Справа № 646/2413/19
Провадження № 1-кп/553/350/2025
Іменем України
05.11.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060002340 від 19.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 121, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,
У провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження № 12018220060002340 від 19.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статтею 121, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України за наступних обставин:
07.10.2018, близько 21 год 00 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись на перехресті вулиць Абразумівська та Краматорська у місті Харкові, побачивши на землі мобільний телефон ОСОБА_6 , який випав у останнього під час бійки, вирішив таємно ним заволодіти. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, таємно, підняв з землі належний ОСОБА_6 мобільний телефон ТМ «Meizu M3S 32 GB», вартістю згідно з висновку судово-товарознавчої експертизи №4208 від 19.11.2018 на суму 1643 грн та поклав до кишені вдягненого на нього одягу. Після чого, ОСОБА_4 з вищевказаним мобільним телефоном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 1643 грн.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 12018220060002340 від 19.10.2018 щодо ОСОБА_4 в частині пред'явленого обвинувачення за частиною 2 стаття 185 КК України, посилаючись на декриміналізацію закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасники кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку про задоволення заявленого клопотання. При цьому суд виходить з наступного.
09.08.2024 набув сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2018 складав 1762 грн, отже, сума соціальної пільги в 2018 році становила 881 грн (1762 грн : 50% = 881 грн).
Це вказує, що для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2018 році становив 881 грн.
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2018 складало 1762 грн, тоді як на час інкримінованих подій у 2018 році розмір дрібної крадіжки складав 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що відповідно складало 1762 грн (0,2 х (50%: 1762)).
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Як видно з обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 19.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060002340, ОСОБА_4 інкриміновано таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України, за подією, яка мала місце 07.10.2018, у сумі 1643 грн.
Аналізуючи наведені положення законів, необхідно дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Бо наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становить до 3028 грн, а у 2018 році, ураховуючи положення ст. 5 КК України, 1762 грн (часткова декриміналізація).
З цих підстав, ураховуючи положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, бо вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
А отже, ураховуючи наявність згоди обвинуваченого, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а кримінальне провадження в частині пред'явленого обвинувачення за частиною 2 статті 185 КК України, закриттю, через втрату чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Розгляд кримінального провадження № 12018220060002340 від 19.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, необхідно продовжити.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285-288, 314, 372, 479-2 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060002340 від 19.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 121, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, закрити в частині пред'явленого обвинувачення за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судовий розгляд кримінального провадження № 12018220060002340 від 19.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України - продовжити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та оголошено 10.11.2025.
Головуюча ОСОБА_1