Справа № 553/3042/25
Провадження № 2/553/1451/2025
Іменем України
10.11.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Москаленко В.В., за участю секретаря судового засідання Сіомашко В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
18.07.2025 з Полтавського районного суду Полтавської області до Подільського районного суду міста Полтави, за підсудністю, надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу .
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 02.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
У судові засідання призначені на 02.10.2025, 10.11.2025 позивач ОСОБА_1 не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомила. Від позивача не надходили заяви щодо розгляду справи в її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки невідома.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлена позивач про час та місце судових засідань, однак у всі судові засідання позивач не з'явилася, тобто фактично самоусунулася від виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом частини п'ятою статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
З врахуванням положень ст.ст. 13, 44 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Принципи цивільного процесу, змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов'язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.
Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
В Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач повинна була цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, однак в судові засідання повторно не з'явилася та поважних причин неявки не повідомила.
Таким чином, оскільки позивач, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибула, доказів поважності причин неявки суду не надала, із заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави, або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко