездіяльність адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» та органу досудового розслідування.
Положеннями КПК України не передбачено повноважень слідчого судді щодо здійснення в порядку, передбаченому ст. 206 КПК України, судового контролю за додержанням прав, на порушення яких посилається захисник ОСОБА_2 у своїй скарзі.
Так, доводи сторони захисту викладені у скарзі зводяться до незгоди з процесуальними діями/рішеннями адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор», та не свідчать про те, що порушенні у скарзі питання підлягають розгляду в порядку ст. 206 КПК України,
За таких обставин, оскільки в поданій скарзі не порушується питання щодо незаконного тримання під вартою, фактично в ній оскаржуються бездіяльність адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» та органу досудового розслідування, тобто предмет вимог скарги не передбачений статтею 206 та іншими положеннями КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 26, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 ,в порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1