Справа №760/26076/25
1-кс/760/11878/25
07 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від участі у розгляді заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та заступника керівника Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000345 від 12.06.2025, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від участі у розгляді заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та заступника керівника Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000345 від 12.06.2025.
В обґрунтування заяви зазначає, що в провадженні слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває заява про відвід старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та заступника керівника Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000345 від 12.06.2025.
Водночас, з відкритих джерел потерпілій стороні стало відомо про обставини біографії слідчого судді, яка може викликати сумнів у її неупередженості, а саме: починаючи з 07.08.2016 по 31.07.2023 перебувала на різних керівних посадах в Управлінні по роботі з громадськістю Національного антикорупційного бюро України, в тому числі Відділу по роботі із заявниками та свідками та керівником самого Управління. Починаючи з 07.08.2023 по 08.05.2024 ОСОБА_5 перебувала на посаді юридичного експерта у Міжнародній організації з розвитку права (IDLO).
Згідно публічних відомостей, які розміщені на офіційних ресурсах Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, Міжнародна організація з розвитку права (IDLO) у 2024 році уклала Угоду про співпрацю з Національним антикорупційним бюро України з питань надання консультацій, підвищення кваліфікації працівників та надання міжнародної технічної допомоги.
На думку заявника, наведені вище факти біографії слідчого судді ОСОБА_5 свідчать про більш ніж ймовірне особисте знайомство останньої з детективами Національного антикорупційного бюро України. Крім того, факт перебування на посадах у міжнародній організації, яка займається підвищенням кваліфікації працівників НАБУ унеможливлює безстронній розгляд слідчим суддею ОСОБА_5 заяв щодо не процесуальних дій працівників бюро, що в сукупності свідчить про наявність обставин, що свідчать про сумніви у її неупередженості.
В судове засідання сторони не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином. Під час минулого судового засідання заявник підтримав подану заяву та надав відповідні пояснення.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суддя визнав можливим ухвалити рішення по суті заяви у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями статті 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012, у справі № 5-15п12).
Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б ухвалення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, визначені КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 1-35, 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суд
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від участі у розгляді заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та заступника керівника Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000345 від 12.06.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1