СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23290/25
пр. № 1-кп/759/1975/25
10 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080000956 від 22.08.2025, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
В 2024 році ОСОБА_3 , проживаючи м. Києві та не маючи посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обороті на території України, не маючи можливості отримати його в сервісних центрах МВС внаслідок позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 14.07.2022, постановленої суддею ОСОБА_5 у справі №760/7555/22, в 2024 році в невстановлений час в невстановленому місці звернувся до невстановленої особи, з якою вступив в злочинну змову та домовився про виготовлення за винагороду завідомо підробленого посвідчення водія на його ім'я. На виконання спільного умислу згідно досягнутих домовленостей, ОСОБА_3 надав вказаній невстановленій особі власну фотокартку та свої анкетні дані для виготовлення бланку посвідчення водія.
Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що в грудні 2024 року він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1994 №340, видається установою, яка має право видавати такі документи і яке, відповідно до п.п. 2.1«а» та 2.4 Правил дорожнього руху України водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе та в подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
21.08.2025 не пізніше 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Зодчих, 62 в м. Києві, був зупинений екіпажем патрульної поліції «Рубін-805» та в подальшому під час перевірки документів надав працівникам УПП у м. Києві ДПП для підтвердження наявності права керування транспортним засобом відповідної категорії, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.12.2024, видане ТСЦ №8041 на його ім'я, яке є підробленим.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень та зазначив, що він знайшов сторінку, розміщену в мережі «Інстаграм», де містилася пропозиція замовити виготовлення посвідчення водія. Переписуючись з невідомою особою, ОСОБА_3 замовив виготовлення посвідчення водія, надіслав свої персональні дані та фотокартку. Згодом обвинувачений отримав підроблене посвідчення у відділенні «Нової пошті», сплатив за нього 8000 гривень та почав користуватися ним при керуванні автомобілем. 21.08.2025 ОСОБА_3 зупинили працівники поліції, він пред'явив працівникам поліції підроблене посвідчення водія.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що:
- своїми умисними діями, які виразилися в підробленні посвідчення, яке видається установою, та надає права, з метою його використання, вчиненими за попередньою змовою з невстановленою особою, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України;
- своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України відноситься до нетяжких злочинів, а за ч. 4 ст. 358 КК України - до кримінальних проступків, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований, що робить недоцільним призначення йому за ч. 4 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк, передбачений санкціями ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу ОСОБА_3 , який судимості не має, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від покарання з випробуванням та покладає на нього обов'язки, визначені у статті 76 КК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць;
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 25.08.2025 № СЕ-19/111-25/52161-ДД).
Речові докази: посвідчення водія з ознаками підробки серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 та DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських УПП у м. Києві ДПП - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1