707/2032/23
2/707/13/25
07 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
за участю секретаря Культенко Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Хмельницької Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл частини домоволодіння та земельної ділянки в натурі між співвласниками. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він та відповідач ОСОБА_2 є рідними братами та згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченому Черкаською районною державною нотаріальною конторою 12.03.1996 року в реєстрі за №550, позивач та відповідач є співвласниками в рівних частках (по ) домоволодіння АДРЕСА_1 . Успадковане домоволодіння складається із житлового будинку з прибудовами літ.А1, а, а-1, а-2, сараю-гаража-літньої кухні літ.Б, сараю з прибудовою літ.В,в, літніх кухонь літ.Г,Д, бані літ.Ж, огорожі №1-8, свердловини №9, що підтверджується довідкою комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 10.03.2023 року, №41188 з короткою технічною характеристикою домоволодіння.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що 04.02.2002 року розпорядженням №28 голови Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області було надано дозвіл на будівництво, реконструкцію житлових будинків та споруд згідно додатку, зокрема ОСОБА_1 - будівництво господарських споруд та веранди. На основі вищезазначеного розпорядження, проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро виготовлено план забудови земельної ділянки.
Крім того, 12.02.2002 року укладено договір на забудову території, сторонами за яким є - Черкаська районна державна адміністрація в особі начальника архітектурного бюро Шутя О.П. з однієї сторони та забудовник ОСОБА_1 з іншої сторони. Рішенням №62 виконавчого комітету Тубільцівської сільської пади від 27.07.2011 року на підставі заяви ОСОБА_1 присвоєно частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та належить позивачу.
ОСОБА_2 вказує, що після прийняття спадщини, починаючи з 1996 року вони з відповідачем користувалися своїми частками житлового будинку за домовленістю, проводили будівництво господарських споруд кожний на своїй частині будинку. Крім того, між сторонами було умовно поділено і земельну ділянку, на якій розташований успадкований житловий будинок. Однак, протягом останнього часу між сторонами почали виникати спори щодо порядку володіння успадкованим домоволодінням та користування земельною.
Враховуючи, що угоди між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 про спосіб виділення частки ОСОБА_1 із загального спадкового майна не досягнута, тому позивач був змушений звернутися до суду з указаним позовом та просить виділити йому в натурі майно, яке належить йому на праві спільної часткової власності, а саме частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_1 в натурі частку земельної ділянки для обслуговування вищезазначеного житлового будинку та припинити право часткової спільної власності на житловий будинок розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
01.08.2023 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити з наступних підстав. Домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складається з житлового будинку з прибудовами літ.А1, а, а-1, а-2, сараю-гаража-літньої кухні літ.Б, сараю з прибудовою літ.В,в, літніх кухонь літ.Г,Д, бані літ.Ж, огорожі №1-8, свердловини №9. Відповідач зазначає, що в даному домоволодінні між ним та позивачем ОСОБА_1 встановлено порядок користування житловим будинком, зокрема ОСОБА_2 користується приміщеннями, які визначено згідно журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, що міститься в технічному паспорті на вищезазначений будинок, а саме: 2-1 - коридор площею 3,8 кв.м.; 2-2 - кухня площею 7,5 кв.м.; 2-3 - кухня площею 5,9 кв.м.; 2-4 - кімната площею 21,5 кв.м.; загальна площа - 38,7 кв.м. Відповідач ОСОБА_1 користується приміщеннями, які визначено згідно журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, а саме: 1-1 - веранда площею 12,5 кв.м.; 1-2 - кладова площею 5,4 кв.м; 1-3 - коридор площею 5,3 кв.м.; 1-4 - кімната площею 19,0 кв.м.; загальна площа 42,2 кв.м. Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_2 не звертався до нього як співвласника даного житлового будинку з усною пропозицією чи письмовою заявою щодо мирного врегулювання питання поділу житлового будинку в досудовому порядку. Всупереч вимогам ЦПК України, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що адреса житлового будинку з надвірними господарськими спорудами, а саме: АДРЕСА_1 зареєстрована в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як адреса частини цього будинку, що належить ОСОБА_1 . Тобто, позивачем не надано до позовної заяви доказів, які підтверджують, що станом на момент звернення до суду, рішення виконавчого комітету Тубільцівської сільської ради «Про присвоєння нумерації» №62 від 27.07.2011 року є реалізованим. Крім того, не надано доказів які б підтверджували обставини, що земельна ділянка яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була виділена під забудову житлового будинку, а також в позові не зазначено загальний розмір земельної ділянки. Не враховано, що земельна ділянка на якій знаходиться частина житлового будинку з надвірними спорудами, якою ОСОБА_2 фактично користується, є приватизованою та не потребує встановлення меж в рамках земельно-технічної експертизи, оскільки під час приватизації встановлено чіткі межі та розмір земельної ділянки, яка була передана ОСОБА_2 . А також, відповідач не погоджується з вимогами позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. З огляду на викладені обставини, ОСОБА_2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а тому просить відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 12.10.2023 за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського відділення КНДІСЕ та на час проведення даної експертизи зупинено провадження у справі.
21.04.2025 року від судового експерта Діденка О.Л. надійшов висновок будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №1290/23-23/166/25-23 від 16.04.2025 року. На вирішення даної експертизи ставилися такі питання: чи можливо розподілити в натурі домоволодіння, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників до , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Якщо розподіл можливий, то надати можливі варіанти такого розподілу, пропозиції щодо переобладнання об'єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визначити грошову компенсацію власнику, частина якого в натурі після розподілу стала меншою за ідеальну та яка ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
По результатах проведення експертизи експертом було складено висновок експерта від 16.04.2025 року №1290/23-23/166/25-23.
Згідно висновку по першому питанню. На розгляд суду пропонується єдиний варіант розподілу житлового будинку, з відступом від ідеальних часток співвласників, при виділі кожній із сторін відокремленої частини будинку з самостійним виходом, та відповідно один варіант розподілу домоволодіння, відповідно до вимог нормативних документів та з відхиленням від ідеальних часток співвласників (додатки 2,3 до висновку а.с.114, 118-119 - варіант розподілу домоволодіння в частках до , таблиця №8). Таким чином, відступ від ідеальних часток по вартості становить: для ОСОБА_1 частки домоволодіння - на 2534,7 грн. 70 коп. більше; для ОСОБА_2 частки домоволодіння - на 2534 грн. 70 коп. менше. При цьому варіанті співвласник частина якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну ( ОСОБА_1 ), виплачує другому співвласнику ( ОСОБА_2 ), компенсацію в сумі 2534 грн. 70 коп. Для забезпечення окремого користування житловими приміщеннями, які пропонуються виділити, необхідно буде провести наступні ремонтно-будівельні роботи (додаток №2 до висновку, а.с.114). 1.Закласти дверний проріз в приміщенні веранди «а». 2. Влаштувати новий дверний проріз в приміщенні веранди «а». Лінія розподілу горища будівлі має проходити по лінії розподілу будинку. Провести реконструкцію системи опалення, газопостачання, водопостачання, електропостачання з метою забезпечення їх автономності. Подальші роботи по забезпеченню частин будинку автономними системами інженерного обладнання та встановлення необхідних приладів повинні проводитися кожним із співвласників за власні кошти.
Згідно висновку по другому питанню. Експертом вказано, що ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 станом на момент проведення дослідження складає: 86,6 х 6258 = 541943 грн., де 86,6 - загальна площа приміщень будинку, 6258 - вартість одного квадратного метра.
20.06.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача, адвоката Дон В.О. про зміну предмету позову. Згідно якої зазначає, що після проведення у справі експертизи необхідно уточнити позовні вимоги відповідно до запропонованого експертом варіанту поділу домоволодіння. У зв'язку з вказаними обставинами, позивач просить прийняти дану заяву та викласти предмет позову в наступній редакції: «Здійснити поділ в натурі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_1 , з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку, на житловий будинок; визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з прибудовою «А-1», «а», а саме: приміщення № 1-1 (S=12,5 м2), № 1-2 (S=5,4 м2), № 1-3 (S=5,3 м2), № 1-4 (S=20,0 м2) загальною площею 43,2 м2, житловою площею 20,0 м2, сарай-гараж-літня кухня «Б», літній душ-вбиральня «З», літня кухня «К», навіс «к1», № 1 хвіртка, № 2 ворота, № 8 огорожа, № 10 сверловина, розташований за адресою АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до додатку №3 до висновку експерта 1290/23-23/16625-23 від16.04.2025 року, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати.
30.06.2025 року на адресу суду від представника відповідача, адвоката Хмельницької Л.М. надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову. Згідно якого, зазначає, що сторона відповідача не проти поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що вже наголошував у відзиві на позовну заяву (а.с.38-40). Тобто, подача даного позову ОСОБА_1 була передчасною, сторона позивача не намагалася в досудовому порядку врегулювати пиття поділу будинку, що на сьогоднішній день призвело до того, що в ході судового розгляду було призначено згідно ухвали суду від 12.10.2023 року судову будівельну-технічну експертизу. Як вбачається з матеріалів справи висновок експерта є коштовним, і сторона позивача просить стягнути судові витрати з відповідача ОСОБА_2 . З урахуванням того, що ОСОБА_2 є інвалідом 1 «Б» групи, та потребує постійного стороннього догляду та допомоги, частково залежний від сторонніх осіб, слід відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат. З приводу вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до додатку №3 до висновку експерта 1290/23-23/16625-23 від16.04.2025 року представник відповідача вказує, що перед експертом не ставилось запитання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Експерт досліджував тільки варіанти розподілу домоволодіння, а земельна ділянка не була предметом спору при подачі позовної заяви до суду, тому і перед експертом не ставилось це питання. Експерт не досліджував земельну ділянку та не встановлював порядок користування земельною ділянкою. Така вимога є необґрунтованою на даний час оскільки земельна ділянка не була предметом дослідження, а також незрозумілим є в чому саме полягає спір між сторонами, оскільки у відповідача ОСОБА_2 під належною йому частиною будинку по АДРЕСА_1 є приватизованою та належить йому на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №405912 (а.с.-63). А тому в цій частині позовних вимог треба відмовити. Крім того, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду сторона відповідача зазначає, що позовна вимога викладена в п.3 може бути задоволена тільки в тому випадку коли іншому співвласнику ОСОБА_2 буде визначено окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна. Крім того, у висновку судової будівельної-технічної експертизи передбачена грошова компенсація одного співвласника ОСОБА_1 на користь іншого співвласника ОСОБА_2 , про що в позовних вимогах не зазначено. Тобто, при варіанті поділу домоволодіння, який вказаний у висновку експерта, необхідно вказати стягнення грошової компенсації з одного співвласника на користь іншого. Також, у висновку експерта (а.с.119) зазначено, що для забезпечення окремого користування житловими приміщеннями, які пропонуються виділити, необхідно буде провести наступні ремонтно-будівельні роботи (додаток №2 до висновку, а.с.114). 1.Закласти дверний проріз в приміщенні веранди «а». 2. Влаштувати новий дверний проріз в приміщенні веранди «а». Тому, рішення суду при такому варіанті поділу будинку, який запропоновано вище, повинно містити в резолютивній частинні зобов'язання щодо ОСОБА_1 в частині проведення ремонтно-будівельних робіт, а саме закласти дверний проріз в веранді «а», та облаштувати новий дверний проріз в веранді «а», як визначено в Додатку №2 до висновку експерта.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив повністю задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Хмельницька Л.М. просила позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Пояснивши, що відповідач не заперечує щодо виділу частини домоволодіння в натурі, але заперечує щодо стягнення судового збору, оскільки він є інвалідом 1-ї групи, загальне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , а тому звільнений від сплати судового збору. Крім того, адвокат заперечила щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки експерт не досліджував земельну ділянку та не встановлював порядок користування земельною ділянкою. При цьому, така вимога є необґрунтованою оскільки у відповідача ОСОБА_2 під належною йому частиною будинку по АДРЕСА_1 земельна ділянка є приватизованою та належить йому на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №405912, межі ділянки визначені та закріплені, тому відсутні правові підстави для встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позивач повинен оформляти належну йому частину земельної ділянки в загальному порядку.
Дослідивши надані сторонами письмові докази, заслухавши доводи сторін в судовому засіданні, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченому Черкаською районною державною нотаріальною конторою 12.03.1996 року в реєстрі за №550, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками в рівних частках (по ) домоволодіння АДРЕСА_1 .
Згідно з розпорядженням №28 від 04.02.2002 року голови Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області було надано дозвіл на будівництво, реконструкцію житлових будинків та споруд згідно додатку, зокрема ОСОБА_1 - будівництво господарських споруд та веранди. На основі вищезазначеного розпорядження, проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро виготовлено план забудови земельної ділянки.
Крім того, рішенням №62 виконавчого комітету Тубільцівської сільської ради від 27.07.2011 року на підставі заяви ОСОБА_1 присвоєно частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та належить позивачу.
Судом встановлено, що частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 є приватизованою та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №405912 (а.с.-63).
Згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 1-ї групи, загальне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а.с.-161).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Відповідно до статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відповідно до положень частин першої, третьої та четвертої статті 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Суд враховує, що визначальним для виділу в судовому порядку частки нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Також, суд має встановити необхідність проведення такого виділу саме в судовому порядку, зокрема, у зв'язку із неможливістю проведення цього виділу в договірному порядку.
На підставі вищенаведених письмових доказів, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку виділ обом сторонам часток в натурі із майна, що є у спільній частковій власності, може бути проведений. Зокрема, для цього наявна технічна можливість, адже фактично дозволяє створити два ізольовані об'єкти, які можуть використовуватись їх власниками незалежно один від одного.
Суд вважає, що в інший спосіб розділити спільне майно між сторонами немає.
Крім цього, суд погоджується із висновками експерта щодо того, що розподіл в натурі спірного домоволодіння необхідно проводити щодо майна, на яка засвідчено право власності, а саме на сарай В, літня кухня Б, огорожа №1-5, житловий будинок А-1. На інші об'єкти за вказаною адресою відсутні відомості про право власності, про що вказав експерт та встановлено із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Слід зазначити, що згідно висновку експерта від 16.04.2025 року №1290/23-23/166/25-23, варіанту розподілу домоволодіння в частках до , вказаний 1 єдиний варіант розподілу житлового будинку, з відступом від ідеальних часток співвласників, при виділі кожній із сторін відокремленої частини будинку з самостійним виходом, та відповідно один варіант розподілу домоволодіння, відповідно до вимог нормативних документів та з відхиленням від ідеальних часток співвласників (додатки 2,3 до висновку а.с.114, 118-119 - варіант розподілу домоволодіння в частках до , таблиця №8).
Крім того, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року справі № 6-1443цс16 дійшов висновку, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
Згідно висновку експерта необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відхилення від ідеальних часток в сумі 2534 грн. 70 коп.
Ринкова вартість спірного домоволодіння згідно висновку експерта складає 541943грн.
Варіант розподілу спірного домоволодіння вказано експертом у висновку в таблиці №8 та зображено в графічних додатках №2 та №3 до висновку, чим суд вважає необхідним керуватись.
Суд погоджується з доводами представника відповідача адвоката Хмельницької Л.М. щодо відсутності підстав для встановлення порядку земельною ділянкою за вказаною адресою та необгрунтованості такої позовної вимоги позивача. Оскільки перед експертом не ставилось запитання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . Крім цього, така позовна вимога є необґрунтованою, оскільки у відповідача ОСОБА_2 під належною йому частиною будинку по АДРЕСА_1 земельна ділянка є приватизованою та належить йому на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №405912 (а.с.-63). А тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити. Позивач має право оформити належну йому частину земельної ділянки в загальному порядку шляхом звернення до місцевої ради та оформлення відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат по справі. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує, що відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку суд задовольнив позовні вимоги частково. Отже, суд вважає задоволеними 50% позовних вимог і саме з розміру цієї частки суд буде виходити під час розподілу судових витрат.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору підтверджується квитанцією від 27.06.2023 року про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, а також те, що, відповідач 23.05.2025 долучив копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №438550, згідно якої відповідач ОСОБА_2 являється інвалідом І групи безтерміново та копію посвідчення серії НОМЕР_3 , що підтверджує, що відповідач має право на пільги, встановлені законодавством України в порядку п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, а тому сплачений позивачем судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.
Понесення позивачем судових витрат на оплату експертизи підтверджується квитанцією від 09.01.2024 на суму 30669,84 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача суму понесених судових витрат на проведення експертизи в розмірі 15334 грн. 92 коп.
Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач вказує про наявність у нього витрат на правничу допомогу. Зокрема, позивачем надано копію договорів про надання правової допомоги від 14.06.2023 року №14062314534 та №27062315154 від 27.06.2023 року. ОСОБА_1 на підтвердження оплати за надання правової допомоги надав дві квитанції від 12.10.2023 року у сумі 2500 грн. та від 21.11.2023 року у сумі 2925 грн. Загальна сума складає 5425 грн. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає до задоволення сума 2712 грн. 50 коп. в якості відшкодування витрат на правову допомогу.
Крім того, представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Хмельницькою Л.М. заявлено про наявність у відповідача витрат на правничу допомогу. В підтвердження даної обставини, до суду надано договір про надання правової допомоги від 16.08.2023 року та акт приймання-передачі послуг згідно Договору про надання послуг від 16.08.2023 року по справі, згідно якого загальний розмір гонорару виконавця станом на 29.10.2025 року становить 14000 грн. А також, додає квитанції до прибуткового касового ордера №7 від 16.08.2023 року на суму 7000 грн. та квитанцією до прибуткового касового ордера №9 від 29.10.2025 року у сумі 7000 грн. Враховуючи викладене, вищевказані обставини та обгрунтування, той факт, що позов підлягає до часткового задоволення, тому суд вважає що в якості відшкодування витрат на правову допомогу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 потрібно стягнути 7000 грн., частково задовольнивши вимоги відповідача щодо витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 356, 358, 367 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на частину житлового будинку з прибудовою літ.«А-1», згідно висновку експерта, а саме: приміщення №1-2, №1-3, №1-4, загальною площею 29,7кв.м., приміщення №1-1 (веранда «а»), сарай-гараж-літня кухня «Б», огорожа №1-5 площею 25,69м.п., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на частину житлового будинку з прибудовою літ.«А-1» згідно висновку експерта, а саме: приміщення №2-1, №2-2, №2-3, №2-4, №2-5 загальною площею 38,7кв.м., сарай «В», огорожа №1-5 площею 68,21м.п., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відхилення від ідеальних часток в сумі 2534 грн. 70 коп.
Зобов'язати ОСОБА_1 провести ремонтно-будівельні роботи, а саме: закласти дверний проріз в приміщенні веранди «а» та влаштувати новий дверний проріз в приміщенні веранди «а».
Лінія розподілу горища будівлі має проходити по лінії розподілу будинку.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести реконструкцію систем опалення, газопостачання, водопостачання, електропостачання з метою забезпечення їх автономності. Роботи по забезпеченню частин будинку автономними системами інженерного обладнання та встановлення необхідних приладів повинні проводитися кожним із співвласників за власні кошти.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в сумі 15334 грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги в сумі 2712 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надання правової допомоги в сумі 7000 грн.
Судові витрати ОСОБА_1 щодо сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: О. М. Суходольський