"10" листопада 2025 р. Справа № 363/3172/25
10 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Онопрієнка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
встановив:
10 червня 2025 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 ' про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 23504,24 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач є правонаступником Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» і здійснює господарську діяльність з постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг споживачам. Між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії, на підставі якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на сплату за комунальні послуги. За умовами укладеного договору позивач зобов'ячався постачати теплову енергію у житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Позивач свої зобов'язання з постачання теплової енергії виконало у повному обсязі. За період виконання комунальної послуги від відповідачів не надходило жодних скарг чи повідомлень про припинення споживання комунальної послуги, необхідності розірвання договору тощо. Відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданої комунальної послуги у повному обсязі не виконала, внаслідок чого за період з 01.10.2017 року по 30.04.2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 23504,24 гривень, яка добровільно не погашена.
Процесуальні дії.
28 липня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
22.10.2025 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Позиція учасників.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
У судові засідання, призначені на 10.09.2025, 17.10.2025 відповідач не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце їх проведення, що підтверджується поштовими відправленнями з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання», оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада», жодних заяв чи клопотань до суду не подала, свого представника до суду не направляла, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не подавала.
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про підтверджене місце проживання відповідача ОСОБА_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідачів про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання без поважних причин, відповідачі не подали відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність поважних причин для задоволення клопотання відповідачів про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
З п. 1.1, 1.2, 2.1.1 Статуту Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, рішення Вишгородської міської ради Київської області № 46/41 від 29.08.2024 року судом встановлено, що Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради є теплопостачальною організацією, тобто виконавцем комунальної послуги з виробництва та постачання теплової енергії населенню, підприємствам, установам та організаціям. Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради є правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа».
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.05.2025 №427665588 судом встановлено, що житлове приміщення у виді квартири АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 ..
За результатами дослідження актів обстеження теплового (комерційного) вузла обліку, що були складені за період з жовтня 2017 року по квітень 2025 року, судом встановлено, що Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради свої зобов'язання з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 виконало у повному обсязі належним чином. Інформація про припинення постачання теплової енергії в період опалювального сезону, постачання її неналежної якості чи в неналежному обсязі у матеріалах справи відсутня.
Згідно наданого Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради розрахунку заборгованості у період з 01.10.2017 року по 30.04.2025 року зафіксовано постачання та споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг з постачання теплової енергії відповідачі у повному обсязі належним чином не виконали, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 23504.24 за період з жовтня 2017 року по квітень 2025 року.
Досліджені судом показники вузла комерційного обліку теплової енергії, розміри тарифів на послуги постачання теплової енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1032 від 09.06.2016, №1101 від 09.06.2016, рішень Вишгородської міської ради Київської області, підтверджують обґрунтованість розрахунку заборгованості відповідачів з оплати комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правові основи врегулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з наданням та споживанням житлово-комунальних послуг, визначені ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно норм ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Мотиви і висновки суду.
Між Комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради та ОСОБА_1 , шляхом приєднання останньої було укладено публічний індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії (опалення).
Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради здійснювало постачання теплової енергії у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_1 ..
Проте відповідач ОСОБА_1 свого обов'язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги не здійснювала, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 23504,24 грн.
Таким чином, Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, будучи належним чином уповноваженим на надання послуги централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідач маючи у власності квартиру АДРЕСА_1 , та, згідно норм законодавства України та умов, укладених з позивачем договорів, зобов'язані оплатити надані позивачем послуги, позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 23504,24 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до платіжної інструкції №974 від 20.02.2025 позивач сплатив судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже судові витрати, які понесені позивачем зі сплати судового збору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 279, 280, 282, 289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради суму заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2017 року по квітень 2025 року у розмірі 23504,24 (двадцять три тисячі п'ятсот чотири) гривні 24 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. №7-В; код ЄДРПОУ: 13713569.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя С.В. Олійник