10.11.2025 Справа № 363/565/25
10 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Гриб І.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення коштів в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області з 03.02.2025 року перебувала вищевказана цивільна справа.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30.10.2025 року частково задоволено позов - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 : 286 540,34 грн. в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, 5 500,00 грн. витрат пов'язаних з проведенням оцінки завданих матеріальних збитків, 5 000,00 грн. завданої моральної шкоди, 2 970,40 грн. витрат по сплаті судового збору
04.11.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О.О. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Зазначена сума визначена у позовній заяві як розмір витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
На підставі вищевикладеного, оскільки представником позивача подана заява про стягнення судових витрат та нею були заявлені вимоги про стягнення таких витрат, суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення по справі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
На підтвердження понесених витрат, представником позивача надано: копію договору №01-2025/1 про надання правової допомоги від 27.01.2025 року укладений між адвокатом Кучеренко О.О. та ОСОБА_1 предметом якого є надання правової допомоги в питанні стягнення на користь клієнта грошових коштів в порядку компенсації матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП, копію акту приймання-передачі за договором про надання правової допомоги адвокатом №01-2025/1 від 31.10.2025 року, згідно якого сторони прийшли згоди, що адвокат надав клієнту правову допомогу в справі №363/565/25 про стягнення на користь клієнта коштів в порядку компенсації матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП на суму 20 000,00 грн., копію довідки про отримання коштів, згідно договору про надання правової допомоги адвокатом №01-2025/1 від 27.01.2025 року, рахунок на оплату №31/ від 31.10.2025 року, згідно якої надання правової допомоги адвокатом за договором про надання правової допомоги адвокатом №01-2025/1 від 27.01.2025 року вартує 20 000,00 грн.
Суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), з урахуванням того, що справа надійшла до суду 03.02.2025 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з чим, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення коштів в порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені нею судові витрати у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень00 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: М.Б. Баличева