Справа № 367/11286/25
Провадження по справі № 1-кп/367/1035/2025
10 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025111040000650 від 05.08.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Черкаської області, українця, громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (відповідно до ст. 89 КК України).
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд
Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане у з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України № 235/2025 від 15 квітня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 09 травня 2025 року строком на 90 діб (тобто до 07 серпня 2025 року).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.07.2025 приблизно o 11 год. 10 хв. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , проходячи біля будинку АДРЕСА_2 , через паркан побачив на подвір'ї будинку три листи алюмінієві, розмірами 1000x2000x2мм та в цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднананого з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, а саме вищевказаних листів алюмінієвих, які належить ОСОБА_5 .
Одразу після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці в той же час, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, переліз через паркан та проник на подвір'я будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав три листи алюмінієві, розмірами 1000x2000x2мм.
У подальшому ОСОБА_4 , погрузив викрадене майно на будівельну тачку, яку заздалегідь підготував та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на суму 5964,65 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. В теперішній час щиро кається у скоєному злочині, просив суд суворо не карати.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав обвинувачення, викладене стосовно ОСОБА_4 в обвинувальному акті, просив визнати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді п'яти років позбавлення волі, з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки, стягнути витрати на залучення експертів з обвинуваченого, та вирішити питання щодо речових доказів згідно норм чинного законодавства.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву щодо проведення судового розгляду без її участі. В заяві зазначила, що шкода їй не відшкодована. Цивільний позов заявляти не бажає. Покарання просить визначити на розсуд суду.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину викладеного у даному вироку суду доведена та його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, вчинив злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Також, судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий (відповідно до ст. 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, з місця проживання характеризується посередньо, про що свідчать: характеристика, надана ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, довідки Консультативно-діагностичної поліклініки для дорослих КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області № 10 від 18.09.2025 року та № 2 від 18.09.2025р., вимога щодо судимості та його свідчення.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, позицію потерпілої до обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого злочину, і даних про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи від 12.09.2025 № СЕ-19/111-25/56190-ТВ у сумі 1782 гривні 80 копійок.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого суд не застосовує.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Черкаської області, українця, громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (відповідно до ст. 89 КК України), визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи від 12.09.2025 № СЕ-19/111-25/56190-ТВ у сумі 1782 гривні 80 копійок.
Речові докази по даному кримінальному провадженню - DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто», розташованих на території м. Ірпінь Бучанського р-ну Київської обл., які перебувають на балансі Ірпінської міської ради - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12025111040000650 від 05.08.2025 року.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку, передбаченому ст. 131, 176 КПК України, не застосовувати.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Ірпінського міського суду Київської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1