Справа № 752/17644/25
Провадження №: 2/752/8825/25
Іменем України
(заочне)
06.11.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.
при секретарі судового засідання - Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») через систему «Електронний суд» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 03 січня 2022 року №713248924 в розмірі 26 970,34 грн, судові витрати в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») уклали з ОСОБА_1 кредитний договір №713248924 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язання відповідно до договору виконало у повному обсязі, надало позичальнику грошові кошти у розмірі 11 300,00 грн, шляхом переказу на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01.
В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» строк дії договору факторингу продовжувався додатковими угодами (28 листопада 2019 року № 19, 31 грудня 2020 року № 26, 31 грудня 2021 року угода № 27, 31 грудня 2022 року додаткова угода № 31, 31 грудня 2023 року додаткова угода № 32), а предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Позивач вважає, що договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу.
Зазначає, що договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в редакції та з урахуванням додаткових угод до нього, встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), а не тільки ті вимоги, які існували на момент укладення договору.
Право вимоги за кредитним договором №713248924 від 03 січня 2022 року перейшло до ТОВ «Таліон -Плюс» 22 лютого 2022 року відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 174.
В подальшому, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого право вимоги за кредитним договором від 03 січня 2022 року № 713248924 до ОСОБА_1 в розмірі 26 970,34 грн перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №713248924 від 03 січня 2022 року.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кирильчук І.А.
Ухвалою від 04 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Роз'яснив сторонам їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановив процесуальні строки.
Також, задоволено клопотання ТОВ «Юніт Капітал» про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570): 1. Інформацію:- чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка №5168-75ХХ-ХХХХ-7696;- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки № НОМЕР_1 , у період з період з 03 січня 2022 року по 08 січня 2022 року у сумі 11 300,00 грн;- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , за період з 03 січня 2022 року по 08 січня 2022 року у сумі 11 300,00 грн, витребувано інформацію у вигляді:- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника)- повного номера рахунка маска Картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). 3. У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_4 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска Картки № НОМЕР_1 , витребувано номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки № НОМЕР_1 . 4. У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 не належить позичальнику, витребувано інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти № НОМЕР_1 .
Будь-яких інших клопотань та заяв представник позивача не заявляв.
Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першоїстатті 177 ЦПК України.
Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 суду не вдалося встановити, а відомо лише останню адресу його проживання ( АДРЕСА_1 ), то відповідно до частини десятої статті 187 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення для відповідача про розгляд Голосіївським районним судом міста Києва справи № 752/17644/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 18 серпня 2025 року о 13 год. 15 хв; на 22 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв., на 03 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв., 17 жовтня 025 року о 09 год. 15 хв., 06 листопада 2025 року о 09 год. 00 хв.
Однак, відповідач у судове засідання не з'явився. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 03 січня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії №713248924 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV22F4F, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 11 300,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»
Згідно пункту 1.3 кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11 300,00 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернено до 18 січня 2022 року.
Пунктом 1.7 договору визначено, що кредитна лінія надається строком на 15 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 18 січня 2022 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Пунктом 1.9 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку визначеного в пункті 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 737,30% річних, що становить 2,02 % від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах пункту 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в пункті 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 736,01% річних, що становить 2,02% в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що позичальник інформується в особистому кабінеті;
1.9.3. у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на зазначене вище та у порядку статті 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах пункту 1.8. цього договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
У пункті 1.14.1 договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в пункті 1.3. договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою складає 17 723,90 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3 423,90 грн та суму кредиту у розмірі 11 300,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 62 558,61 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 130,30% від суми першого траншу.
Пунктом 1.14.2 договору передбачено, що у разі настання передбаченої пунктом 1.9.3. договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений в пункті 1.2. договору строк у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість кредиту складає 14 859,50 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3 559,50 грн та суму кредиту у розмірі 11 300,00 грн.
Також, 03 січня 2022 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному кредитному договорі №713248924 від 03 січня 2022 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11 300,00 грн. ОСОБА_1 на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 07 жовтня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251002/89240-БТ, який надійшов до суду 23 жовтня 2025 року на виконання ухвали суду від 04 серпня 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ). Також по клієнту емітувались інші картки. Долучено виписку по рахунку № НОМЕР_5 за період 03-01-2022 - 08-01-2022 - р.р., яка містить зарахування на суму 11300,00 UAН. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою № НОМЕР_5 за період за період 03-01-2022 - 08-01-2022 - р.р., фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 ; номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_3 .
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором .
У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди про продовження строку дії вказаного вище договору факторингу.
28 листопада 2019 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди та виклали п. 8.2 Договору в наступній редакції «Строк дії цього Договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором».
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої договір факторингу викладено в новій редакції та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої договір факторингу викладено в новій редакції та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої договір факторингу викладено в новій редакції та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої договір факторингу викладено в новій редакції та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату та на умовах, визначених Договором.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами цього договору ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Відповідно до Реєстру божників №б/н від 04 червня 2025 року до Договору факторингу 04/06/25-Ю, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №713248924 від 03 січня 2022 року на загальну суму 26 970,34 грн.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора - правова позиція, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовідносини за кредитним договором №713248924 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли 03 січня 2022 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
На думку позивача, перехід права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» підтверджує реєстр вимог № 174 від 22 лютого 2022 року, підписаний вже після укладення кредитного договору №31 від 10 жовтня 2023 року. Разом з тим, вказаний реєстр підписано на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, який було укладено до виникнення права вимоги.
Водночас, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
Посилання позивача, що відповідно до вимог п. 1.3 договору факторингу від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому - не заслуговують на увагу.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Посилання позивача на продовження строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року додатковими угодами не спростовує необхідності чіткого визначення предмета договору на момент його укладення, адже правочин є чинним лише за умови визначеності його істотних умов, а предмет договору факторингу має бути конкретно визначений.
Укладені додаткові угоди між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» лише продовжили строк дії договору факторингу, який було укладено 28 листопада 2018 року. При цьому, обсяг прав та обов'язків сторін по договору факторингу ними не змінений, по своїй суті додаткові угоди не є новими договорами факторингу, і не свідчить жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №713248924 від 03 січня 2022 року.
ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №713248924 від 03 січня 2022 року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс».
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Така позиція суду узгоджується із висновками, викладеними в постановах Київського апеляційного суду у справах № № 373/1864/23, 754/12194/23, 355/2374/24, 367/9176/24.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду виготовлено 10 листопада 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук