Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10451/25
Провадження № 2/711/4475/25
10 листопада 2025 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту зі спадкового майна, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Дриги Л.В., звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому, як спадкоємець ОСОБА_2 , який не може реалізувати своє право на прийняття спадщини ОСОБА_2 в зв'язку з наявністю обтяжень, просить скасувати арешт нерухомого майна, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 квітня 2010 року; реєстраційний номер обтяження: 9781236 реєстратором ЧФДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції на підставі постанови АА № 962650 від 19 квітня 2010 року, Придніпровським відділом ДВС м. Черкаси, на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить спадкодавцю - ОСОБА_2 .
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Одночасно частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Звертаючись до суду з даним позовом про зняття арешту зі спадкового майна, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дрига Л.В. зазначила відповідачем - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки арешт на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , був накладений постановою АА962650 від 19.04.2010р. Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ (правонаступником якого є Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та оголошення заборони на його відчуження.
Разом з тим, в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26.11.2019 у справі №905/386/18, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16, від 07.04.2021 у справі №174/474/17).
З самої позовної заяви не вбачається, хто саме є (був) сторонами виконавчого провадження, в якому накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , як і не вбачається в якому саме конкретно виконавчому провадженні такий арешт накладений (відсутня відповідна постанова про накладення арешту). Відповідно, і сторони такого виконавчого провадження до кола відповідачів не залучені.
Оскільки в силу цивільного процесуального законодавства саме позивач формує свої позовні вимоги та визначає відповідача (відповідачів) по справі, позивачу необхідно у повному обсязі врахувати зазначені вище норми законодавства.
Зазначені обставини створюють перешкоди у розгляді справи із дотриманням, визначеного процесуальним законом порядку судового провадження. Тож позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог зазначених в цій ухвалі і надати суду позовну заяву з усуненими недоліками, в якій викласти зміст своїх позовних вимог з урахуванням мотивів, викладених у даному судовому рішенні. Одночасно суд звертає увагу, що до позовної заяви з усуненими недоліками мають бути додані копії її примірників та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів.
Одночасно суд звертає увагу, що з огляду на принцип диспозитивності та змагальності цивільного судочинства позивач не позбавлений можливості наполягати на розгляді судом по суті позовних вимог саме у тій редакції, яку він вважає належною, оскільки кожна сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 4, 19, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту зі спадкового майна - залишити без руху.
Надати позивачці (її представнику) строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачці (її представнику), що у випадку не усунення вказаних недоліків заява буде визнана не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 10.11.2025 року.
Суддя: В.М. Скляренко