"10" листопада 2025 р. Справа № 363/5941/25
10 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471240 від 02.10.2025 року слідує, що 27.08.2025 року о 12 год. 07 хв. в с. Нові Петрівці по вул. Соборна, поблизу буд. 5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel, д/н НОМЕР_1 , перетнув лінію дорожньої розмітки 1.1. (вузька спеціальна лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, без необхідності об'їзду перешкоди та продовжив рух, займаючи 2 смуги руху, чим порушив вимоги п.п. 11.10 ПДР України та, як наслідок, відбулось зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 1.5. ПДР - порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Вказаними діями водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до матеріалів справи додано його заяву, в якій він з обставинами справи погодився та просив розглянути справу за його відсутності. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Так, ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно Розділу 34 ПДР України, до горизонтальної розмітки відноситься вузька суцільна лінія 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Лінії 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) і 1.3 Розмітка 1.3 перетинати забороняється. Лінію розмітки 1.11 Розмітка 1.11 перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки.
Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше ніж 30 км/год.
Згідно п. 11.10. ПДР України на дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання.
Зі змісту письмових пояснень водія ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він дійсно керував зазначеним в протоколі транспортним засобом та рухаючись в с. Нові Петрівці знаходився на другорядній дорозі, тому зупинився для пропуску автомобіля ВАЗ, котрий рухався по головній дорозі, автомобіль ВАЗ, не вмикаючи показчика напрямку руху, виконав правий поворот, здійснивши при цьому наїзд лівою передньою частиною кузова на ліву задню частину кузова автомобіля Opel, після чого автомобіль ВАЗ залишив місце ДТП. Авто отримав механічні пошкодження, тілесних ушкоджень водій ОСОБА_1 не отримав.
Так, вина ОСОБА_1 , в порушенні ним п. 1.5., п.п. 11.10 ПДР України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471240, що був складений у його присутності та підписаний останнім, схемою місця ДТП від 27.08.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 , рапортом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області грпп інспектора српп А.С. Масляка, копією посвідчення водія серії НОМЕР_3 , витягом з ІПС МВС України «Армор», диском з відеозаписом зафіксованим вуличною камерою.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії водія ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, вину останнього вважаю доведеною.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна