СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6397/25
ун. № 759/23287/25
14 жовтня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 10.07.2025 року у кримінальному провадженні № 12023000000000338, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України,
06.10.2025 року представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 до Святошинського районного суду м. Києва було подано клопотання про скасування арешту майна, що належить ОСОБА_6 .
Дане клопотання мотивовано тим, що 07.11.2024 року було проведено обшук за місце здійснення господарської діяльності ТОВ «Основа Інфо» за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, під час якого було вилучено майно підприємства та особисті грошові кошти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що в протоколі обшуку старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 вказане вилучення грошових коштів ОСОБА_8 не було належним чином відображено.
Крім того, вказала, що Київським апеляційним судом 10.07.2025 року у справі № 759/466/25 було накладено арешт у кримінальному провадженні № 12023000000000338 від 23.02.2023 року на майно вилучене в ході обшуку 07.11.2024 року за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, в тому числі і грошові кошти у сумі 5244480,00 грн. ( куди входять особисті грошові кошти ОСОБА_6 у розмірі 171163,00 грн.).
Вважає, що вилучення грошових коштів є безпідставним, оскільки не є знаряддям чи доказом вчинення злочину, а також те, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12023000000000338 від 23.02.2023 року.
В судовому засіданні представники власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 клопотання підтримали, просила задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали, вислухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 07.11.2024 року за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5 244 480,00 грн; ноутбук HP sn CND2402H0D; ноутбук HP sn CNDD135W1Q; ноутбук HP sn C5CD1226HMZ; моноблок Apple iMac model A2115 sn CO2DK26CPN5T; мобільний телефон Redmi; мобільний телефон Iphone 15 pro.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.07.2025 було накладено арешт на майно, виявлене та вилучене 07.11.2024 під час обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттіка-2007» та ТОВ «Тоскана Трейдінг» за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:115:0001, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року, а саме: грошові кошти в сумі 5 244 480,00 грн; ноутбук HP sn CND2402H0D; ноутбук HP sn CNDD135W1Q; ноутбук HP sn C5CD1226HMZ; моноблок Apple iMac model A2115 sn CO2DK26CPN5T; мобільний телефон Redmi; мобільний телефон Iphone 15 pro.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Главою 2 КПК України, встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).
Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 131 КПК України, арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України, застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Доводи заявника знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є обґрунтованими та заснованими на законі.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_6 його майном на підставі зазначених обставин, оскільки адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
У зв'язку з чим, вважаю доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 10.07.2025 року (справа №759/466/25) в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 171163,00 грн. що належать ОСОБА_6 , не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170, 171, 173, 174,309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 10.07.2025 року у кримінальному провадженні № 12023000000000338, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 10.07.2025 року у справі № 759/466/25 у кримінальному провадженні № 12023000000000338 від 23.02.2023 року, в частині накладення арешту на вилучене в ході проведення обшуку 07.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у розмірі 171163 (сто сімдесят одну тисячу сто шістдесят три) грн. 00 коп.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1