СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА ун. № 759/21662/25
пр. № 3/759/7259/25
03 листопада 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, 07.09.2025 о 18 год., перебуваючи у магазині «Велмарт», що за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 16/80, таємно викрала з полиці магазину «Щітка зубна Віталіті Про Протект електрична Орал-бі» в кількості 2 шт., загальною вартістю 2127 грн 98 к. без ПДВ. Своїми діями ОСОБА_1 чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 306110 від 07.09.2025, який складений стосовно ОСОБА_1 ; довідку про вартість викраденого товару від 07.09.2025; заяву ОСОБА_2 від 07.09.2025; розписку про прийняття на відповідальне зберігання від 07.09.2025; витяг з адмінпрактики; копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 11.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накладено стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб; копії постанов Подільського районного суду міста Києва від 02.05.2025 та 08.08.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн 00 к. за кожне правопорушення; копію рапорту, який зареєстрований у ЄО за № 80746 від 07.09.2025, суддя дійшла такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 4 ст. 51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, а саме, те що вона раніше неодноразово притягалася до відповідальності за ч. 4 ст. 51 КУпАП, не працює, а відтак не має можливості сплатити штраф, ступеню її вини, обставин, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, вважаю, що стягнення у виді адміністративного арешту, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні судді відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 9, 23, 33, 401, 51, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь