Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1257/25
Провадження № 2-з/528/8/25
Іменем України
10.11.2025 м. Гребінка
10 листопада 2025 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пільчкевич Тетяни Анатоліївни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області - Горбань Владислав Володимирович, про визнання недійсним договорів дарування земельних ділянок внаслідок їх фіктивності, повернення сторін договорів у первісний стан,-
07.11.2025 року до Гребінківського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла заява заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пільчкевич Тетяни Анатоліївни, про забезпечення позову, в якому остання просить суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами № 5320883200:00:003:0004 та № 5320883200:00:003:0005 (Місце розташування земельних ділянок: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Наталівська сільська рада) та з кадастровими номерами № 5320880800:00:001:0035 та №5320880800:00:001:0034, розташування земельних ділянок: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Березівська сільська рада.
В обґрунтування заяви представник зазначає, що в провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області - Горбань Владислав Володимирович, про визнання недійсним договорів дарування земельних ділянок внаслідок їх фіктивності, повернення сторін договорів у первісний стан.
У липні 2013 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач, Стягувач, Кредитор) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (надалі по тексту - Відповідач - 1, Боржник) боргу за договором позики, обґрунтовуючи його невиконанням відповідачем умов договору, просив з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог стягнути з відповідача 700 150 гривень боргу, 3 775 гривень 80 коп. судового збору, 45 гривень послуг банку, 4 545 гривень 17 коп. витрат на правову допомогу, 8 500 гривень витрат пов'язаних з явкою представника до суду.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2015 року у справі №528/1110/13-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 150 гривень заборгованості за договорами позики, 3 775 гривень 80 коп. судового збору, 45 гривень послуг банку, 4 545 гривень 17 коп. витрат на правову допомогу, 8 500 гривень витрат пов'язаних з явкою представника до суду.
17 травня 2016 року Гребінківським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист у справі №528/1110/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 700 150 гривень заборгованості за договорами позики, 3 775 гривень 80 коп. судового збору, 45 гривень послуг банку, 4 545 гривень 17 коп. витрат на правову допомогу.
10 червня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Гребінківського районного управління юстиції (надалі по тексту - державний виконавець) відкрито виконавче провадження №51381865.
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04.11.2015 року Гребінківським районним судом Полтавської області було ухвалено рішення про задоволення його позову до Відповідача про стягнення боргу за договором позики. За рішенням суду стягненню підлягає з Відповідача на користь позивача 708 515, 97 грн.
Станом на 01.04.2020 року з Боржника було стягнуто та перераховано на користь Стягувача 17854,17 грн. Залишковий борг станом на 01.04.2020 року становив 690 661,80 грн.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2020 року у справі №528/332/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати та три проценти річних в сумі 218 967 грн. 25 коп., 2 190 грн. 00 коп. сплаченого Позивачем судового збору за подання позову до суду та 10 000 грн. 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу.
25 січня 2021 року Гребінківським районним судом Полтавської області було видано виконавчий лист у справі №528/332/20 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інфляційні витрати та три проценти річних в сумі 218 967 грн. 25 коп., 2 190 грн. 00 коп. сплаченого Позивачем судового збору за подання позову до суду та 10 000 грн. 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу.
26 березня 2021 року головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктором Степановичем винесено постанову та відкрито виконавче провадження №64964551.
20 лютого 2025 року державним виконавцем винесено Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки 10.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно: земельна ділянка кадастровий номер: 5320883200:00:003:1034, опис об'єкта: Площа (га): 2. Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада. Наталівська, номер запису про право власності/довірчої власності - 35037569. Підстава для державної реєстрації: наказ, серія та номер: 14932-СГ, виданий 26.12.2019, видавник Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області. 22.07.2022 на виконання доручення Відділу, державним виконавцем Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проведено опис та арешт вищевказаного нерухомого майна, про що складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника №51381865. Реєстраційний номер виконавчого провадження: 51381865 Вартість описаного та арештованого нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер: 5320883200:00:003:1034, опис об'єкта: Площа (га): 2. Цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства. Адреса: Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада. Наталівська, згідно звіту про експертну грошову оцінку від 02.10.202, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРФОРМАТ" (код ЄДРПОУ 39730260) становить - 234600,00 грн. без урахування податку на додану вартість. Вищевказане нерухоме майно 01.05.2024 передано на реалізацію державним виконавцем , згідно вимог статей 56, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, Земельного Кодексу України. Реалізація зазначеного нерухомого майна проводилось електронною торговою системою Державне підприємство "Прозорро", англійський аукціон. Стартова ціна лоту 234600,00 грн. Перші електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 06.02.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Другі електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 22.04.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Треті електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 04.06.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Четверті електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 11.07.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Відповідно до частини шостої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження». У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Частинами сьомою та восьмою статті 61 Закону вказано, що у разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 61 Закону, майно передається стягувачу за ціною останніх електронних торгів (234600 грн. та 872332 грн.) або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. Листом від 24.01.2025 стягувач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 повідомлено про бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника: земельної ділянки кадастровий номер: 5320883200:00:003:1034, опис об'єкта: Площа (га): 2. Цільове призначення: для ведення особистого сільського господарства. Адреса: Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада. Наталівська. Електронні торги проведено з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, Земельного Кодексу України. Ураховуючи викладене, керуючись частиною дев'ятою статті 61 Закону України “Про виконавче провадження».)
20 лютого 2025 року державним виконавцем винесено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
20 лютого 2025 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника; 20 лютого 2025 року державним виконавцем винесено Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки 10.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно: земельна ділянка кадастровий номер: земельна ділянка кадастровий номер: 5320880800:00:001:0518 , Опис об'єкта: Площа (га): 9.2506. Цільове призначення: для ведення товарного сільсько-господарського виробництва. Адреса: Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада Березівська, номер запису про право власності/довірчої власності - 26235722. Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 354, виданий 21.05.2018, видавник: Михайліченко Т.М., державний нотаріус Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області, виконуюча обов'язки завідувача Гребінківської державної нотаріальної контори. 22.07.2022 на виконання доручення Відділу, державним виконавцем Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проведено опис та арешт вищевказаного нерухомого майна, про що складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника №51381865. Реєстраційний номер виконавчого провадження: 51381865 Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.10.2025 7 Вартість описаного та арештованого нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер: 5320880800:00:001:0518, Опис об'єкта: Площа (га): 9.2506. Цільове призначення: для ведення товарного сільсько-господарського виробництва. Адреса: Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада Березівська, згідно звіту про експертну грошову оцінку від 02.10.2023, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРФОРМАТ" (код ЄДРПОУ 39730260) становить - 872332,00 грн. без урахування податку на додану вартість. Вищевказане нерухоме майно 01.05.2024 передано на реалізацію державним виконавцем, згідно вимог статей 56, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, Земельного Кодексу України. Реалізація зазначеного нерухомого майна проводилось електронною торговою системою Державне підприємство "Прозорро", англійський аукціон. Стартова ціна лоту 872332,00 грн . Перші електронні торги по лоту № 51381865 відбулись призначені на 06.02.2024 не у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Другі електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 22.04.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Треті електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 04.06.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Четверті електронні торги по лоту № 51381865 призначені на 11.07.2024 не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів. Відповідно до частини шостої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження». У разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду . Частинами сьомою та восьмою статті 61 Закону вказано, що у разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 61 Закону, майно передається стягувачу за ціною останніх електронних торгів (234600 грн. та 872332 грн.) або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. Листом від 24.01.2025 стягувач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 повідомлено про бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника: земельна ділянка кадастровий номер: 5320880800:00:001:0518, Опис об'єкта: Площа (га): 9.2506. Цільове призначення: для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, Адреса: Полтавська обл., Гребінківський р., с/рада Березівська. Електронні торги проведено з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом 2 Реєстраційний номер виконавчого провадження: 51381865 Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, Земельного Кодексу України. Ураховуючи викладене, керуючись частиною дев'ятою статті 61 Закону України “Про виконавче провадження».)
20 лютого 2025 року державним виконавцем винесено Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
В рамках ВП №51381865 та ВП №64964551 головний держаний виконавець Віктор ПРОЦ повідомив письмово Позивачу про те, що описане майно, а саме земельні ділянки кад. номер 5320883200:00:003:1034 та 5320880800:00:001:0518 котрі було передано на електронні торги - не реалізовано та запропонував Стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізоване майно за ціною останніх торгів ( 234600 грн. та 872332 грн.) Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 61 Закону, майно передається стягувачу за ціною останніх електронних торгів або за фіксованою ціною.
Після отримання пропозиції залишити за собою нереалізоване майно за ціною останніх торгів, листом від 24.01.2025 Стягувач повідомив про бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника: земельні ділянки кадастровий номер: 5320883200:00:003:1034 та 5320880800:00:001:0518.
Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виніс постанови та склав Акти про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Оскільки Стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він був зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.
Так, Позивачем було перераховано на рахунок державної виконавчої служби кошти в розмірі 167258,78 грн., що підтверджується копією квитанції АТ КБ ПриватБанк від 24.01.2025. Призначення платежу: Різниця між вартістю нереалізованого майна ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 платіж за власні кошти.
Після отримання постанов та актів для подальшого переоформлення права власності вищезазначених земельних ділянок на Стягувача, Позивач звернувся до нотаріуса, який повідомив останньому про неможливість здійснення правочину, оскільки дані земельні ділянки належать третій особі так як Боржник уклав Договори дарування.
Стало відомо, що 21 серпня 2025 року Відповідач - ОСОБА_2 оформив Договори дарування земельних ділянок, а саме: 1. Договір дарування земельної ділянки від 21.08.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, Горбанем В.В., зареєстровано в реєстрі за №1156. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) подарував та передав, а ОСОБА_3 (Обдарований) прийняв в дар від Дарувальника земельну ділянку, площею 2 (два) га. Місце розташування земельної ділянки: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Наталівська сільська рада) кадастровий номер: 5320883200:00:003:1034. 2. Договір дарування земельної ділянки від 21.08.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області, Горбанем В.В., зареєстровано в реєстрі за №1155. Відповідно до умов якого ОСОБА_2 (Дарувальник) подарував та передав, а ОСОБА_3 (Обдарований) прийняв в дар від Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.10.2025 10 Дарувальника земельну ділянку, площею 9,2509 (дев'ять цілих дві тисячі п'ятсот дев'ять десятитисячних) га. Місце розташування земельної ділянки: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Березівська сільська рада) кадастровий номер: 5320880800:00:001:0518.
На думку позивача, відповідач свідомо уклав Договори дарування вищезазначених земельних ділянок для уникнення переоформлення права власності на позивача, оскільки останній прийняв пропозицію від державного виконавця про залишення за собою нереалізовані земельні ділянки в рахунок погашення боргу. Більше того, відповідач був обізнаний про наявність виконавчих проваджень, що підтверджується його ж заявою відповідно до тексту якої Боржник просив передати виконавче провадження в ДВС Голосіївського району м. Києва.
Позивачем було подано заяву про забезпечення позовної заяви у справі №528/1257/25 відповідно до прохальної частини якої позивач просив винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки 5320883200:00:003:1034 ( Місце розташування земельної ділянки: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Наталівська сільська рада)) та 5320880800:00:001:0518 (Місце розташування земельної ділянки: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Березівська сільська рада)). Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 22.10.2025 року, вказану заяву про забезпечення позову було задоволено.
Після пред'явлення позивачем до виконання даної ухвали було виявлено, що вищезазначені ділянки було відчужено 21.10.2025 року на підставі Договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Лубенського нотаріального округу Полтавської області, Карпець О.М., зареєстровано в реєстрі за № 2813 та 2812. Крім того було встановлено, що земельні ділянки відсутні за кадастровими номерами 5320883200:00:003:1034 та 5320880800:00:001:0518. На адвокатський запит було отримано інформацію, що в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320883200:00:003:1034 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, утворилися дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 5320883200:00:003:0004, 5320883200:00:003:0005. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:003:1034 набули статусу архівних. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320880800:00:001:0518 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, утворилися дві земельні ділянки з кадастровими 5320880800:00:001:0035 номерами: 5320880800:00:001:0034. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5320880800:00:001:0518 набули статусу архівних.
Оскільки позивач вирішив залишити за собою дві вищезазначені земельні ділянки в рахунок погашення боргу, дотримався норм чинного законодавства, перерахував надлишок коштів від вартості земельних ділянок на рахунок ДВС та при переоформленні права власності виявив про відчуження земельних ділянок, отримав ухвалу про забезпечення позову, а відповідачі користуючись часом розгляду заяви про забезпечення позовної заяви та отримання самої ухвали, швидко відчужили земельні ділянки та зробили їх поділ для унеможливлення виконання ухвали суду, а тому заходи забезпечення у вигляді арешту нерухомого майна, а саме земельних ділянок, які було поділено та присвоєно нові кадастрові номери є доцільними. Вважають, що сторона продовжить робити відчуження для подальшого уникнення виконання своїх боргових зобов'язань, що додатково покладає надмірний тягар на позивача. З цих підстав і було подано вказану заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без проведення судового засідання в порядку письмового провадження згідно із ч.7 ст. 13 ЦПК України.
З'ясувавши вимоги заявника за заявою про забезпечення позову та поданою позовною заявою, вивчивши додані до заяви матеріали, приходжу до наступних висновків, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, який не заборонений законом.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.
ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до статті 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Як підставу для звернення до суду позовом позивач зазначив те, що відповідач свідомо уклав Договори дарування вищезазначених земельних ділянок для уникнення переоформлення права власності на позивача, оскільки останній прийняв пропозицію від державного виконавця про залишення за собою нереалізовані земельні ділянки в рахунок погашення боргу.
Беручи до уваги те, що позивач оскаржує правочин на підставі яких відповідач відчужив нерухоме майно на яке претендував позивач, є підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Крім того, як було встановлено вищезазначені ділянки було відчужено 21.10.2025 року на підставі Договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Лубенського нотаріального округу Полтавської області, Карпець О.М., зареєстровано в реєстрі за № 2813 та 2812. При цьому земельні ділянки відсутні за кадастровими номерами 5320883200:00:003:1034 та 5320880800:00:001:0518. На адвокатський запит було отримано інформацію, що в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320883200:00:003:1034 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, утворилися дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 5320883200:00:003:0004, 5320883200:00:003:0005. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:003:1034 набули статусу архівних. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320880800:00:001:0518 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, утворилися дві земельні ділянки з кадастровими 5320880800:00:001:0035 номерами: 5320880800:00:001:0034. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5320880800:00:001:0518 набули статусу архівних.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 11, 12 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження цієї частки) права відповідача або інших осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що обраний вид забезпечення позову, а саме арешт нерухомого майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 201/16142/17.
Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Застосовувати заходи зустрічного забезпечення суд не вважає за необхідне у зв'язку із відсутністю відомостей про те, що забезпечення позову спричинить збитки для відповідачки.
Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пільчкевич Тетяни Анатоліївни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області - Горбань Владислав Володимирович, про визнання недійсним договорів дарування земельних ділянок внаслідок їх фіктивності, повернення сторін договорів у первісний стан - задовольнити.
Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами № 5320883200:00:003:0004 та № 5320883200:00:003:0005 (Місце розташування земельних ділянок: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Наталівська сільська рада) та з кадастровими номерами № 5320880800:00:001:0035 та №5320880800:00:001:0034, розташування земельних ділянок: Полтавська обл., Лубенський (колишній Гребінківський) район, Гребінківська міська рада (колишня Березівська сільська рада).
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу суду направити заявнику та іншим учасникам справи для відома, а для вжиття відповідних заходів щодо її виконання направити державному реєстратору виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області.
За клопотанням учасника суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи забезпечення позову.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт серії НОМЕР_2 , який видано Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11 лютого 1998 року. тел. 380050353641 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Запис № (УНЗР): 19690403-02136 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач 2 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Запис № (УНЗР): 20070709-00155 адреса АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5
Суддя М. О. Вітківський