cправа № 752/12839/25
провадження №: 2/752/7123/25
06.11.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2025 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в особі уповноваженого представника, адвоката Полішко Л.О., звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовомОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказано, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ). КП «Київтеплоенерго» було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Квартира за адресою АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а отже ОСОБА_1 , є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Відповідач у встановленому законом порядку від надання послуг централізованого опалення та/або централізованого постачанні гарячої води не відмовлялась. Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води в повному обсязі, в результаті чого станом на 30.04.2025 утворилась заборгованість.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 5374,08 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 816,86 грн., 3% річних у розмірі 200,98 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4804,95 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 730,35 грн., 3% річних у розмірі 179,69 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 12893,63 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1959,83 грн., 3% річних у розмірі 479,01 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9979,27 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1516,85 грн., 3% річних у розмірі 373,20 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 20245,20 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2013,76 грн., 3% річних у розмірі 515,39 грн., пеню у розмірі 627,06 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 5300,70 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 528,95 грн., 3% річних у розмірі 120,68 грн., пеню у розмірі 146,82 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 113,68 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.06.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Судом постановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Не пізніше п'ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, у разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
07.08.2025 судом отримано від відповідача заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Строк для подання вказаної заяви відповідачем пропущено, поважні причини пропуску строку з заяві не зазначені. Таким чином розгляд справи продовжується здійснюватись в порядку спрощеного провадження.
20.08.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відповідач заперечує та не визнає їх в повному обсязі. Зазначає, що в квартирі за адресою АДРЕСА_1 прописана, але ніколи не проживала. Після смерті батька квартира стоїть під ремонт, нагрівальні елементи у приміщенні відсутні, лічильники стоять без руху. Разом з тим зазначила, що позивач не надав до суду документів, що між позивачем та відповідачем виникли відносини і що позивач надавав відповідачу послуги. Зазначала про необхідність проведення експертизи. Вказувала, що загальний строк позовної давності 3 роки.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Киїтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 130115598 від 29.04.2025 відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Надання послуг відповідачам здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511).
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньо - будинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Згідно Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Цей договір набуває чинності з моменту його опублікування і діє до 31 грудня 2018 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не було письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялась (не відключалась).
Відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 30.04.2025 складає 50666,39 грн.
Разом з тим у період до 31.10.2021 існує заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з центрального опалення 1 розмірі 113,68 грн. У період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 та заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.
Крім того, судом встановлено, що на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 5374,08 та централізованого постачання гарячої води у розмірі 4804,95 грн., що разом становить 10179,03 грн.
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Облік споживання Абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України «Про комерційний облік».
Крім того, зазначений обов'язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст.ст. 68, 156, 162.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки, визначаються Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV в редакції, чинній на момент надання послуг та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який введено в дію з 01.05.2019 року.
За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01 травня 2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до розрахунків позивача, які наявні в матеріалах справи відповідач своєчасно не вносила плату за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в повному обсязі, в результаті чого станом на 31.01.2025 утворилась заборгованість у розмірі 71054,85 грн.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підставою для нарахувань витрат теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування є Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 359 від 31.10.2006.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У Постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц Верховний Суд дійшов висновку, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору чи іншого документу про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17, де було сформовано висновок щодо застосування норм права (пункт 79).
Таким чином, на підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунки заборгованості, які частково спростовані відповідачем.
Вивчивши доводи викладені у відзиві, суд зазначає наступне.
Щодо недоведеності позивачем користування житлово-комунальними послугами, то згідно довідки про реєстрацію місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 рахується зареєстрованою, а тому є споживачем послуг.
На посилання ОСОБА_1 на відсутність договірних відносин з позивачем, суд зазначає, що факт відсутності договору чи іншого документу про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Разом з тим згідно ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Щодо заяви відповідача-1 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ч.4 ст. 267 ЦК України.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Таким чином, національне законодавство розглядає позовну давність, як встановлений законом строк для захисту порушеного права.
Правила про позовну давність передбачають право на позов в матеріальному сенсі. Якщо особі належить цивільне право, і це право порушено, то вона вправі здійснити своє право в примусовому порядку, проти волі зобов'язаної особи, шляхом звернення до національного суду або до іншого компетентного органу.
З огляду на викладене суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо частини вимог за період з 01.07.2015 року по 27.05.2022 року, оскільки вказаний строк позовної давності перерваний не був та відраховується від дати подачі позову до суду, а саме від 27.05.2025 року, про що є відмітка канцелярії суду про надходження позову.
В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за постачання послуг підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не спростовані.
Разом з цим, суд зауважує, що позивачем не надано детального розрахунку інфляційної складової боргу та 3% річних за період з 01.06.2022, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
При цьому, позовні вимоги щодо стягнення боргу за період з 01.06.2022 підлягають задоволенню.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню
Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) заборгованість за спожиті з 01.06.2022 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 16279 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 08 коп.;
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) заборгованість за спожиті з 01.06.2022 послуги з постачання гарячої води у розмірі 5007 (п'ять тисяч сім) грн 03 коп.;
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ідентифікаційний код: 40538421, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5) судовий збір у розмірі 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 10 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Ю.Ю. Мазур