Справа №760/5061/25
Провадження №2/760/7852/25
про прийняття заяви про зміну предмету позову
07 листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Влащенко О.А. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенняи в кімнатах АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2025 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
30 вересня 2025 року представник позивача - адвокат Влащенко О.А. подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить винести рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в кімнатах АДРЕСА_2 .
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що в позовній заяві в прохальній частині позивач просила винести рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в кімнатах АДРЕСА_3 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 . Після отримання позивачем додаткових документів, в яких зазначена задекларована/зареєстрована адреса проживання/перебування ОСОБА_2 , розпорядження від 27.10.2008 року №1794, додатку до розпорядження про нумерацію квартир в кімнатах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , встановлено, що відповідач зареєстрований в житлових приміщеннях в кімнатах № 6, 17, АДРЕСА_6 .
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути заяву про зміну предмету позову без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з ч.5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.
Враховуючи, що у заяві про зміну предмету позову одні позовні вимоги замінено іншими, при цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не змінюються, суд дійшов висновку про заяву необхідно прийняти та в подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмету позову.
Керуючись ст. 13, 49, 193, 194, 260 ЦПК України, суд
Прийняти заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Влащенка Олега Анатолійовича про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмету позову.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміненого предмету позову. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов'язаний надіслати (надати) копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sl.ki.court.gov.ua/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова