Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/459/25
Провадження № 2/376/600/2025
13 жовтня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Батовріної І.Г.
за участю секретаря судових засідань Гіптенко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в системі «Електронний суд» через свого представника Сімчук Я.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.07.2024 р. № 289763-КС-006 в розмірі 41 556,52 грн. та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 28.07.2024 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 289763-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору ТОВ «Бізнес Позика» надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,50000000 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 3.2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Так, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідач належним чином не виконувала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків та комісії, внаслідок чого станом на 08.02.2025 р. утворилась заборгованість в розмірі 41 556,52 грн., з яких: 15 000,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 24 306,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 2 250,00 грн. сума прострочених платежів за комісією.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, представник просив суд стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 02.04.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням, викликом сторін.
Ухвалою суду від 23.04.2025 р. клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати інформацію у АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Станом на дату ухвалення рішення витребувані докази на адресу суду надіслані не були, ухвала суду не виконана.
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Сімчук Я.В. в прохальній частині просила розгляд справи проводити у її відсутності за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явилася та про причини неявки суд не повідомила.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.07.2024 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 289763-КС-006 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.20-29).
Згідно з п. 2.1 вищевказаного договору ТОВ «Бізнес Позика» надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,50000000 процентів за кожен день користування кредитом (а.с.20).
Договір про надання кредиту від 28.07.2024 р. № 289763-КС-006 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-8052, 28.07.2024 р. (а.с.29).
Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит в сумі 15 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» № 789/02 від 14.02.2025 р. з якої вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» через платіжний сервіс «Platon» успішно провів транзакцію № 42218-32376-99303 від 28.07.2024 р. про перерахування на банківський рахунок відповідача грошових коштів у сумі 15 000 грн. за договором № 289763-КС-006 (а.с.54)
Відповідач належним чином не виконувала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків та комісії, а тому станом на 08.02.2025 р. утворилась заборгованість в розмірі 41 556,52 грн., з яких: 15 000,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 24 306,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 2 250,00 грн. сума прострочених платежів за комісією.
Вказані обставини підтверджуються: пропозицією (оферта) укласти договір від 28.07.2024 р. № 289763-КС-006 про надання кредиту; прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору від 28.07.2024 р. № 289763-КС-006 про надання кредиту; договором від 28.07.2024 р. № 289763-КС-006 про надання кредиту; візуальною послідовністю дій Клієнта; анкетою клієнта від 18.02.2025 р.; Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика»; паспортом споживчого кредиту; розрахунком заборгованості за кредитом у гривні станом на 08.02.2025 р..
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання банківських послуг з використанням інформаційно-телекомунікативних систем, дистанційно підписала кредитний договір. Підпис здійснено відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.
Належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово відзначав, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Суд наголошує, що ТОВ «Бізнес Позика», який надавав кошти, не є банківською установою та не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов'язку формувати облікові документи за кредитними зобов'язаннями позичальників згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Національного банку України від 21 лютого 2018 року № 14, чинною на час укладення кредитних договорів.
ТОВ «Бізнес Позика» надає послуги з кредитування фізичних осіб шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту (позики).
Таким чином суд вважає надану довідку від ТОВ «Платежі Онлайн» належним доказом на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено при розгляді справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Згідно з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (іншої фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в загальному розмірі 41 556,52 грн..
Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України, визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 599, 611, 624, 625, 626, 634, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором від 28.07.2024 р. № 289763-КС-006 про надання кредиту в розмірі 41 556,52 грн., з яких: 15 000,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 24 306,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 2 250,00 грн. сума прострочених платежів за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Батовріна