Справа № 752/25148/25
Провадження №1-кс/752/8782/25
іменем України
15.10.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001045 від 18.08.2025 року, -
прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом СУ ГУ НП в м. Києві проводится досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001045 від 18.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
Встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи довірою ОСОБА_5 , у період часу із 29.12.2020 по 19.07.2021, діючи умисно, заволодів грошовими коштами ТОВ «Самга» (код ЄДРПОУ 40075181) на загальну суму 21 934 866 доларів США, що відповідно до встановленого офіційного курсу НБУ становить 597 288 595 гривень
18.08.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) КК України.
В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 користується автомобілем марки Mercedes-Benz Maybach, 2018 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно реєстраційної картки ТЗ автомобіль Mercedes-Benz Maybach, 2018 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Метою арешту майна є забезпечення, за наявності підстав, застосування спеціальної конфіскації майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.
Також прокурор у клопотанні просить здійснити розгляд клопотання про арешт майна без виклику володільця майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про проведення розгляду цього клопотання без виклику власника та володільця майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001045 від 18.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
18.08.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018 року).
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту прокурор просив накласти арешт на майно третьої особи ОСОБА_6 , з підстав його спеціальної конфіскації майна у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, спеціальної конфіскації.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї ж статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Згідно частини четвертої статі 96-2 КК України гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
З огляду на зазначене вище, слідчий суддя приходить до висновку, щодо необхідності накладення арешту на автомобіль Mercedes-Benz Maybach, 2018 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , з тих підстав, що даний транспортний засіб, відповідно до ст. 96-2 КК України, може бути одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та з огляду на передбачувану санкцію статті, за якою підозрюється ОСОБА_4 , у вигляді конфіскації майна, на даний транспортний засіб може бути застосована спеціальна конфіскація.
При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 131,132,170-173,309,376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12025100000001045 від 18.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки та моделі Mercedes-Benz Maybach, 2018 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя