Справа № 369/9895/14-ц
Провадження №6/369/451/25
10.09.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Козак І. А.,
при секретарі Кавун Є. О.,
розглянувши матеріали справи № 369/9895/14-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТРОРИНГОВА КОМПАНІЯ "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ", боржник: ОСОБА_1 , про заміну позивача у справі
№ 369/9895/14-ц -
18 серпня 2025 року на адресу суду надійшла вищевказана заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Козак І.А.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суддя, перевіривши матеріали справи вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТРОРИНГОВА КОМПАНІЯ "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ", боржник: ОСОБА_1 , про заміну позивача у справі
№ 369/9895/14-ц, підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви встановлені ст. 183 ЦПК України.
За приписами ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
08.02.2020 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України відповідно до яких, зокрема, ч. 2 ст. 183 ЦПК України доповнено абзацом другим.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі № 591/1581/20.
Заява про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.
Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів надіслання вищевказаної заяви іншим учасникам справи.
Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009року №270«Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17).
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТРОРИНГОВА КОМПАНІЯ "ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ", боржник: ОСОБА_1 , про заміну позивача у справі № 369/9895/14-ц - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ірина КОЗАК