Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1669/25
Провадження № 2-о/376/112/2025
"16" жовтня 2025 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Батовріної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Гіптенко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факт, що має юридичне значення,-
Заявника звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Золоте, Луганської області.
В обґрунтування заяви зазначив, що з 2014 року він є внутрішньо переміщеною особою. До того часу проживав на території Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_3 помер у місті Золоте, 5 міста Первомайськ Луганської області. Свідоцтво про смерть було втрачено при переїзді у 2014 році. Дані про смерть батька до Державного реєстру актів цивільного стану внесені не були, тому отримати повторне свідоцтво про смерть у відділі Державної реєстрації актів цивільного стану неможливо.
Встановлення факту смерті заявнику є необхідним для подальшої реєстрації цієї смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 16.06.2025 року заяву залишено без руху та надано строк до п?яти днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.
27.06.2025 року заявник подав заяву про усунення недоліків та заяву про встановлення факт, що має юридичне значення у новій редакції.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 27.06.2025 року провадження у справі відкрито за правилами окремого провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 21.07.2025 року клопотання заявника задоволено та постановлено витребувати докази у Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Державної податковій служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України, Сквирському відділі ДРАЦ у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
15.08.2025 р. на адресу суду, на виконання вимог ухвали від 21.07.2025 р., від Державної податкової служби України надійшла відповідь, у якій вказано, що відомості про смерть ОСОБА_2 від органів державної реєстрації актів цивільного стану до ДПС не надходили.
15.08.2025 р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали від 21.07.2025 р., від Міністерства оборони України надійшла відповідь, у якій вказано, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 . Будь яка нша інформація відсутня.
19.08.2025 р. на адресу суду, на виконання вимог ухвали від 21.07.2025 р., від Міністерства соціальної політики, сім?ї та єдності України (Мінсоцполітики) надійшла відповідь, у якій вказано, що згідно з відомостей, внесених до програмного комплексу Єдина інформаційна система соціальної сфери станом на 11.08.2025,інформація щодо ОСОБА_5 відсутня.
22.08.2025 р. на адресу суду, на виконання вимог ухвали від 21.07.2025 р., від Сквирського відділу ДРАЦ у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла відповідь, у якій вказано, що в архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній. Однак виявлено актовий запис про шлюб № 493 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 складений 09.11.1979 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
04.09.2025 р. на адресу суду, на виконання вимог ухвали від 21.07.2025 р., від Пенсійного фонду України, надійшла відповідь, у якій вказано, що відносноОСОБА_8 наявні дані про припинення нарахування пенсії з 01.11.2004, причина припинення - помер.
15.10.2024 р. заявник подав заяву, у якій просив залишити без розгляду вимогу про зобов'язання Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Золоте, Луганської області.
У судове засідання заявник не з'явився, направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність, просив заяву задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з?явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при розгляді справи та прийнятті рішення поклався на думку суду.
У судове засідання представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 не з?явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, будь - яких заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового засідання не подавав.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Розглянувши заяву заявника про залишення частини вимог без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, заявник самостійно ініціював питання залишення частини вимог без розгляду.
Право на звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження, як і право на звернення до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, належить до дискреційних повноважень заявника.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, а тому заява в частині зобов'язання Сквирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Золоте, Луганської області слід залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд, приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_9 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника виданого повторно, серія НОМЕР_1 актовий запис № 76, де в графі «батько» зазначено ОСОБА_8 (а.с. 19).
Відповідно до довідки від 25.11.2014 № 3241-101 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявник є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 18).
Із відповіді із Пенсійного фонду України вбачається, що відносноОСОБА_8 наявні дані про припинення нарахування пенсії з 01.11.2004, причина припинення - помер.
Із заяви вбачається, що встановлення юридичного факту смерті необхідно заявнику для державної реєстрації смерті у загальному порядку.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як встановлено, судом заявник, є сином померлого та встановлення факту смерті особи впливає на його права чи законні інтереси.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону, державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до пп.1 п.5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом МЮУ 18.10.2000 № 52/5 (у ред. Наказу МЮУ 24.12.2010 № 3307/5) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: 1) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; 2) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; 3) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; 4) рішення суду про оголошення особи померлою; 5) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; 6) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; 7) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Згідно із статтею 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть, лікарського свідоцтва про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
З огляду на викладені обставини та норми матеріального права, суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності вказують на можливість часткового задоволення заяви про встановлення факту смерті батька заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість заявнику реалізувати питання виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав як його, так і померлої фізичної особи - громадянина України.
У той же час суд не вбачає підстав для задоволення заяви у частині визначення датою смерті саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження цього. Однак враховуючи відповідь Пенсійного фонду України суд приходить до переконання, що датою смерті слід вважати жовтень 2004 року.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факт, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Попівка, Старобільського району, Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Золоте, Луганської області.
У задоволені решти вимог - відмовити.
Заяву заявника про залишення частини вимог без розгляду - задовольнити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г.Батовріна